Printed fromchabad.odessa.ua
ב"ה

НАШІ ДАТИ

Воскресенье, 13. Октябрь, 2024 - 10:20

Календарь.jpg

11 тишрея 5553 року (27 вересня 1792 року) - Початок навчання Менехема-Мендла (майбутнього ребе Цемах-Цедека) в хедері.

Після відходу з цього світу його мами (див. 3 тишрея 5553 року), доньки Алтер ребе, дідусь узяв на себе виховання онука, і вже наступного дня після Йом-Кіпура трирічний Менахем-Мендл, як і належить, у цьому віці єврейським дітям, уперше вирушив на навчання. Меламедом (учителем) юного Менахема-Мендла, на прохання дідуся, став раббі Авраѓам бен Шимшон.

 

12 тишрея 5537 року (25 вересня 1776 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Авраѓама бен Дов-Бера «Малаха» («Ангела»).

Після відходу з цього світу раббі Ісраеля Баал Шем-Това раббі Дов-Бер, відомий як Міжерицький магід (проповідник), очолив хасидський рух. Серед учнів магіда були товариші по навчанню - його син раббі Авраѓам, прозваний «Малах» («Ангел») і Шнеур-Залман бен. Що означає «товариші по навчанню»? У єшивах існує така практика: двоє рівних за знаннями та інтелектом студента утворюють хавруту (товариство) і займаються разом, удвох шукаючи розв'язання складних проблем і незрозумілих місць у матеріалі, що вивчається. Раббі Шнеур-Залман став відомим як Алтер ребе - засновник руху Хабад, а онуком рабі Авраама, який пішов із цього світу у 26 років, був раббі Ісраель Фрідман (Ружинський ребе). Ну а нащадки Ребе з Ружина стали родоначальниками рухів ружинських, садігорських і боянівських хасидів.

 

13 тишрея 5598 року (12 жовтня 1837 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Аківи Ейгера.

Раббі Аківа бен Моше Гінс Ейгер народився 1761 року в Австрії у відомій рабинській родині. Навчався в єшивах Маттерсдорфа і Вройлава, очолював громади Маркеш-Фрідланла і Познані, де і прожив решту часу. Створена ним у Познані єшива була найбільшою в Європі, а сам він вважався одним із найбільших талмудичних учених і найбільших ѓалахічних авторитетів того часу.

Його онук, раббі Ієґуда-Лейб Еґер, навчався спершу в Гурського, потім Коцького та Ізбицького ребе, а надалі сам став главою однієї з хасидських течій (її центр тепер розташований в ізраїльському Бней-Браку).

 

13 тишрея 5643 року (26 вересня 1882 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) четвертого Любавицького ребе раббі Шмуеля (ребе Маѓараш).

Раббі Шмуель бен Менахем-Мендл народився 2 іяра 5594 (1834) року і після того, як його батько, третій Любавицький ребе, рабі Цемах Цедек пішов із цього світу 1866 року, очолив рух Хабад.

Незважаючи на те, що все життя він дуже сильно хворів і хвороби приносили йому страждання, ребе Маѓараш інтенсивно працював, залишивши після себе понад 1000 майморім (хасидських-навчань-проповідей) та об'їздив усю Європу, намагаючись організувати тиск на царський режим для того, щоб полегшити становище євреїв у Росії.

Шостий Любавицький ребе, раббі Йосеф-Іцхак розповідав, що приблизно за 25 хвилин до відходу з цього світу дідусь (тобто раббі Шмуеля) взявши кишеньковий годинник і знявши його з ланцюжка, вставив аркуш паперу в годинник таким чином, щоб він зупинився, коли стрілка дійде до 11 години 51 хвилини. Після цього він попросив покликати до нього синів, для того, щоб висловити їм свою останню волю. А об 11 годині 51 хвилині 13 тишрея 5643 року він пішов із цього світу.

Похований ребе Маѓараш у Любавичах.

 

14 тишрея 5775 року (28 вересня 1814 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Ісраеля з Кожниць (Кожницького магіда).

Один з основоположників польського хасидизму раббі Ісраель народився в містечку Апти в бідній родині (батько був палітурником). Він навчався у чотирьох великих хасидських цадиків - раббі раббі раббі Шмуеля (Шмельке) бен Цві-Ґірш ѓа-Леві Ґурвіца з Нікольсбурга, раббі Дов-Бера з Межерича (Межеричський маґід), раббі Елімелеха з Лиженська та раббі Леві-Іцхака Дербаремдікера з Бердичева.

Деякий час раббі Ісраель жив у польському містечку Пшисха, де навчав дітей, а потім перебрався в Кожинець (Кожнець), який став процвітаючим хасидським центром.

У Кожнеці раббі Ісраель прожив майже 50 років, ставши близьким другом Провидця («ѓа-Хозе») з Любліна (рабі Яаков-Іцхак га-Леві Горовіц) і рабі Менахема-Мендела з Риманува.

 

15 тишрея 2266 року (1496 рік до н. е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) праотця Яакова бен Іцхака.

Яаков був молодший із синів-близнюків, які народилися в Іцхака і Рівки після двадцятирічного безплідного шлюбу. У Торі пояснюється, що ім'я «Яаков» походить від слова «екев» - «п'ята», оскільки Яаков вийшов із утроби матері, вхопившись за п'яту старшого брата, Ейава.

Ейсав був старшим братом і володів правами первістка, проте він продав їх молодшому братові (за сочевичну юшку), і право первородства (разом із відповідними благословеннями батька) перейшло до Яакова.

Рятуючись від старшого брата, який хотів убити його і все-таки заволодіти упущеним майном, Яаков тікає до свого родича Лавана, що жив у місті Харан (країна Арам-Наѓараїм, територія нинішньої Сирії).

Дорогою Яаков вступає в єдиноборство з посланцем Всевишнього і отримує травму стегна, а також нове ім'я - Ісраель (ще одне ім'я, під яким він згадується в Торі, - Йешурун).

У Харані Яаков одружується з двома жінками (доньками Лавана) - Леєю і Рівкою, а також отримує в дружини їхніх служниць Білѓу і Зілпу. Від чотирьох дружин у Яакова народжується 13 дітей - 12 синів, які стали родоначальниками 12 колін Ізраїлевих, і одна дочка.

Історія життя Яакова розказана в першій книзі Тори «Брейшит».

 

15 тишрея 5695 року (24 вересня 1934 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Моше-Лейба Гінзбурга, зятя ребе Маѓараша.

1871 року раббі Моше-Лейб Гінзбург із Вітебська одружився з Дворе-Лее, старшою донькою четвертого Любавицького ребе, раббі Шмуеля. Практично все життя вони прожили у Вітебську.

Раббі Моше-Лейб пішов із цього світу в перший день свята Суккот і його поховали наступного дня (у перший день свята заборонено ховати) на єврейському кладовищі підмосковного селища Малаховка.

 

16 тишрея 5643 року (29 вересня 1882 року) - Раббі Шолом Дов-Бер (ребе Рашаб, п'ятий Любавицький ребе) очолив Хабад після того, як його батько пішов із цього світу.

Ребе Рашаб почав молиться на тому самому місці, де молився його батько (тобто на місці, що личить керівнику), лише з вечора Рош ѓа-Шана 5654 року, а до того він 11 років молився на тому самому місці, що й за життя батька. Але все-таки початком його керівництва Хабадом вважають 5643 рік, коли він уперше, як і личить ребе, виголосив маймор (промову-проповідь) для хасидів. Тож, хоча зовнішні ознаки керівництва ребе Рашаб взяв на себе лише 11 років потому, всі ці роки він виконував обов'язки голови руху.

Чому ж раббі Шолом Дов-Бер так зволікав? Одна з найімовірніших причин - ребе Рашаб не хотів зачіпати честь свого старшого брата Залмана-Аѓарона, якого якраз тоді не було в Любавичах, адже цілком могло статися, що хасиди визнали б його, старшого сина, гіднішим і вийшло б, що середній син узурпував владу. І лише після повернення брата ребе Рашаб зважився на формальне прийняття символів керівництва.

 

Комментарии: НАШІ ДАТИ
Нет добавленных комментариев