10 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) - Ноах відправляє ворона на розвідку.
10 елула 1656 року, коли Всесвітній Потоп уже добігав кінця, Ноах уперше відкрив ілюмінатор Ковчега. Зробив це він для того, щоб відправити на розвідку ворона, який мав озирнутися і з'ясувати, чи не почав знижуватися рівень води. Перший політ виявився невдалим - птах не знайшов ділянки суші, на яку зміг би приземлитися.
10 елула 5550 року (20 серпня 1790 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Пінхаса бен Аврѓама-Аби Шапіро (рабі Пінхас із Кореца).
Раббі Пінхас народився в Білорусії. Його батько, раббі Авраѓам-Аба Шапіро (нащадок раббі Натана Нета Шапіро і раббі Яакова Ейбеншюца), був затятим супротивником хасидизму, однак через звинувачення в кривавому наклепі йому довелося покинути рідний Шклов. Разом із сім'єю він заїхав до Мирполя, де зустрів раббі Баал Шем-Това і став його хасидом. Син раббі Авраѓама, Пінхас, також став хасидом, увійшовши до кола найближчих учнів раббі Баал Шем-Това та раббі Дов-Бера (Міжерицький магід).
За розпорядженням Баал Шем-Това раббі Пінхас разом з учнями оселився в Кореці (Корці), де провів понад 20 років. Утім, розповідають по-іншому, мовляв, блукаючи з міста в місто, раббі Пінхас і його учні скрізь зустрічали нерозуміння і байдужість. Але в Кореці противники хасидизму зустріли їх градом каміння, і раббі Пінхас сказав учням: "Залишимося тут, принаймні, люди тут небайдужі".
З Кореця раббі Пінхас переїхав до Острога, а звідти 1790 року зібрався переїхати до Ерец-Ісраель, до міста Цфат, однак у Шепетівці, він захворів і покинув цей світ.
Раббі Пінхас не писав книжок (окрім невеличкого твору "Мідраш Пінхас"), але натомість його нащадки стали відомими єврейськими книговидавцями Шапіро зі Славути.
Друкарня була заснована заснованою ще раббі Пінхасом і написана Алтер ребе книга "Танія", вперше була надрукована саме в Славуті - на знак визнання заслуг раббі Пінхаса.
10 елула 5652 року (2 вересня 1892 року) - весілля ребецн Хаї-Мушки, доньки раббі Шмуеля, четвертого Любавицького ребе і рава Моше Ѓоренштейна.
Хая-Мушка була молодшою донькою раббі Шмуеля (ребе Маѓараш), і після його відходу з цього світу турботу про сестру перебрали на себе її брати - Шолом Дов-Бер (п'ятий Любавичський ребе, ребе Рашаб) і Залман-Аѓарон (відомий так само як Раза), які й влаштували шидух (сватання) сестри.
11 елула 5635 року (11 вересня 1875 року) - Весілля раббі Шолом Дов-Бера (ребе Рашаб) з ребецн Стерною-Сарою, донькою рабі Йосеф-Іцхака з Овруча й онукою ребе Цемах-Цедека.
Тодішній Любавицький ребе раббі Шмуель (ребе Маѓараш) хотів, щоб весілля відбулося в Любавичах, але батько нареченої наполіг на Овручі. Туди нареченого супроводжувала тільки мати, ребецн Рівка, оскільки ребе Маѓараш через низку причин не зміг виїхати з Любавичів. Утім, ребе разом зі свитою, проводив сина до села Ахромєєво.
На тамтешній станції була лише одна маленька лавка на одну людину, і ребе Маѓараш сів на неї, але оскільки наречений теж має сидіти, то один із молодих хасидів став на карачки і наречений сів на нього.
Коли після весілля юна ребецн приїхала до Любавичів, то вона злегка засмутилася, бо всі члени сім'ї ребе Маѓараша були людьми рослими, а вона дуже маленькою. Однак свекор сказав їй: "Не падай духом. Відомо, що маленькі дерева дають кращі плоди...".
12 елула 5537 року (13 вересня 1194 рік) - День народження раббі Моше бен Нахмана (Рамбан, Нахманід).
Раббі Моше бен Нахман, відомий також як Рамбан (Раббейну Моше бен Нахман), Раббі Моше Геронді та Бонаструг да Порта, видатний коментатор Тори, каббаліст, філософ, науковець і єврейський лідер, народився в іспанському місті Герона (Жерона) та прожив тут більшу частину життя. Він походив зі знатного єврейського роду Іцхака бен Реувена Албарджелоні (з Барселони), був двоюрідним братом головного рабина Каталонії рабина Іони бен Авраґама Ґероні і після його смерті аж до від'їзду в Ерец-Ісраель (1267) був головним рабином Каталонії. На життя раббі Моше заробляв, як і багато великих рабинів, лікуванням.
1263 року арагонський король Хайме I нав'язав у Барселоні публічний диспут раббі Моше з викрестом Пабло Крістіані. Рамбан погодився брати участь у диспуті за умови, що йому буде дозволено висловлюватися абсолютно вільно, не побоюючись кари за це. Король прийняв його умову, а після диспуту, що тривав чотири дні, з похвалою відгукнувшись про аргументацію Нахманіда: "Я ніколи не чув такого прекрасного захисту такої несправедливої справи", подарував йому 300 динарів. Утім, через деякий час раббі Моше був змушений тікати з Іспанії в Ерец-Ісраель.
Прибувши до Єрусалима, він виявив там лише двох (!) євреїв - фарбувальника шкір і його сина, проте зусиллями раббі Моше незабаром у місті вже був міньян (десять дорослих чоловіків, необхідних для публічної молитви) і повноцінна громада.
Припускають, що саме Рамбан послав до Іспанії примірник основоположного праці з каббали - книгу "Зоѓар". Книга була оприлюднена раббі Моше де Леоном і справила величезне враження на вчених і мудреців, ставши однією з найдослідженіших і найобговорюваніших праць з іудаїзму.
12 елула 5587 року (5 серпня 1827 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Сімха-Бунема з Пшисхи.
В юності раббі Сіхма навчався в єшивах Маттерсдорфа і Нікольсбурга в раббі Мордехая Банета. Потім він повернувся до Польщі і під впливом тестя став послідовником Кожницького магіда раббі Ісраеля. При цьому служив у лісоторговельній фірмі, їздив у Лейпциг і Данциг, знав польську та німецьку мови, носив європейський одяг і відвідував театр. Вивчивши в Данцигу фармакологію, він відкрив у Пшиссі аптеку і розбагатів. Потім раббі Симха став близьким учнем раббі Яакова-Іцхака ѓа-Леві Горовиця (ѓа-Хозе мі-Люблін, Сліпий провидець із Любліна). Тут він став другом і учнем раббі Яакова-Іцхака бен Ашера з Пшисхи ("Святий Єврей з Пшисхи"), а після його відходу з цього світу став його наступником.
У старості Симха Бунем втратив зір, але не припинив вивчення і викладання Тори. Серед його учнів були Менахем-Мендл бен Лейбуш Моргенштерн із Коцка (Коцкер ребе), рабі Мордехай-Йосеф Лейнер із Ізбіци, рабі Ханох-Генох га-Коген з Александрова, раббі Іцхак-Каліш із Ворки (Воркер ребе) та Іцхак-Меїр Ротенберг Алтер (відомий як раббі Хідушей га-Рим).
12 елула 5689 року (16 вересня 1929 року) - Раббі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) прибув до США
1927 року шостий Любавичний ребе раббі Йосеф-Іцхак Шнеерсон (ребе Раяц) був заарештований НК-ГПУ і засуджений до смертної кари, яку, під тиском світової громадськості, замінили на заслання, а потім і на висилку з СРСР. Через два роки, восени 1929 року, він прибув до США. Тут ребе Раяц пробув 10 місяців, відвідавши за цей час єврейські громади Нью-Йорка, Філадельфії, Балтімора, Чикаго, Детройта, Міллуокі, Сент-Луїса, Бостона і безлічі інших міст, а також побувавши в Білому домі на прийомі у президента США Гувера.
Ребе, відвідуючи Сполучені Штати, переслідував дві мети: по-перше, привернути увагу американського єврейства до становища радянських євреїв та організувати фінансову допомогу для них, а, по-друге, зміцнити ідішкайт (єврейське життя) в самих США і підтримати американську хабадську громаду.
Ребе також хотів з'ясувати: чи є можливість оселитися в США і створити тут штаб-квартиру Хабада. І хоча знаменитий будинок Севен-севенті (будинок під номером 770 на Іст-парквей у Брукліні - центр руху Хабад) з'явився лише 1940 року, фундамент для його появи заклали результати поїздки країною 1929 року.
13 елула 5636 року (2 вересня 1876 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) зятя Мітелер ребе, рабі Якова-Ісраеля з Черкас, який залишив світ через два місяці після відходу дружини ребецн Двойри-Леї.
13 елула 5657 року (10 вересня 1897 року) - Весілля ребе Йосефа-Іцхака з ребецн Негамою-Діною, донькою рабина Авраама Шнеєрсона з Кишинева.
Коли майбутній шостий Любавицький ребе, раббі Йосеф-Іцхак, досяг пори одруження, йому почали пропонувати найрізноманітніші варіанти, включно з пропозиціями з великим приданим. Батьки схилялися до сватання з донькою рава Авраѓама Шнеєрсона, але бабусі подобалися інші варіанти. І тоді вирішили запитати самого нареченого. Йому розповіли про ситуацію, що виникла, і додали, що відповідно до сказаного в Торі про сватання Іцхака і Рівки: "Запитаємо вуст її...", вони звертаються до нього з питанням про його думку. Наречений відповів: "Але ж там же сказано: "І візьмеш дружину синові моєму з сім'ї моєї та з дому батька мого..." (у нареченого і нареченої був спільний прадід - третій Любавицький ребе Цемах цедек). Вибір було зроблено
13 елула 5669 року (30 серпня 1909 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Йосефа-Гаїма бен Еліяѓу-Гаїм з Багдада ("Бен Іш Хай")
Багдадський рабин раббі Еліяѓу-Хаїм, що вирізнявся мудрістю і благочестям, довгі роки був бездітним, але в один із днів він отримав лист від одного з лідерів єврейської громади Марокко раббі Яакова Абу-Хацери. У листі раббі Яаков давав благословення на швидке народження в раббі Еліяѓу сина, який стане окрасою справжнім єврейського народу. І справді, незабаром на світ з'явився раббі Йосеф-Хаїм бен Еліяѓу аль-Хахам (також відомий під акронімом Ріах).
Раббі Йосеф-Хаїм був визнаний одним із найвидатніших рабинів багдадської громади (а отже, і всіх єврейських громад Іраку), а також одним із найбільших сефардських авторитетів у галузі єврейського закону за останні століття. Крім того він був відомим кабалістом, і увійшов у єврейську історію як "Бен Іш Хай" за назвою однієї зі своїх книг.
14 елула 5612 року (29 серпня 1852 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) мудреця і праведника рабина Боруха-Мордехая Етінгера з Бобруйська.
Раббі Борух-Мордехай був одним із найкращих учнів Алтер ребе, і надалі став одним із найбільших хасидів Мітелер ребе та одним із найстаріших хасидів третього Любавицького ребе, ребе Цемах-Цедека.
Протягом 50 років раббі Борух-Мордехай був міським рабином Бобруйська, причому його авторитет визнавали всі жителі міста - і хасиди, і міснагдім (противники хасидизму), оточуючи рабина відповідною пошаною і повагою.
1851 року раббі Етінгер здійснив алію в Ерец-Ісраель і оселився в Єрусалимі. Через рік він покинув цей світ і був похований на Оливній горі поруч із відомим рабином, автором книги "Орах хаїм".
14 елула 5693 року (5 вересня 1933 року) - Раббі Йосеф-Іцхак переселяється до Варшави.
Після висилки з Радянського Союзу раббі Йосеф-Іцхак (шостий Любавицький ребе, ребе Раяц) оселився в столиці Латвії Ризі, де жив до 1933 року, коли прийняв рішення переїхати до Польщі.
14 елула 5702 року (27 серпня 1942 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Хаї-Мушки Ѓоренштейн.
Молодша дочка четвертого Любавицького ребе під час Другої світової війни потрапила в нацистський концтабір Треблінка. За свідченнями очевидців цього дня ребецн Хая-Мушка разом з іншими євреями, засудженими до знищення, була спалена в печах Треблінки.
15 елула 5657 року (12 вересня 1897) - Ребе Шолом-Дов-Бер заснував у Любавичах єшиву "Томхей Тмімім".
Під час трапези, влаштованої з приводу весілля свого сина рабі Йосеф-Іцхака, рабі Шолом-Дов-Бер (п'ятий Любавицький ребе, ребе Рашаб) оголосив про заснування єшиви, в якій поєднуватимуть вивчення Тори і хасидизму.
Через два роки в 5659 році в ніч свята Сімхат Тора, ребе Рашаб сказав: "Єшива, заснована милістю Б га вищого, поки що без назви. І нині нарікаю я їй ім'я "Томхей-Тмімім" ("Той, хто підтримує чистих"), а студенти, що навчаються в ній, і ті, що поводяться відповідно до її духу, називаються тмімім".
15 елула 5760 року (15 вересня 2000 року) - відкриття єшиви "Томхей тмімім" в Одесі.
За 100 років, що минули з моменту створення першої "Томхей тмімім", аналогічні навчальні заклади з'явилися в багатьох країнах світу, причому традиційно навчальний рік у цих єшивах розпочинається з 15 елула. Після розпаду СРСР "томхейтміміївська" черга дійшла, нарешті, і до країн колишнього Радянського Союзу. А 2000 року розпочала свою роботу єшива "Томхей тмімім-Одеса".