20 гешвана 5624 року (2 листопада 1863) - Трирічний Шолом-Дов-Бер "помазаний" ребе Цемах-Цедеком.
Коли Шолом-Дов-Беру було три роки і настав час його опшерніш (першої стрижки), його дідусь, третій Любавицький ребе Цемах-Цедек наказав своєму синові, раббі Шмуелю зробити це скромно, не привертаючи уваги.
Увечері, за добу до того, як Шолом-Дов-Беру виповнилося три роки, ребе Цемах-Цедек наказав принести дитину спати в його кімнату. Вранці, вставши зі сну, він наказав омити руки дитини і виголосив з нею ранкові благословення. Після молитви ребе Цемах-Цедек покликав батьків дитини і сказав їм: "Силою того духовного глечика олії, який учитель наш рабі Баал Шем-Тов вручив своєму учневі і нашому вчителеві Межеричському маггіду (щоб він помазав Алтер ребе на правління в поколіннях його) був помазаний мій тесть Мітелер ребе. А я цією силою помазав тебе, і цією силою помазую його..."
Того дня трирічного Шолом-Дов-Бера внесли в хедер і відповідно до давньої традиції дідусь (ребе Цемах-Цедек) кинув на нього цукерки, кажучи, що їх кинув ангел Міхаель. Малюк сприйняв це всерйоз і не хотів їсти цукерки, бо вони були "послані з небес". Однак напередодні свята Песах, коли заведено перевіряти кишені одягу дітей, ребе Цемах-Цедек покликав свого онука, спитав, що той зробив із цими цукерками, і змусив з'їсти їх.
22 хешвана 5666 року (14 листопада 1805 року) - День народження раббі Боруха-Шалома (Рабаш), прадідуся нинішнього Ребе.
Раббі Барух-Шолом, старший син третього Любавицького ребе Цемах-Цедека, не створив свою особливу гілку в Хабаді, а його нащадки були рабинами в містах Російської імперії, зате його правнуком по чоловічій лінії був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.
23 гешвана 3624 року (137 рік до н.е.) - Свято очищення Храму.
За часів написання Талмуда день 23 гешвана було заведено відзначати як день, коли Хашмонаї (у біблійних перекладах - Хасмонеї, вони ж брати Макабі, див. 15 гешвана) почали очищати Храм. Цього дня з Храму видалили камені жертовника, на якому греки приносили жертви на честь язичницьких святих.
24 гешвана 5404 року (8 листопада 1643 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Авраѓама Азулая.
Раббі Авраѓам народився в місті Фес (Марокко) того року, коли пішов із цього світу великий каббаліст раббі Моше Кордоверо і сам став великим каббалістом.
Дорогою з Марокко в Ерец-Ісраель корабель, на якому плив раббі Аврѓаам, причалив у Греції і був тут потоплений жорстоким штормом. На щастя, самого раббі Авраѓама на борту не було, проте багато з його унікальних рукописів загинули. Раббі Авраѓам був дуже вдячний Всевишньому за порятунок і з цього моменту змінив свій підпис, так що він тепер став нагадувати контур корабля.
Одна з примітних сторінок життя раббі Авраѓама Азулая пов'язана з рукописами учня Арізаля (див. 5 ава) - раббі Хаїма Віталя (див. 29 нісана). За бажанням раббі Хаїма майже всі його рукописи було поховано разом із ним у Дамаску (Сирія), проте за рік каббалісти раббі Авраѓам Азулай і Яаков Цемах під час каббалістичних медитацій отримали від нього дозвіл розкрити його могилу й забрати рукописи.
Правнуком раббі Авраѓама був відомий мудрець раббі Йосеф-Хаїм-Давид Азулай, також відомий як Хіда (див. 11 адара).
25 хешвана 5703 року (7 листопада 1942 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Менахема-Мендела Ѓоренштейна.
Раббі Менахем-Мендл був сином ребецн Хаї-Мушки, доньки четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля, і раббі Моше ѓа-Коѓена Ѓореншейна. Дружиною його була ребецн Шейна, молодша дочка шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).
Після того як ребе Раяцу і його сім'ї вдалося вирватися до Риги із захопленої фашистами Варшави, він спробував врятувати свою доньку і зятя, однак їх, польських громадян, з країни не випустили. Крім того, раббі Менахем-Мендл не хотів залишити свого батька, раббі Моше, який був прикутий до ліжка, а після його відходу з цього світу в березні 1941 року покинути Польщу вже було неможливо.
Раббі Менахем-Мендл був схоплений нацистами і відправлений до концтабору Треблінка та 25 хешвану разом з іншими євреями-ув'язненими потрапив у піч крематорію.
****
НАШИ ДАТЫ
20 хешвана 5624 года (2 ноября 1863) — Трехлетний Шолом-Дов-Бер “помазан” ребе Цемах-Цедеком.
Когда Шолом-Дов-Беру было три года и настало время его опшерниш (первой стрижки) его дедушка, третий Любавический ребе Цемах-Цедек приказал своему сыну, рабби Шмуэлю сделать это скромно, не привлекая внимания.
Вечером, за сутки до того, как Шолом-Дов-Беру исполнилось три года, ребе Цемах-Цедек приказал принести ребенка спать в его комнату. Утром, встав ото сна, он приказал омыть руки ребенка и произнес с ним утренние благословения. После молитвы ребе Цемах-Цедек позвал родителей ребенка и сказал им: “Силой того духовного кувшина масла, который учитель наш рабби Баал Шем-Тов вручил своему ученику и нашему учителю Межеричскому маггиду (чтобы он помазал Алтер ребе на правление в поколениях его) был помазан мой тесть Мителер ребе. А я этой силой помазал тебя, и этой силой помазываю его…”
В тот день трехлетнего Шолом-Дов-Бера внесли в хедер и в соответствии с древней традицией дедушка (ребе Цемах-Цедек) бросил на него конфеты, говоря, что их бросил ангел Михаэль. Малыш воспринял это всерьез и не хотел есть конфеты, потому что они были “посланы с небес”. Однако накануне праздника Песах, когда принято проверять карманы одежды детей, ребе Цемах-Цедек позвал своего внука, спросил, что тот сделал с этими конфетами и заставил съесть их.
22 хешвана 5666 года(14 ноября 1805 года) — День рождения рабби Боруха-Шалома (Рабаш), прадедушки нынешнего Ребе.
Рабби Барух-Шолом, старший сын третьего Любавического ребе Цемах-Цедека не создал свою особую ветвь в Хабаде и его потомки были раввинами в городах Российской империи, зато его правнуком по мужской линии был наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.
23 хешвана 3624 года (137 год до н.э.) — Праздник очищения Храма.
Во времена написания Талмуда день 23 хешвана было принято отмечать как день, когда Хашмонаи (в библейских переводах — Хасмонеи, они же братья Макаби, см. 15 хешвана) начали очищать Храм. В этот день из Храма удалили камни жертвенника, на котором греки приносили жертвы в честь языческих Б‑жеств.
24 хешвана 5404 года (8 ноября 1643 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Авраѓама Азулая.
Рабби Авраѓам родился в городе Фес (Марокко) в тот год, когда ушел из этого мира великий каббалист рабби Моше Кордоверо и сам стал большим каббалистом.
По пути из Марокко в Эрец-Исраэль корабль, на котором плыл рабби Аврѓаам причалил в Греции и был здесь потоплен жестоким штормом. К счастью самого рабби Авраѓама на борту не было, однако многие из его уникальных рукописей погибли. Рабби Авраѓам был очень благодарен всевышнему за спасение и с этого момента изменил свою подпись, так что она теперь стала напоминать контур корабля.
Одна из примечательных страниц жизни рабби Авраѓама Азулая связана с рукописями ученика Аризаля (см. 5 ава) — рабби Хаима Виталя (см. 29 нисана). По желанию рабби Хаима почти все его рукописи были похоронены вместе с ним в Дамаске (Сирия), однако через год каббалисты рабби Авраѓам Азулай и Яаков Цемах во время каббалистических медитаций получили от него разрешение вскрыть его могилу и забрать рукописи.
Правнуком рабби Авраѓама был известный мудрец рабби Йосеф-Хаим-Давид Азулай, также известный как Хида (см. 11 адара).
25 хешвана 5703 года(7 ноября 1942 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Менахема-Мендела Ѓоренштейна.
Рабби Менахем-Мендл был сыном ребецн Хаи-Мушки, дочери четвертого Любавического ребе рабби Шмуэля, и рабби Моше ѓа-Коѓена Ѓореншейна. Женой его была ребецн Шейна, младшая дочь шестого Любавического ребе рабби Йосефа-Ицхака (ребе Раяц).
После того как ребе Раяцу и его семье удалось вырваться в Ригу из захваченной фашистами Варшавы, он попытался спасти свою дочь и зятя, однако их, польских граждан, из страны не выпустили. Кроме того, рабби Менахем-Мендл не хотел оставить своего отца, рабби Моше, который был прикован к постели, а после его ухода из этого мира в марте 1941, года покинуть Польшу уже было невозможно.
Рабби Менахем-Мендл был схвачен нацистами и отправлен в концлагерь Треблинка и 25 хешвана вместе с другими евреями-заключенными попал в печь крематория.