www.chabad.odessa.ua | Блоги | Новини громади

ЗУСТРІЧАЄМО СУБОТУ!

Fri, 19 Jun 2026 4:03:00 AM

Час запалювання шабатніх свічок

Fri, 19 Jun 2026 3:55:00 AM

Час запалення шабатних свічок 19 червня:

• Одеса – 20:35

• Ізмаїл – 20:38

• Білгород-Дністровський – 20:35

• Балта -20:46

Закінчення шабату 20 червня:

• Одеса – 21:54

• Ізмаїл – 21:54

• Білгород-Дністровський – 21:53

• Балта – 22:08

Шабат шалом!

Фарбренген на честь Гімель тамуз

Thu, 18 Jun 2026 6:21:00 AM

Офіційний фарбренген Ґімел Тамуза завершився, але зв’язок із Ребе лише міцнішає, а цей особливий день тільки починається.

Кожен, хто бажає, може написати листа Ребе, вивчати його вчення, прийти до синагоги на молитву, дати цдаку, допомогти ближньому або зробити навіть невеликий добрий вчинок, який наблизить людину до самої себе, до свого народу та до великого лідера нашого покоління — Ребе.

Щиро дякуємо рабину Даніелю Ленау, який спеціально приїхав з Києва, щоб підтримати та надихнути нашу громаду в цей особливий день.

📩 Усі листи, написані сьогодні, найближчим часом будуть відправлені до святого Огелю в Квінсі.

Нехай заслуги Ребе принесуть кожному з нас благословення, здоров’я, мир і багато добрих звісток. ❤️

Дивитися ініші фото >>>

#ГімелТамуз #Ребе #Хабад #Одеса #ЄврейськаГромада #ДобріСправи #Огель #ЛюбовДоБлижнього

Особливий день

Thu, 18 Jun 2026 5:58:00 AM

3 тамуза - День Ребе

Thu, 18 Jun 2026 5:54:00 AM

Що робити 3 тамуза?

Wed, 17 Jun 2026 2:56:00 PM

МІСЯЦЬ ТАМУЗ

Sun, 14 Jun 2026 5:31:00 PM

ЄВРЕЙСЬКІ ІНСТРУКЦІЇ

Sat, 13 Jun 2026 6:27:00 PM

3 тамуза 5754 року пішов з цього світу Ребе, рабі Менахем-Мендел Шнеєрсон. Він був безсумнівним лідером, людиною, яка протягом чотирьох десятиліть очолювала Хабад — найчисленніший і найактивніший єврейський рух двадцятого століття. Ребе доклав величезних зусиль до того, щоб поширити єврейські знання і єврейський спосіб життя серед усіх євреїв, де б вони не знаходилися, і саме в роки його керівництва з'явився знаменитий принцип: «Хабад є скрізь, де є «Кока-кола». Він є навіть там, де «Кока-коли» немає».

Ребе, який доклав багато зусиль до того, щоб наблизити прихід Мошіаха, ніколи не говорив, що Мошіахом є саме він. Тим не менш, деякі з його прихильників сподівалися на те, що це саме так, і на їхньому боці були цілком вагомі доводи.

Серед принципів визначення Мошіаха, сформульованих великим Рамбамом (рабі Моше бен Маймон, один з найбільших законовчителів єврейського народу), сказано, що він:

а) має бути нащадком царя Давида; б) бути великим у Торі; в) вести війни в ім'я Всевишнього; г) відбудувати Храм; д) зібрати всіх євреїв; е) встановити мир у всьому світі; є) ну і фіналом усього цього великоліпя буде «тхіат га-метім» — воскресіння з мертвих усіх-усіх-усіх, хто коли-небудь жив на Землі.

І лише при виконанні всіх цих умов ми можемо сказати, що перед нами людина, яка дійсно є Мошіахом. В усіх інших випадках це… називайте, як хочете: «кандидат у Мошіахи», «людина з душею і потенціалом Мошіаха», але не більше того.

А що ж Ребе? Він:

а) був прямим нащадком царя Давида і походив з роду великого празького каббаліста рабі Єгуди Ліви бен Бецалеля. Пам'ятаєте Лева бен Бецалеля і його диван з Білим Тезою з «Понеділок починається в суботу» братів Стругацьких? — то це про нього. Тільки справжній бен Бецалель жодних диванів не створював, а створив першого у світі робота — голема Йосі;

б) його пізнання в Торі були справді великі (тут його авторитет ніким не оспорювався);

в) він вів війни в ім'я Всевишнього. Війна ж — це не обов'язково «піф-паф»: коли віддаєш усі сили і все своє життя на поширення єврейства, коли борешся за кожного єврея, що виріс на «Короткому курсі ВКП(б)» — це теж війна.

Але всього іншого Ребе, на жаль, не встиг…

Єврейська традиція говорить, що в кожному поколінні народжується людина з душею і потенціалом Мошіаха, але «короля грає оточення», і якщо люди, що живуть навколо нього, не готові (і негідні), то й розкриття потенціалу не відбувається. Людина йде з цього світу, а душа з'являється тут знову і знову, чекаючи, поки світ дозріє.

Ребе міг стати Мошіахом, але не вийшло. Не встиг… Наприкінці вісімдесятих він сказав: «Я зробив для приходу Мошіаха все, що було в моїх силах. Тепер справа за вами». Ми теж не встигли. Останні два роки Ребе хворів і нерідко опинявся в лікарні. Лікарі робили все можливе, але 3 тамуза 5754 року і цього виявилося вже недостатньо.

Його учні були в шоці (смерть улюбленого вчителя завжди тяжка) і частина з них не захотіла розлучатися з мрією. Поповзли чутки про те, що, мовляв, Ребе не помер, а просто приховав свою фізичну оболонку, що могила порожня тощо.

На жаль, Ребе помер. Це дуже сумно, але це так. Його фізична оболонка припинила існування, але його душа залишилася. Ще раз слід підкреслити різницю між душею і тілом — і ні про яку фізичну присутність Ребе в цьому світі говорити не доводиться.

У Кабалі сказано, що праведник після смерті може зробити в цьому світі навіть більше того, що робив за життя, оскільки його душа тепер не пов'язана з фізичними обмеженнями тіла. До речі, за 18 років, що минули з часу відходу Ребе, рух Хабад значно розширився і зміцнів, так що, як бачите, допомога Ребе своїм хасидам справді збільшилася. Це не є привілеєм тільки нашого Ребе — так само додаткові можливості отримали попередній Ребе, і Віленський Гаон, Рамбам, і рабі Хатам-сойфер, рабі Шимон бар Йохай і Баал Шем-Тов, Хофец-Хаїм, і Алтер ребе, рабі Нахман з Брацлава і наша праматір Рахель і багато-багато інших праведників і праведниць (та й наші з вами родичі, що пішли в інший світ, хоча, можливо, і поступаються в чомусь вищезгаданим людям, теж отримують додаткові сили).

Зараз у світі діють понад 5 тисяч посланців Ребе, так що коли вони збираються на свої традиційні зібрання в Нью-Йорку, виникає проблема — як сфотографувати стільки людей одразу. Ну, дай Б-г, щоб це була остання проблема.

НАШІ ДАТИ

Sat, 13 Jun 2026 6:25:00 PM

29 сівана 2448 року (1312 рік до н.е.) — Моше-рабейну відправляє розвідників оглянути Ерец-Ісраель.

Моше відправив 12 осіб — вождів колін Ізраїлю — оглянути землю Кнаан (Ханаан), яка була обіцяна нащадкам Авраама як Ерец-Ісраель (земля народу Ізраїлю). Розвідники мали оглянути територію і вирішити, які дії необхідно вжити для її завоювання.

1 тамуза 5587 року (26 червня 1827 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Калонімуса-Калмана бен Аѓарона га-Леві Епштейна з Кракова (Маор ва-Шемеш).

Рабі Калонімус-Калман навчався у великого хасидського мудреця рабі Елімелеха з Ліженська, рабі Менахема-Мендела з Риманова і рабі Яаківа-Іцхака га-Хозе («Провидця») з Любліна. Останній, до речі, говорив, що душа рабі Калонімуса є душею згаданого в Талмуді мудреця рабі Еліезера бен Харсома — первосвященника Другого Храму.

Рабі Калонімус очолював єврейську громаду Кракова, а ім’я «Маор ва-Шемеш» («Світило і Сонце») він отримав за назвою своєї головної праці, виданої його сином рабі Аѓароном Епштейном.

2 тамуза 2199 року (1562 рік до н.е.) — День народження Йосефа, сина Яаківа і Рахелі.

2 тамуза 2309 року (1452 рік до н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Йосефа, сина Яаківа і Рахелі.

Йосеф був бажаною дитиною, адже його народженню передували сім років бездітного шлюбу Яаківа і Рахелі. Він народився в Харані, але коли йому було 6 років, сім’я повернулася в Ерец-Ісраель, оселившись біля Хеврона.

Молодший із дітей, Йосеф, був улюбленцем батька, що викликало невдоволення старших братів, і зрештою вони намагалися його вбити. Один із братів, Єѓуда, переконав інших змінити рішення, але внаслідок цілого ланцюга подій Йосеф потрапив до Єгипту, де був проданий у рабство. Йому було тоді 17 років.

Тут, у Єгипті, в ході подій, описаних у Торі (протистояння спокусам дружини господаря, в’язниця, розгадані сни фараона), Йосеф став другою людиною в країні. Він одружився з жінкою на ім’я Аснат і став батьком двох синів — Менаше та Ефраїма.

Йосеф пробачив своїх братів і навіть запросив їх із родинами пожити в Єгипті в той час, коли в Ерец-Ісраель лютував голод. Так сини Яаківа, у кількості 70 осіб, опинилися в Єгипті, що зрештою призвело до єгипетського рабства і подальшого визволення. Через півтори тисячі років римляни, які тоді правили в Ерец-Ісраель, стратили десятьох єврейських мудреців, заявивши, що саме вони повинні і можуть понести покарання за продаж десятьма братами Йосефа.

Перед смертю Йосеф узяв із братів обіцянку, що після виходу з Єгипту вони заберуть із собою його останки і поховають їх в Ерец-Ісраель.

Могила Йосефа знаходиться в місті Шхем. Біля могили була будівля єшиви «Од Йосеф хай» («Йосеф ще живий»), однак кілька років тому, коли ізраїльські війська залишили Шхем, палестинці зруйнували єшиву і осквернили могилу Йосефа.

2 тамуза 5525 року (21 червня 1765 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Нахмана з Городенки.

Рабі Нахман, як і Алтер ребе, був нащадком знаменитого мудреця і кабаліста рабі Єѓуди-Ліва бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги. Він був близьким учнем засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това, а його син, рабі Сімха, був одружений з онукою Баал Шем-Това ребецн Фейгою, сестрою рабі Боруха з Меджибожа і рабі Моше-Ефраїма із Судилкова. Сином рабі Нахмана і ребецн Фейги був знаменитий рабі Нахман з Брацлава.

Рабі Баал Шем-Тов дуже цінував і любив рабі Нахмана. Інший учень Баал Шем-Това, рабі Пінхас із Кореца, запевняв, що поки рабі Нахман жив у Польщі, Російська імперія не могла захопити країну. Але того ж дня, коли рабі Нахман виїхав із Польщі до Ізраїлю, російські солдати увійшли до Польщі.

Розповідають, що знаменитий рабі Елазар Роках, вирушаючи до Ерец-Ісраель, розраховував зустріти там рабі Нахмана, щоб разом із ним привести у світ Мошіаха. Однак, прибувши до країни, він дізнався, що рабі Нахман терміново вирушив до Європи. У свою чергу рабі Нахман, почувши, що рабі Елазар прибув до Ерец-Ісраель, терміново повернувся, але, на жаль, поки він діставався Святої землі, рабі Елазар, проживши там один рік, покинув цей світ.

2 тамуза 5649 року (1 червня 1889 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраама бен Мордехая Тверського з Тріска.

Рабі Авраам був п’ятим сином знаменитого хасидського цадика рабі Мордехая Тверського з Чорнобиля, а відомий він став під ім’ям Магід із Тріска (місто Турійськ). Нащадки його синів — рабі Менахема Нахума з Бріска (Брест), Мордехая з Кужмира і Яаківа-Лейба з Тріска — створили власну Трисківську династію.

До рабі Авраама сходилися тисячі прихильників (серед них було багато талмудистів, заможних людей, равинів і навіть цадиків), і всіх він приймав як гостей, утримуючи за власний рахунок. Магід із Триска мав великий вплив серед хасидів і в період правління Миколи I навіть був заарештований (на щастя, ненадовго) за підозрою в підбурюванні до непокори уряду.

3 тамуза 2488 року (1237 рік до н.е.) — Єгошуа бін Нун зупинив у небі Сонце і Місяць.

Щоб євреї могли продовжити битву з ворогами — жителями Гівона і вразити їх, провідник євреїв Йегошуа бін Нун звернувся до Всевишнього з проханням зупинити сонце над Гівоном і місяць над долиною Аялон. У результаті сонце безперервно світило 36 годин.

3 тамуза 5611 року (3 липня 1851 року) — Велика пожежа в Любавичах.

У повністю дерев’яних Любавичах пожежі траплялися неодноразово, але 3 тамуза сталася одна з найсильніших пожеж в історії містечка. Тоді згорів будинок третього Любавицького ребе рабі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також будинки його синів.

3 тамуза 5687 року (3 липня 1927 року) — День звільнення рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц, шостий Любавицький ребе) з Шпалерної в’язниці.

Цей день хасиди називають «початком Визволення». Заарештований 15 сівана ребе Раяц був спочатку засуджений до смертної кари, але, завдяки зусиллям пана Мордехая Дубіна і доктора Ускера Когана — депутатів латвійського і німецького парламентів, а також представниці «Червоного Хреста» в СРСР Катерини Пешкової (дружини Максима Горького), вирок було замінено на 10-річне заслання на Соловки. Після цього, завдяки клопотанням пані Пешкової, він знову був змінений — цього разу на 3 роки перебування в Костромі.

3 тамуза ребе Раяц у супроводі молодшої доньки Хаї-Мушки і двох хасидів — старшого зятя рава Шмар’ягу Гурар’є і рава Еліягу Алтгойза — вирушив до Костроми.

3 тамуза 5754 року (12 червня 1994 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона, сьомого Любавицького Ребе.

Відхід із цього світу на 93-му році життя одного з найвидатніших мудреців і лідерів нашого покоління породив чимало запеклих суперечок і навіть спекуляцій як серед його прихильників, так і серед його противників. Утім, його заслуги настільки великі й незаперечні, що у 2000 році за результатами інтернет-опитувань він був названий найвидатнішим євреєм століття, що відходило.

4 тамуза 4931 року (9 червня 1171 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яаківа бен Меїра (рабейну Там).

Рабі Яаків бен Меїр — онук великого коментатора Тори рабі Шломо-Іцхака (Раші), розпочав своє навчання під керівництвом батька, рабі Меїра бен Шмуеля, і старшого брата, рабі Шмуеля бен Меїра, відомого під акронімом Рашбам.

Рабі Яаків відомий як рабейну (наш учитель) Там (від слова «там» — цілісний, той, у кого немає недоліків. Тора називає нашого праотця Яаківа — іш там, досконала людина, праведник). Рабейну Там був визнаний найвидатнішим єврейським ученим свого покоління, і до нього прибували учні з таких віддалених від Франції місць, як Богемія і Росія. Разом із кількома мудрецями того періоду (серед них другий зять Раші рабі Єѓуда бар Натан (Ріван), онуки Раші — Рашбам і Рівам (рабі Іцхак бен Меїр), і правнук Рі га-Закен) він брав участь у створенні великого зведення доповнень до коментарів Раші до Талмуду. Ця праця отримала назву «Тосафот» («Доповнення»), а самих учених називають тосафістами.

Одне з найвідоміших рішень рабейну Тама — «тфілін рабейну Там»: за думкою рабі Яаківа (думкою, заснованою на давній традиції), розташування уривків усередині коробочок тфілін дещо відрізняється від загальноприйнятого (відомого як «тфілін Раші»). Обидві ці традиції дуже давні, і під час археологічних досліджень у Хірбет-Кумрані (так звані сувої Мертвого моря) були знайдені обидва варіанти тфілін.

Рабі Яаків жив у містечку Рамрю, де знаходилася єшива, яку він і очолював, а на життя заробляв наданням позик і виноробством. Це змушувало його підтримувати контакти з французькою знаттю і владою, з якими в нього були численні конфлікти.

Під час Другого хрестового походу у 1146 році рабі Яаків, будучи заможним виноторговцем, постраждав від погромників: його дощенту пограбували, завдали п’ять глибоких ножових поранень і напевно вбили б, якби поруч дивом не опинився один лицар, який особисто знав рабейну Тама і цінував його праведність. Лицар відбив його від розлюченого натовпу і вивів у безпечне місце. Мудрець був врятований, після чого залишив Рамрю і перебрався до Труа.

4 тамуза 5565 року (1 червня 1805 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Пінхаса бен Цві-Гірш га-Леві Гурвіца.

Рабі Пінхас народився в українському містечку Чортків і разом зі своїм братом, майбутнім рабі Шмуелем-Шмельке з Нікольсбурга (див. 2 іяра), навчався спочатку у свого батька, рабі Цві-Гірша, а потім у нехасидській («литовській») єшиві, але після поїздки до Межирича і зустрічі з Магідом — рабі Дов-Бером — брати стали його відданими учнями і послідовниками.

Спочатку рабі Пінхас був помічником рабинів у Віткові та Леховиці, але у 1772 році він отримав почесне запрошення очолити єшиву у Франкфурті-на-Майні. Доброзичливий і м’який рабі Пінхас користувався любов’ю і повагою всіх мешканців міста, зокрема й неєвреїв. У Франкфурті рабі Пінхас прожив 33 роки, аж до самого відходу з цього світу.

Рабі Пінхас вів активну боротьбу з «батьком реформізму» Мойсеєм (Моше) Мендельсоном, зокрема всіляко противився задуманому ним перекладу Танаха німецькою мовою (сам Мендельсон розглядав це як перший крок на шляху до асиміляції євреїв).

Син рабі Пінхаса, рабі Цві Гурвіц, відомий як рабі з Франкфурта.

4 тамуза 5579 року (27 червня 1819 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Естер-Мір’ям, доньки другого Любавицького ребе, рабі Дов-Бера (Мітелер ребе).

У 1990 році на любавицькому єврейському кладовищі була знайдена жерстяна пластинка з частково пошкодженим написом. Із неї випливало, що ребецн Естер-Мір’ям померла ще за життя батька (до імені Мітелер ребе додані слова «нехай продовжаться його роки», які використовують лише з іменами живих людей).

Цікаво, що до цього моменту ніхто не знав (точніше, не пам’ятав) про існування у Мітелер ребе доньки Естер-Мір’ям.

5 тамуза 3332 року (429 рік до н.е.) — Видіння пророком Єхезкелем Меркави (Б-жественної колісниці).

Цього дня у пророка Єхезкеля, першого з пророків, які пророкували поза межами Ерец-Ісраель, було видіння Б-жественної колісниці (маасе меркава), опис якої є алегорією духовної структури цього світу.

5 тамуза 5046 року (29 червня 1286 року) — Арешт рабі Меїра з Ротенбурга.

Рабі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв XIII століття. Після сходження у 1286 році на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни було накладено додатковий податок, який одночасно змінював статус німецького єврейства, перетворюючи їх і все їхнє майно на особисту власність імператора. Відповіддю на це став масовий вихід євреїв з Німеччини. Провідником цього виходу став рабі Меїр, який був заарештований і ув’язнений. Оскільки влада вимагала як викуп величезну суму (рівну сумі податку), рабі Меїр заборонив громаді викупляти себе, щоб не створювати прецедент і запобігти здирництву з боку влади (у Талмуді сказано, що якщо за полоненого вимагають суму, значно більшу за розумні межі, викуповувати його не можна, щоб не спокушати викрадача легким заробітком). Рабі Меїр помер у в’язниці у 1293 році, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму.

ЗУСТРІЧАЄМО СУБОТУ!

Fri, 12 Jun 2026 4:44:00 AM

Час запалювання шабатніх свічок

Fri, 12 Jun 2026 3:08:00 AM

Час запалення шабатних свічок 12 червня:

• Одеса – 20:32

• Ізмаїл – 20:35

• Білгород-Дністровський – 20:33

• Балта -20:43

Закінчення шабату 13 червня:

• Одеса – 21:51

• Ізмаїл – 21:51

• Білгород-Дністровський – 21:50

• Балта – 22:05

Шабат шалом!

НАШІ ДАТИ

Sat, 6 Jun 2026 6:37:00 PM

22 сивана 2447 року (1312 рік до н.е.) — Мір'ям видаляють з табору. Старша сестра Моше-рабейну і первосвященика Аґарона Мір'ям після того як погано відгукнулася про Моше (безпідставно) була уражена хворобою цараат (нагадувала нинішню проказу і посилалася Всевишнім як покарання за лихослів'я). Кожну людину, у якої з'являлися ознаки цараат, видаляли з табору на сім днів. Не уникнула подібної долі і Мір'ям.

23 сивана 2964 року (797 рік до н.е.) — Цар Єровам заборонив жителям Ізраїльського царства відвідування Єрусалима. Після відходу з цього світу царя Шломо Єровам бен Нават з коліна Менаше підбурив представників десяти колін Ізраїлевих на бунт проти сина Шломо — нового царя Реховама. Ерец-Ісраель була поділена на дві частини — Північне (Ізраїльське царство) зі столицею в Шомроні і царем Єровамом та Південне (Іудейське), зі столицею в Єрусалимі і царем Рехованом. Столиця Іудейського царства Єрусалим залишався духовним і релігійним центром єврейського народу, і євреї Ізраїлю тричі на рік, на Песах, Шавуот і Суккот приходили туди для здійснення жертвоприношень. Єровам вбачав у цьому загрозу незалежності своєї держави, і в цей день на дорогах були встановлені блокпости, що не пропускали паломників. А як замість Храму Єровам встановив на півдні і півночі країни два литі зображення телят (зроблених, як і в попередньому випадку, із золота). Блокпости проіснували 223 роки, поки останній цар Ізраїлю Йошеа бен Ела не ліквідував їх.

23 сивана 3404 року (357 рік до н.е.) — Нейтралізовано указ Амана. Навіть після того як Аман був страчений, ініційований ним указ про «остаточне вирішення єврейського питання» продовжував діяти, і всі зусилля Естер і Мордехая щодо його скасування були безуспішними, адже у Стародавній Персії царський указ зворотної сили не мав (як сформулював сам цар Ахашверош: «все, що написано від імені царя і скріплено царською печаткою, не може бути скасовано»). Але в цей день був підписаний указ, що давав євреям право самозахисту і приписував їм убивати кожного, хто підніметься проти них. Указ був розісланий по всіх 127 провінціях імперії і фактично нейтралізував дію указу Амана.

25 сивана 3448 року (313 рік до н.е.) — Перемога євреїв у диспуті, влаштованому Александром Македонським. У талмудичному трактаті «Таанит» розповідається, що в цей день єврейські мудреці були визнані переможцями в диспуті, організованому Александром Македонським. Опонентами нашими виступали єгипетські жерці, служителі місцевих кнанейських (ханаанських) та арабських язичницьких (до появи ісламу залишалося понад 900 років) культів.

25 сивана 3875 року (115 рік н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш га-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) первосвященика Ішмаеля бен Еліші. Талмуд розповідає про незвичайну красу рабі Ішмаеля і навіть відносить його до числа семи найкрасивіших чоловіків світу, але більшості з нас він відомий як автор 13 правил тлумачення Тори (правила наведені в сидурі (збірнику молитов) і повторюються євреями щоранку). У Талмуді розповідається, що римський імператор, який якийсь час цікавився Торою, покликав до себе десятьох найбільших єврейських мудреців того часу і запитав їх: «Яке покарання належить тому, хто викрадає людей?». «Смертна кара» — відповіли мудреці. «Ну а раз так, то вам доведеться понести покарання за гріх десяти братів, що продали Йосефа в рабство. З того часу не було рівних синам Яакова, але ви перебуваєте на одному рівні з ними і повинні понести покарання за їхній гріх». Мудреці попросили відстрочки вироку на три дні і на прохання рабі Нехунії Бен га-Кани рабі Ішмаель, який володів таємницею імені Б-га (Шем га-Мефораш), піднісся на небо, де ангел повідомив йому, що їхня мученицька смерть визначена Всевишнім. Дочка римського імператора, вражена красою рабі Ішмаеля, намагалася зберегти його життя, але батько відмовив — мовляв, закон суворий, але це закон. І тоді донька попросила здерти шкіру з обличчя рабі Ішмаеля за його життя, щоб зберегти таку красу. Бажання «доброї» дівчини було виконано, і рабі Ішмаель прийняв мученицьку смерть, ставши одним із «десяти мучеників» (асар харугот малкус).

25 сивана 3875 року (115 рік н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш га-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) насі (голови єврейського народу) Шимона бен Гамліеля. Рабі Шимон був четвертим поколінням нащадків Гілеля і очолював Санґедрін (вищий законодавчий єврейський орган тих часів) під час руйнування Храму. Талмуд розповідає, що на свято Суккот, у день Сімхас Бейс га-Шоева («Свято возлияння води на храмовий жертовник»), коли веселощі досягали свого максимуму, рабі Шимон жонглював вісьмома (!) палаючими факелами. Рабі Шимон став першим із десяти мучеників, тому що коли його і рабі Ішмаеля вели на страту, обидва звернулися до ката з проханням стратити їх першими і не дати їм побачити смерть товариша — найбільшого мудреця Тори. Рабі Ішмаель як коґен-годоль (первосвященик) наполягав на своєму праві першої смерті, рабі Шимон як насі (голова народу) вимагав того ж для себе. Кат кинув жереб, і першим померти випало рабі Шимону.

25 сивана 3875 року (115 рік н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш га-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) заступника первосвященика — рабі Ханіни бен Доса. Третім із страчених у цей день мудреців був заступник первосвященика рабі Ханіна бен Доса.

26 сивана 3875 року (115 рік н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) і кідуш га-Шем (мученицька смерть заради збереження єврейства) рабі Хананьї бен Традьона. Рабі Хананья жив у Сіхіні, де очолював єшиву і бейс-дін (єврейський суд). Його сестрою була мудра жінка Брурія — дружина рабі Меїра Баал га-Нес, єдина згадана на ім'я в Талмуді жінка. Рабі Хананья був єдиним страченим у цей день, і оскільки йому ставили у провину навчання Торі, то кат, обгорнувши його тіло сувоєм Тори, підпалив його. Для того щоб продовжити муки рабі Хананьї, злодії обклали ділянку серця шматками вовни, змоченими у воді. Коли полум'я охопило тіло мудреця, його учні вигукнули: «Рабі, що ви бачите?» І мудрець відповів: «Я бачу сувій, охоплений вогнем, і букви, що злітають у небеса».

26 сивана приблизно 3800–3850 року (I століття н.е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йонатана бен Узіеля. Рабі Йонатан був одним з учнів рабі Гілеля. У Талмуді говориться, що у Гілеля було 80 учнів, 30 з яких були гідні того, щоб на них спочивала Шхіна (Б-жественна присутність) як на Моше-рабейну, 30 гідні того, щоб заради них, як заради Єгошуа бін Нуна, зупинилося сонце, і ще 20 були людьми середніх обдарувань. Найбільшим з них був рабі Йонатан бен Узіель — коли він навчав Тори, птахи, що пролітали над ним, падали, опалені полум'ям; наймолодшим з учнів був рабі Йоханан бен Закай. Рабі Йонатан переклав Тору і книги пророків на арамейську мову (загальнопоширену мову того часу). У Талмуді сказано, що він мав намір перекласти на арамейську мову і третю частину Танаху — Писання, однак голос з небес сказав: «Досить». Рабі Йонатан похований в Ерец-Ісраель, у Галілеї, поруч із селищем Міцпе-Амука. Народна традиція вважає, що молитви Всевишньому про пошук для себе пари особливо ефективні біля могили рабі Йонатана бен Узіеля.

28 сивана 5701 року (23 червня 1941 року) — Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (майбутній Ребе) і його дружина ребецн Хая-Мушка прибули до США. Перед початком Другої світової війни сім'я майбутнього Ребе жила у Франції, однак у 1940 році країна була окупована нацистами і залишатися там було неможливо. Ребе Раяц (рабі Йосеф-Іцхак), який жив у США, доклав чимало зусиль, щоб домогтися для Менахема–Мендла і його дружини дозволу на виїзд з Франції та на в'їзд до Сполучених Штатів. Його було отримано лише влітку 1941 року. Шлях до США був нелегким і пролягав через Іспанію та Португалію. 23 червня 1941 року сім'я Шнеєрсон прибула до США. У Європі вже другий день тривала Велика Вітчизняна Війна.

ЗУСТРІЧАЄМО СУБОТУ!

Fri, 5 Jun 2026 3:28:00 AM

Час запалювання шабатніх свічок

Fri, 5 Jun 2026 3:07:00 AM

Час запалення шабатних свічок 5 червня:

• Одеса – 20:27

• Ізмаїл – 20:31

• Білгород-Дністровський – 20:28

• Балта -20:38

Закінчення шабату 6 червня:

• Одеса – 21:46

• Ізмаїл – 21:46

• Білгород-Дністровський – 21:45

• Балта – 21:59

Шабат шалом!

Визит до громади Надзвичайного і Повноважного Посла Ізраїлю в Україні

Sun, 31 May 2026 7:44:00 AM

Сьогодні наша громада мала особливу честь вітати великого друга Одеси - Надзвичайного і Повноважного Посла Ізраїлю в Україні пана Міхаеля Бродського.

🔔Пан Посол приєднався до урочистостей у нашому Ліцеї «Хабад». Він тепло привітав учнів та вчителів із завершенням навчального року, а випускникам побажав успіхів, мужності та великих звершень на новому життєвому шляху. Його слова підтримки стали справжнім натхненням для молодого покоління нашої громади.

🤝 Після свята відбулася зустріч пана Посла з Головним рабином Одеси та Півдня України Авраамом Вольфом. Під час бесіди сторони обговорили актуальні виклики, які стоять перед єврейськими громадами України, та шляхи зміцнення співпраці між Посольством Ізраїлю та місцевою спільнотою.

Ми щиро дякуємо пану Міхаелю Бродському за постійну увагу до потреб громади та за міцний зв’язок із нашою великою родиною. Разом ми сильніші! 💙🤍💙💛