Тижнева глава Тори — бесіди з рабином Авроомом Вольфом

Каждый год, в неделю нынешней главы, в синагоге при чтении Торы происходит необычная вещь – к пятой алие никого не вызывают! Бааль-койре (чтец Торы) сам произносит благословения и продолжает чтение. Почему так?

Дело в том, что глава «Бехуккотай» начинается с прекрасных благословений, но затем переходит к словам: «И если не послушаете Меня...» — и… далее следует длинный перечень совершенно нежелательных событий и печальных последствий, ожидающих еврейский народ, если он, не дай Б‑г, перестанет соблюдать заповеди. Потому и существует обычай никого не удостаивать этой алией. Существует опасение, что чтец может пригласить человека, к которому испытывает неприязнь, и когда будет читать проклятия, мыс… Читать дальше »

В юдейській традиції існує поняття «матан бе-сетер» – таємна милостиня, що вважається найвищою формою благодійності. Великий мудрець Рамбам, описуючи у своїх законах про дари бідним вісім рівнів заповіді про доброчинність, зазначає: «Найвищий рівень, вище за який немає нічого, – це надання людині роботи, що зміцнює її сили настільки, щоб вона перестала потребувати допомоги інших». Цей перший щабель благодійності дає змогу людині встати на ноги, здобути самостійність і позбутися необхідності просити милостиню. Народна мудрість говорить: «Подаруй людині рибу – і вона буде сита один день, навчи її рибалити – і вона буде сита все життя».

Другий рівень благодійності Рамбам визначає т… Читать дальше »

В иудейской традиции существует понятие «матан бе-сетер» — тайная милостыня, которая считается высочайшей формой благотворительности. Великий мудрец Рамбам, описывая в своих законах о дарах бедным восемь уровней заповеди о благотворительности, отмечает: «Высший уровень, превыше которого нет ничего — это предоставление человеку работы, укрепляющей его силы настолько, чтобы он перестал нуждаться в помощи других». Эта первая ступень благотворительности позволяет человеку встать на ноги, обрести самостоятельность и избавиться от необходимости просить подаяние. Народная мудрость гласит: «Подари человеку рыбу — и он будет сыт один день, научи его рыбачить — и он будет сыт всю жизнь».

… Читать дальше »

Днями мені пощастило поспілкуватися з рабином Йосефом Іцхаком ха-Коѓеном Лерером – посланцем Ребе і керівником установ Хабада в Явні, а також духовним наставником хабадської громади міста. Рав Лерер і я пов'язані родинними зв'язками: його прадід по батьківській лінії, хасид реб Авраѓам Паріз, є також і моїм прадідом, на честь якого я отримав своє ім'я. Свою місію посланця Ребе в Явні рав Лерер розпочав ще 1987 року. Сьогодні діяльність Хабаду в Явні представлена широкою мережею установ під його керівництвом: десять дитячих садочків, синагога, благодійний центр «Хаей Сара», безоплатна їдальня «Хасдей Шломо», служба роздачі продуктів харчування «Хасдей Йосеф», освітній «Центр Тори – Явне… Читать дальше »

На днях мне посчастливилось пообщаться с раввином Йосефом Ицхаком ха-Коѓеном Лерером — посланником Ребе и руководителем учреждений Хабада в Явне, а также духовным наставником хабадской общины города. Рав Лерер и я связаны родственными узами: его прадед по отцовской линии, хасид реб Авраѓам Париз, является также и моим прадедом, в честь которого я получил свое имя. Свою миссию посланника Ребе в Явне рав Лерер начал ещё в 1987 году. Сегодня деятельность Хабада в Явне представлена широкой сетью учреждений под его руководством: десять детских садов, синагога, благотворительный центр «Хаей Сара», бесплатная столовая «Хасдей Шломо», служба раздачи продуктов питания «Хасдей Йосеф», образовательный «… Читать дальше »

У нещодавній розмові з одним із членів нашої громади я почув розповідь про те, наскільки трепетно він ставиться до заборони на лихослів'я. За його словами, він остерігається цього гріха не лише в соціальних мережах, де він не читає і, звісно ж, не пише подібного, а й у повсякденному спілкуванні з близькими друзями та членами сім'ї, де він також і слідкує за тим, щоб не слухати, не вимовляти жодного лихослів'я.

У відповідь я поділився з ним історією про рабина Іцхака-Меїра Альтера (відомого також як Хідушей ѓа-Рім), засновника гурської династії хасидизму, який жив півтора століття тому. Одного разу, повернувшись із будинку вчення до своєї кімнати, ребе наказав одному зі своїх наближених не пускати до нього нікого. Багато хто намагався про… Читать дальше »

В недавней беседе с одним из членов нашей общины я услышал рассказ о том, насколько трепетно он относится к запрету на злословие. По его словам, он остерегается этого греха не только в социальных сетях, где он не читает и, конечно же, не пишет подобного, но и в повседневном общении с близкими друзьями и членами семьи, где он также и следит за тем, чтобы ни слушать, ни произносить ни единого злословия.

В ответ я поделился с ним историей о жившем полтора века назад — рабби Ицхаке-Меире Альтере (известном также как Хидушей ѓа-Рим), основателе гурской династии хасидизма. Однажды, вернувшись из дома учения в свою комнату, ребе наказал одному из своих приближенных не пускать к нему никого. Многие пытались проникнуть внутрь, но хасид, пол… Читать дальше »

Ось і добіг кінця тиждень святкування Песаха, наповнений святістю і радістю, спільними трапезами, молитвами і численними святковими звичаями (міноѓім). Цієї суботи ми будемо читати тижневий розділ Тори «Шміні», і перш ніж заглибитися в ту тему розділу, яку я хотів би виділити особливо, дозвольте поділитися з вами дивовижною історією.

Нещодавно в мене відбулася розмова з гостем, який прибув до Одеси з Ізраїлю спеціально для того, щоб відсвяткувати Песах саме тут, далеко від свого дому. У перші святкові дні мені не вдалося знайти час для бесіди з ним, але під час холь ѓа-моед він відвідав синагогу, і в проміжку між молитвами «Мінха» і «Маарів» поділився зі мною своєю історією. Зрозуміло, я публікую нашу … Читать дальше »

Вот и подошла к концу неделя празднования Песаха, наполненная святостью и радостью, совместными трапезами, молитвами и многочисленными праздничными обычаями(миноѓим). В эту субботу мы будем читать недельный раздел Торы «Шмини» и прежде чем углубиться в ту тему главы, которую я хотел бы выделить особо, позвольте поделиться с вами удивительной историей.

Недавно у меня состоялся разговор с гостем, прибывшим в Одессу из Израиля специально для того, чтобы отпраздновать Песах именно здесь, вдали от своего дома. В первые праздничные дни мне не удалось найти время для беседы с ним, но во время холь ѓа-моэд он посетил синагогу, и в промежутке между молитвами «Минха» и «Маарив» поделился со мной своей ис… Читать дальше »

Тора виділяє два перших і два останніх дні Песаха в особливу категорію – йомім-товім (святкові дні), тоді як дні між ними називаються напівсвятковими (холь ѓа-моед). Ну і оскільки сьомим днем свята (Швії шель Песах, Сьомий день Песаха) буде субота, що настає, а недільний день стане «Ахарон шель Песах» (Останній день Песаха), то сьогодні я хочу поділитися з вами дивовижною історією, яка має глибокий зв'язок із цим заключним днем свята.

До травня 1943 року в трудовому таборі міста Новогрудок (євреї називають його Новардок) залишилося лише 250 євреїв. Це були останні євреї гетто. Решта вже полягли від рук нацистів та їхніх місцевих поплічників, і ті, хто лишалися в живих, розуміли: їхня доля висить на волосині, і це лише п… Читать дальше »

Тора выделяет два первых и два последних дня Песаха в особую категорию – йомим-товим (праздничные дни) в то время как дни между ними  называются полупраздничными (холь ѓа-моэд). Ну и поскольку седьмым днем праздника (Швии шель Песах, Седьмой день Песаха) будет наступающая суббота, а воскресный день станет «Ахарон шель Песах» (Последний день Песаха), то сегодня я хочу поделиться с вами удивительной историей, имеющей глубокую связь с этим заключительным днем праздника.

К маю 1943 года в трудовом лагере города Новогрудок (евреи называют его Новардок) оставалось лишь 250 евреев. Это были последние евреи гетто. Остальные уже пали от рук нацистов и их местных пособников и те, кто оставались в живых, понимали: их судьба в… Читать дальше »

Дорогі друзі!

Ми стоїмо на порозі світлого свята Песах – часу, коли кожна єврейська душа знову переживає велике диво звільнення. Центром цього дивовижного свята є вечір седеру – особливий час, коли минуле і сьогодення зливаються воєдино, а давня історія стає частиною нашого життя.

Цього вечора ми старанно дотримуємося безлічі глибоко символічних звичаїв. Деякі з них дані нам у святій Торі як вічний заповіт; інші встановлені нашими благословенної пам'яті мудрецями; треті, як дорогоцінні традиції, дбайливо передавалися крізь віки з рук у руки різних єврейських громадах по всьому світу.

Дозвольте привернути вашу увагу до одного дуже важливого уроку, прихованого в традиціях седера. Уроку, який може стати для вас безцінним… Читать дальше »

Дорогие друзья!

Мы стоим на пороге светлого праздника Песах — времени, когда каждая еврейская душа вновь переживает великое чудо освобождения. Центром этого удивительного праздника является вечер седера — особое время, когда прошлое и настоящее сливаются воедино, а древняя история становится частью нашей жизни.

Этим вечером мы старательно соблюдаем множество глубоко символичных обычаев. Некоторые из них даны нам в святой Торе как вечный завет; другие установлены нашими благословенной памяти мудрецами; третьи, как драгоценные традиции, бережно передавались через века из рук в руки разных еврейских общинах по всему миру.

Позвольте привлечь ваше внимание к одному очень важному уроку, сокрытому в традициях седера. Уроку, которы… Читать дальше »