11 адара 5566 року (1 березня 1806 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Хаїма-Йосефа-Давида бен Іцхака-Зрах'ї Азулая.
Раббі Йосеф-Давид Азулай (відомий нам під акронімом Хіда, причому ім'я «Гаїм» («життя») йому додали пізніше, у дні небезпечної хвороби) народився 1724 року в Єрусалимі й був одним із найближчих учнів знаменитого рабі Гаїма бен Атара (Ор ѓа-Гаїм, див. 15 тамузу), а після його відходу з цього світу продовжив навчання в рабі Сар-Шалома Шарабі (див. 10 швата).
У 1753 році раббі Хіда несподівано покинув Ерец-Ісраель. Розповідають, що причиною цього була спільна молитва раббі Сар-Шалома і його учнів: раббі Хіда і раббі Хаїма Делароза. Намагаючись вплинути на Небесний суд, вони три дні постили, а потім, піднявшись на дах єшиви, занурилися в молитви. Під час молитви їм було відкрито, що хоча час Визволення ще не настав, їхня спільна молитва все ж таки здатна привести Мошиаха, але з катастрофічними для всього Всесвіту наслідками. Щоб цього не сталося, на вимогу Небесного суду їм слід було розлучитися, і один із них повинен був негайно покинути Ерец-Ісраель. Жереб випав на раббі Хіда.
Деякий час раббі Хіда був головним рабином Каїра, але більшу частину життя він провів у подорожах різними країнами як посланець єврейських громад Ерец-Ісраель. У 1806 році, перебуваючи в італійському місті Ліворно, раббі Хіда покинув цей світ. 1960 року його останки було перевезено з Ліворно до Єрусалима, і місцем його спочинку став цвинтар на горі Гар ѓа-Менухот в Єрусалимі.
11 адара приблизно 5460-80 року (початок XVIII століття) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Еліезера-Ліпи Вайсблюма.
Раббі Еліезер і його дружина Мірл були відомі своєю доброчесністю і милосердям. У них було семеро синів, двоє з яких здобули величезну популярність у єврейському світі - рабі Мешулам-Зуся з Аніполя (див. 2 швата) і рабі Елімелех із Ліженська (див. 21 адара).
11 адара 5583 року (19 лютого 1823 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з великих мудреців свого покоління, раббі Мордехая Познера, брата засновника руху Хабад рабина Шнеура-Залмана з Ляд (Алтер ребе).
13 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Початок пуримських боїв.
13 адара євреї Перської імперії відповідно до указу царя Ахашвероша, виданого 11 місяцями раніше, вступили в бій із тими, хто намагався їх знищити (згідно з наказом того ж Ахашвероша (насправді ініційованого Аманом)). Перемога євреїв у цих битвах призвела до виникнення нового свята - Пурим.
13 адара 3626 року (135 до н.е.) - «День Ніканора», перемога єврейських повстанців під керівництвом братів Маккабі над військами Антіоха IV.
За 4 роки після звільнення Єрусалима і дива Хануки брати Маккабі (Хашмонаї) розгромили греко-сирійську армію, яка значно переважала їх, і якою командував полководець Ніканор. Довгий час цей день відзначали як свято - «Йом ѓа-Ніканор», День Ніканора.
У Талмуді, у трактаті «Тааніт» сказано: «Ніканор, грецький полководець, щодня простягав руку до Єрусалима і говорив: «Коли ж я, нарешті, ним оволодію!» Після того, як він загинув у битві з Хашмонаями, йому відрізали великі пальці рук і ніг і повісили їх біля воріт Єрусалима з такими словами: «Ось що чекає на тих, хто буде пихато говорити про Іудею та Єрусалим».
13 адара 4977 року (22 лютого 1217 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Йеѓуди бен Шмуеля ѓа-Хасіда.
Його батько, раббі Шмуель, був головою знаменитої єшиви в німецькому місті Шпеєр, а сам раббі Йеѓуда став духовним лідером духовного руху «Хасидей Ашкеназ».
Раббі Йеѓуда вчив своїх послідовників цілковитої смиренності й сам практикував її у своєму житті, навіть заборонивши авторам вказувати своє ім'я на книзі, щоб син згодом не загордився через славу батька. Мабуть тому праці самого раббі Йеѓуди були анонімними, і навіть його учні, цитуючи твори вчителя, не називали його імені.
14 адара-I 2368 року (1393 рік до н.е.) - Введення в союз Авраѓама-авіну (обрізання) Моше-рабейну.
Моше народився 7 адара і, як усякий єврейський хлопчик, відповідно до вказівки, отриманої Авраѓамом від Всевишнього, на 8-й день життя йому було зроблено обрізання.
Насправді малюк народився вже без крайньої плоті, проте процес введення в союз Авраѓама-авіну включає в себе кілька етапів, тож йому було зроблено всі інші необхідні процедури
14 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Пурім.
Цього дня євреї Перської імперії здобули перемогу над тими, хто намагався їх знищити, згідно із задумом міністра Амана і наказом царя Ахашвероша (див. 13 адара). Після того, як небезпека минула, день порятунку було оголошено святковим.
Єврейська традиція каже, що навіть після приходу Мошиаха, коли всі свята і пости буде скасовано, свято Пурім залишиться.
15 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Шушан-Пурім.
На відміну від усіх інших міст імперії в столичному місті Шушані (нині Сузи) бої з охочими виконати царський указ і винищити єврейський народ тривають до 15 адара, тому тут євреї святкували Пурим на день пізніше, ніж у всіх інших місцях.
Нині, крім Сузи, Шушан-Пурім відзначають у тих горохах Ерец-Ісраель, що були обнесені фортечною стіною за часів Єѓошуа бін-Нуна (Єрусалим, Хеврон, Дамаск і Єрихон), тож Пурім, який святкують 14 адару, називається «Пурім селищ», а той, який святкують 15 адару, - «Пурім великих міст».