7 нісана 2488 року (1273 рік до н.е.) - Візит розвідників у Єрихон.
За місяць після того, як Моше-рабейну пішов із цього світу, його наступник раббі Йеѓошуа бін Нун (Ісус Навин) відправив двох розвідників - Калева і Пінгаса - до міста Єрихон, що стояло на іншому березі річки Ярден (Йордан).
Розвідники мали зібрати інформацію, необхідну для завоювання євреями першого міста в Ерец-Ісраель. У Єрихоні розвідникам надала допомогу жінка на ім'я Рахав, яка мешкала у квартирі, розташованій усередині кріпосної стіни (пізніше Рахав стала дружиною Йеѓошуа бін Нуна).
7 нісана 5504 року (20 березня 1744) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Іцхака з Дрогобича
Раббі Іцхак був відомим кабалістом і саме він познайомив свого сина Єхіеля-Міхла з раббі Ісраелем Баал Шем-Товом. Пізніше учень Баал Шем-Това став відомим усьому єврейському світові як раббі Єхіель-Міхл зі Злочева або "Магід (проповідник) зі Злочева".
8 нісана 5560 року (5 березня 1800 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі раббі Мордехая з Несвіжа.
Раббі Мордехай був нащадком знаменитого кабаліста, творця Голема, рабі Маѓараля з Праги, а його вчителем був рабі Єхіель-Міхл зі Злочева.
Раббі Мордехай був рабином у містечках Лещанов, Людомир і Несвіж, а серед його учнів - такі лідери хасидських рухів, як раби Урі зі Стрілиська та раби Калонімус Калман (раби Маор-ва-Шемеш).
Раббі Мордехай був відомий численними чудесами, проте не меншої уваги заслуговує той факт, що за все своє життя він ніколи не сказав нічого поганого про євреїв.
9 нісана 5699 року (28 лютого 1939 року) - Заарештовано раббі Леві-Іцхока Шнеєрсона, батька Ребе.
о З першій годині ранку, у квартиру раббі Леві-Іцхака на Бригадній вулиці, 13, у Дніпропетровську увірвалися представники НКВС. Після багатогодинного обшуку вони забрали книги, папери, рукописи і повели самого раббі. Усі спроби дружини дізнатися, де він перебуває, довго залишалися безуспішними.
Влада вбачала в ньому людину, яка спонукає всі єврейські починання в СРСР і займає місце тодішнього Ребе - рабі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц), який 1927 року був змушений емігрувати з СРСР, і щосили намагалася довести, що його дії спрямовані проти них. Рббі Леві-Іцхака звинувачували в тому, що під час будівництва мікви (басейну для ритуальних обмивань) він, нібито, привласнив частину суспільних грошей, а один зі свідків показав, що в день свята Сімхат-Тора в будинку рабина збирали пожертви для родин маршала Тухачевського і Бухаріна (!). Щоправда, на очній ставці з раббі цей свідок від своїх слів відмовився, заявивши, що дав неправдиві свідчення під тиском.
Раббі Леві-Іцхака переводили з в'язниці до в'язниці та утримували у важких умовах - одного разу його протримали в карцері протягом 32 днів, але він так і не визнав за собою жодного з обвинувачень, які йому намагалися нав'язати.
Після кількох місяців розслідування влада вирішила вислати його подалі від інших євреїв, у Казахстан.
10 нісана 2448 року (1313 рік до н.е.) - Війна єгипетських первістків.
У суботу перед Виходом з Єгипту первістки єгиптян, які обіймали високі посади в уряді і серед жерців, зійшлися в кривавій битві із загонами фараона. Вони намагалися змусити фараона відпустити євреїв на волю і тим самим запобігти прийдешній страті - смерті первістків.
10 нісана 2487 року (1274 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) пророчиці Мірьям, сестри Моше й Аѓарона.
Моше, Аѓарона і Мірьям називають трьома вождями Виходу. Всі вони були дітьми глави коліна Леві Амрама і Йохевед, причому Мірьям була старшою дитиною і, саме вона привела доньці фараона годувальницю для хлопчика знайденого в річці. У Торі вона згадується під ім'ям акушерки Пуа, яка відмовилася виконувати наказ фараона про вбивство єврейських хлопчиків (друга згадана там же акушерка Шифра - її мама Йохевед).
Мірьям - найбільша з пророчиць, - була дружиною глави коліна Йеѓуди Калева і прабабусею Бецалеля, предка царя Давида. У заслугу Мірьям ставиться поява чудодійного колодязя, який супроводжував євреїв під час їхніх поневірянь у пустелі та зник після її смерті.
Велика пророчиця Мірьям пішла з цього світу під час мандрівок євреїв пустелею і була похована в Кадеші.
10 нісана 2488 року (1273 рік до н.е.) - Перехід євреїв через річку Ярден (Йордан).
За три дні після того, як двоє розвідників вирушили в Єрихон, євреї приготувалися до вступу в Ерец-Ісраель, яка була обіцяна їм Всевишнім. На чолі процесії рухався Ковчег Заповіту, який несли священики-коѓени, і тільки-но вони увійшли у води Ярдена, як річка зупинилася, розділившись на частини, як 40 років тому, під час переходу через Чермне море.
11 нісана 5030 року (4 квітня 1270 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Моше бен Нахмана (Рамбан, Нахманід).
Раббі Моше бен Нахман, відомий також як Рамбан (Раббейну Моше бен Нахман), Раббі Моше Геронді та Бонаструг да Порта, видатний коментатор Тори, каббаліст, філософ, науковець і єврейський лідер, - народився в іспанському місті Герона (Жерона) та прожив тут більшу частину життя. Він походив зі знатного єврейського роду Іцхака бен Реувена Албарджелоні (з Барселони), був двоюрідним братом головного рабина Каталонії рабина Іони бен Авраґама Ґероні і після його смерті аж до від'їзду в Ерец-Ісраель (1267) був головним рабином Каталонії. На життя раббі Моше заробляв, як і багато великих рабинів, лікуванням.
1263 року арагонський король Хайме I нав'язав у Барселоні публічний диспут раббі Моше з викрестом Пабло Крістіані. Рамбан погодився брати участь у диспуті за умови, що йому буде дозволено висловлюватися абсолютно вільно, не побоюючись кари за це. Король прийняв його умову, а після диспуту, що тривав чотири дні, з похвалою відгукнувшись про аргументацію Нахманіда: "Я ніколи не чув такого прекрасного захисту такої несправедливої справи", подарував йому 300 динарів. Утім, через деякий час раббі Моше був змушений тікати з Іспанії до Ерец-Ісраель.
Прибувши до Єрусалима, він виявив там лише двох (!) євреїв - фарбаря шкір і його сина, проте зусиллями раббі Моше незабаром у місті вже був міньян (десять дорослих чоловіків, потрібних для публічної молитви) і повноцінна громада.
Припускають, що саме Рамбан послав до Іспанії примірник основоположної праці з каббали - книгу "Зоѓар". Книга була оприлюднена раббі Моше де Леоном і справила величезне враження на вчених і мудреців, ставши однією з найдослідженіших і найобговорюваніших праць з іудаїзму.
Місце поховання раббі Моше бен Нахмана невідоме, за різними думками, воно розташоване в Хайфі (поруч із могилою раббі Єхіеля з Парижа), Акко, Єрусалимі та Хевроні (неподалік від печери Махпела - місця поховання патріархів).
11 нісана 5390 року (24 березня 1630 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабина Єшаяѓу бен Авраѓама ѓа-Леві Горовіца (Шла).
Раббі Єшаяѓу, також відомий під акронімом Шла (за назвою головної його праці - "Шней лухот ѓа-бріт" - "Дві скрижалі заповіту"), був представником відомої сім'ї Шефтель та навчався в єшивах рідної Праги, Любліна та Кракова. Він був головою бейс-дін (суду) в Дубно, Острозі, Франкфурті-на-Майні та Празі. Потім він переселився в Ерец-Ісраель, де став рабином ашкеназької громади Єрусалима. Через деякий час раббі Шла був заарештований турецькою владою, викуплений громадою за великі гроші і переселився в Цфат, а потім у Тверію, де жив до останнього дня. Його могила розташована неподалік від могили Рамбама, шанується досі.
11 нісана 5662 року (18 квітня 1902 року) - День народження Ребе (раббі Менахема-Мендела Шнеєрсона).
Ребе народився в Миколаєві і названий на честь свого діда, третього ребе - ребе Цемах Цедека. У його день народження тодішній Ребе - раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) - відправив його батькові, раббі Лейві-Іцхоку, шість телеграм, що містили благословення, привітання і вказівки, пов'язані з народженням дитини та її вихованням. Зокрема ребе Рашаб рекомендував, щоб для немовляти вже приготували кіпу та таліт-катан, і порадив уважно стежити за тим, щоб малюкові від самого народження робили нетілат ядаім (обмивання рук) перед годуванням.
12 нісана 2449 року (1311 рік до н.е.) - Завершення освячення Переносного Храму і початок його роботи в повноцінному режимі.