ЄВРЕЙСЬКІ ІНСТРУКЦІЇ
ПЕРШІ 13 ДНІВ НІСАНА
У кожен із перших тринадцяти днів нісана заведено читати уривок із Тори, що розповідає про жертвоприношення, яке приносив глава одного з поколінь Ізраїлю в цей самий день. Річ у тім, що 1-го нісана, майже за рік після виходу з Єгипту, розпочалося освячення переносного Храму - Мішкана, збудованого за вказівками Моше-рабейну, отриманими ним безпосередньо від Всевишнього. Освячення тривало 12 днів, протягом яких у Мішкані щодня приносили жертви, доставлені главою одного з колін Ізраїлю.
На згадку про це прийнято протягом цих 12 днів читати уривки з Тори, в яких перераховуються жертвопринесення глав дванадцяти колін Ізраїлю.
Так, 1-го нісана читають від слів "І було того дня, коли закінчив Моше зводити Шатро одкровення..." до кінця перерахування жертвоприношень ахшона бен Амінадава з покоління Йеѓуди ("Насо", 7:1-17);
2-го нісана читають уривок, що починається словами "Другого дня..." ("Насо", 7:18-23) про приношення Натаніеля бен Цуара з коліна Іссахара;
3-го нісана - "третього дня..." ("Насо" 7:24-29) тощо.
Кожного дня після читання відповідного уривка додають такий текст:
"Нехай буде завгодно Тобі, Господи, Б г мій і Б г батьків моїх, щоб висвітлити сьогодні, за милістю Твоєю великою, святі душі, які оновлюються, як птахи, і воркують, вихваляють і благають про святий народ Ізраїлю. Владико світу, введи і піднеси цих святих птахів у святе місце, як сказано: "око не бачило Б га, крім Тебе"... Нехай буде завгодно Тобі, Господи, Боже мій і Боже батьків моїх, що якщо я, раб Твій, з племені (називають покоління, голова якого приносив у цей день приношення. У перший день кажуть "з коліна Йеѓуди") прочитав у Твоїй Торі, главу сьогоднішнього ватажка (коліна), то тоді хай осяють мене всі святі іскри, і все святе світло, що міститься в цьому коліні, розуміти й осягати Твою Тору, і в страху перед Тобою виконувати волю Твою всі дні життя мого, я, і нащадки мої, і нащадки нащадків моїх навіки віком, Омейн".
Читають цей уривок усі, зокрема левити і коѓени (хоча глава коліна Леві не брав участі в освяченні жертовника), тому що, згідно з Кабалою, цей текст стосується всіх єврейських душ.
13-го нісана читають заключну частину глави "Насо", починаючи зі слів "Ось - освячення жертовника", у якій підбивають підсумок усім досконалим жертвоприношенням, а потім читають перші чотири вірші наступної глави "Беѓааалотха", де говориться про храмову Менору - на честь покоління Леві, що не брало участі в жертвоприношеннях під час освячення Мішкана. А ось уривок "Хай буде завгодно Тобі..." цього дня не читають.
БІРКАТ ЃА-ІЛАНОТ
У нас із друзями... пардон, у нашого народу є звичай - дякувати Всевишньому за все. До числа "всього" входять і квітучі дерева, тож існує спеціальне благословення, яке вимовляють тільки раз на рік і тільки тоді, коли вперше бачать дерево, що розквітає. Рамбам пише: "Кожен, хто в місяці нісан бачить квітучі дерева з бруньками, що набрякають, повинен вимовити таке благословення: "Борух Ато А-дой-ной Е-ло-ѓей-ну, Мелех ѓо-ойлом, ше-лой хісар бейломей клюм у-воро вей брійейс тейвейс вейлонейс тейвейс, лейонейс боѓем бней одом" ("Благословенний ти, Боже, Б р г наш, Цар Всесвіту, який створив досконалий світ (дослівно: "не позбавлений нічого світ" - прим. ) і створив у ньому прекрасні створіння і прекрасні дерева для насолоди ними синів людських").
Це благословення можна виголосити й пізніше, не в нісані, але вже в light-версії, без згадки імені та титулу Всевишнього.
Цього року погода постаралася і дерева зацвіли до початку нісана, тож затягувати з проголошенням благословення не варто - прокрастинатори, поки зберуться, можуть просто не знайти квітучих дерев.
Що необхідно пам'ятати - це благословення не промовляють у суботу та свята, а в будні його вимовляють тільки на плодові дерева (до того ж у полі видимості того, хто промовляє, має бути щонайменше два квітучі дерева), і до дерев, які не дають їстівних плодів, воно не відноситься. При цьому ці дерева мають бути не орлиними, тобто старшими за три роки.