3 адара 3412 року (349 рік до н.е.) - Завершено будівництво Другого Храму.
Святкування, присвячені завершенню будівництва Другого Храму, розпочалися цього дня. Храм звели євреї, які повернулися з вавилонського вигнання, в Єрусалимі, на тому самому місці, де стояв Перший Храм. Керував будівництвом пророк Езра (див. 9 тевета).
4 адара 5067 року (6 лютого 1307 року) - Із в'язниці звільнено тіло раббі Меїра з Ротенбурга.
Раббі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв.
Після сходження 1286 року на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни було накладено додатковий податок, який одночасно змінював статус німецького єврейства і перетворював їх і все їхнє майно на особисту власність імператора. Відповіддю на це був масовий вихід євреїв з Німеччини. Очільником результату став раббі Меїр, якого пізніше заарештували і ув'язнили у в'язниці ельзаського містечка Ензісхейм. Імператор розраховував, що, бажаючи викупити главу покоління, євреї погодяться на сплату податку, але сам Раббі Меїр заборонив цей крок (у Талмуді сказано, що якщо за полоненого просять суму, яка значно перевищує розумні межі, то викуповувати полоненого не можна, щоб не спокушати викрадача легким заробітком, а за Маѓарама просили мільйон (!) марок). Раббі Меїр помер в ув'язненні 1293 року, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму (комерсант р. Александер-Зіскінд Вімпфен віддав на це всі свої статки). Похований раббі Меїр у Вормсі.
4 адара 5556 року (13 лютого 1796 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Лейба Сореса.
Раббі Лейб Сорес (тобто «син Сари») був учнем засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това та його учня - рабі Дов-Бера, Межерічського магіда. Він народився в місті Рівне 17 тамуза 1730 року, і коли йому виповнилося 13 років, раббі Баал Шем-Тов оголосив, що юнак отримав до бар-міцви незвичайний подарунок - ібур (додаткову частинку душі) відомого кабаліста рабі Хаїма бен Атара, який покинув цей світ двома днями раніше.
Раббі Лейб бродив із містечка в містечко, збираючи гроші для викупу євреїв, які потрапили в полон або взяті в заручники. Розповідають, що раббі Лейб був ністаром - прихованим праведником, який таємно допомагав євреям, що потрапляли в біду. Так це чи ні - достеменно невідомо (а інакше, який же він прихований, цей ністар?), але щоразу, коли євреї Польщі або Галичини потребували допомоги, Баал Шем-Тов відправляв у дорогу свого учня - раббі Лейба.
5 адара приблизно 5540 року (11 лютого 1780 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Амрама бен Дивана.
Раббі Амрам народився в Єрусалимі й 1763 року вирушив із Хеврона в Марокко, щоб зібрати гроші для відкриття єшиви в Ізраїлі. Оселившись у містечку Вазан, він відкрив там єшиву і незабаром у нього з'явилося безліч учнів. Через десять років раббі Амрам вирушив назад, в Ерец-Ісраель, але його перебування там було недовгим, тому що одного разу, переодягнувшись в арабський одяг, раббі зайшов до Махпели (печера в Хевроні, де поховані наші праотці), щоб там помолитися. У ті роки євреям було заборонено молитися в Махпелі, і місцеві жителі донесли про це владі, тож раббі Амраму і його синові Хаїму довелося тікати з Ерец-Ісраель.
Повернувшись до Марокко, вони вирішили об'їхати країну, але незабаром після від'їзду раббі Хаїм смертельно захворів і тоді раббі Амрам звернувся до Всевишнього з проханням узяти його життя натомість життя сина. Всевишній прислухався до слів мудреця і праведника - його син одужав, а сам раббі незабаром покинув цей світ.
6 адара 5627 року (11 лютого 1867 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Менахема-Мендела, сина ребе Маѓараша.
Молодший син четвертого Любавицького ребе, ребе Маѓараша, народився за пів року після того, як з цього світу пішов його дідусь, третій Любавицький ребе, рабі Менахем-Мендел (ребе Цемах-Цедек), і його назвали на його честь.
Раббі Менахем-Мендл багато допомагав своєму старшому братові - раббі Шолом-Дов-Беру (майбутньому п'ятому Любавицькому ребе) в його роботі і часто їздив як представник громади до столиці. Також він був першим перекладачем книги «Танія» російською мовою.
Через скрутне фінансове становище раббі Менахему-Менделу довелося прокинути Росію і переселитися до Франції, і все його подальше життя пройшло в цій країні. Пішов раббі Менахем-Мендл із цього світу на Корсиці, але за 15 років його перепоховали в Ерец-Ісраель, у місті Цфат (за свідченням людей, які займалися цим, тіло раббі Менахема-Мендела збереглося в цілковитій недоторканності).
6 адара 5749 року (11 лютого 1989 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шмар'яґу Гурарье.