Проект «Моя Тора» цього року був особливо складним. Хоча спочатку все було гаразд. Щотижня обирався представник серед учнів хедера та початкової школи, який заходив у телестудію «Скло» із зеленим екраном і трибуною попереду, щоб на годину відчути себе професійним мовником. Експерти-фотографи, візажисти та віддані редактори створювали у дітей відчуття суперпрофесіоналів, давали поради та заспокоювали схвильованих та напружених.
А потім почалася війна...
Через стратегічне розташування студії її негайно закрили. Частина бригади виїхала з міста, частина дітей також пішла. Але ми вирішили, що заради дітей спробуємо дотримуватися звичного розпорядку. Тому фотографи приїзжали за сценарієм у синагогу в дитячому будинку (місце, де ми розпочали проект багато років тому), і діти знову вивчали текст напам’ять. А монтажники монтували відео з місця проживання...
І ось, ми завершили ще один рік «Моєї Тори», програми, яка за допомогою дітей надавала нам короткі та чіткі ідеї; ідеї, які виголошували самі діти.
Дякуємо шаліахам Ребе — пані Хані Вольф, пані Хані Вільгельм, пані Малкі Хартман та пані Нехамі Віглер, які взяли участь у проекті та подбали про вибір дітей, давали матеріали розділів для вивчення та запам’ятовування, забезпечували зв’язок співробітників та юних оповідачів…
Дякуємо милим дітям (деякі з них з'являються на відео один раз, деякі з'являються кілька разів) і вибачаюсь перед дітьми, які тут не з'являються, тому що частина архіву зберігається на комп'ютерах у монтажних кімнатах у закритій будівлі...
Ну і звичайно — величезна подяка медіакомпанії «Глас» на чолі з пані Альоною Жоліною за ініціативу та наполегливість, а головне — за вагомий внесок у публікацію слів Тори в комерційних каналах Одеси! З Божою допомогою, ми намагатимемося продовжувати вдосконалюватися наступного року.