23 хешвана 3624 року (137 рік до н.е.) – Свято очищення Храму.
За часів написання Талмуда день 23 хешвана було заведено відзначати як день, коли Хашмонаї (у біблійних перекладах – Хасмонеї, вони ж брати Макабі) почали очищати Храм. Цього дня з Храму видалили камені жертовника, на якому греки приносили жертви на честь язичницьких святих.
24 хешвана 5404 року (8 листопада 1643 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Авраѓама Азулая.
Раббі Авраѓам народився в місті Фес (Марокко) того року, коли пішов із цього світу великий каббаліст раббі Моше Кордоверо і сам став великим каббалістом.
Дорогою з Марокко в Ерец-Ісраель корабель, на якому плив раббі Аврѓаам, причалив у Греції і був тут потоплений жорстоким штормом. На щастя, самого раббі Авраѓама на борту не було, проте багато з його унікальних рукописів загинули. Раббі Авраѓам був дуже вдячний Всевишньому за порятунок і з цього моменту змінив свій підпис, так що він тепер став нагадувати контур корабля.
Одна з примітних сторінок життя раббі Авраѓама Азулая пов'язана з рукописами учня Арізаля – раббі Хаїма Віталя. За бажанням раббі Хаїма майже всі його рукописи було поховано разом із ним у Дамаску (Сирія), проте за рік каббалісти раббі Авраѓам Азулай і Яаков Цемах під час каббалістичних медитацій отримали від нього дозвіл розкрити його могилу й забрати рукописи.
Правнуком раббі Авраѓама був відомий мудрець раббі Йосеф-Хаїм-Давид Азулай, також відомий як Хіда.
25 хешвана 5703 року (7 листопада 1942 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Менахема-Мендела Ѓоренштейна.
Раббі Менахем-Мендл був сином ребецн Хаї-Мушки, доньки четвертого Любавицького ребе рабі Шмуеля, і раббі Моше ѓа-Коѓена Ѓореншейна. Дружиною його була ребецн Шейна, молодша дочка шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).
Після того, як ребе Раяцу і його сім'ї вдалося вирватися до Риги із захопленої фашистами Варшави, він спробував врятувати свою доньку і зятя, однак їх, польських громадян, із країни не випустили. Крім того, раббі Менахем-Мендл не хотів залишити свого батька, раббі Моше, який був прикутий до ліжка, а після його відходу з цього світу в березні 1941 року покинути Польщу вже було неможливо.
Раббі Менахем-Мендл був схоплений нацистами і відправлений до концтабору Треблінка та 25 хешвана разом з іншими євреями-ув'язненими потрапив до печі крематорію.
27 хешвана 1657 року (2104 рік до н.е.) – Закінчення Всесвітнього Потопу.
Цього дня земля остаточно підсохла і тим самим завершився 365-денний Всесвітній Потоп, який знищив усе живе на землі (за винятком тих, хто сховався в Ноєвому ковчезі). Того ж дня Всевишній повелів Ноаху вийти з ковчега і почати знову заселяти землю.
28 хешвана 5024 року (2 листопада 1263 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Йони з Герони.
Раббі Йона народився в іспанському місті Герона (Жерона) 1180 року в поважній поважній сім'ї та був двоюрідним братом відомого мудреця й коментатора Тори рабі Моше бен Нахмана, відомого нам як Рамбан (до речі, його син, рабі Шломо, одружився з донькою рабі Йони).
Раббі Йона навчався у раббі Шломо з Монпельє і під час його з Рамбамом (раббі Моше бен Маймон) активно підтримував свого вчителя. Дискусія призвела до спалення книги Рамбама «Море невухім» («Путівник заблукалих»), і коли за дев'ять років у Парижі французькими священиками було спалено 24 вози, наповнені томами Талмуда, раббі Йона побачив у цьому й свою провину, спричинену попередніми нападками на Рамбама. Він оголосив привселюдно, що вирушить в Ерец-Ісраель, у місто Тверію, до могили Рамбама, де в присутності міньяна попросить у покійного вибачення.
І раббі Йона вирушив у дорогу. Щоправда, він затримався на три роки в Барселоні, де навчав місцевих євреїв, обов'язково цитуючи при цьому праці Рамбама і його постанови. Коли ж, продовжуючи шлях, він приїхав із Барселони до Толедо, то місцева громада благала його затриматися і тут, щоб дати уроки Талмуду. У Толедо раббі Йона раптово помер, і його відхід з цього світу був оплаканий усіма євреями Іспанії.
28 хешвана 5672 року (19 листопада 1911 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Міхоеля Блінера (Міхоель дер Алтер, Старий Міхоель) наставника єшиви «Томхей тмімім» у Любавичах.
Багато років раббі Міхоель був наставником єшиви в білоруському містечку Невель, але одного разу п'ятий Любавицький ребе раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) попросив його переїхати в Любавичі, щоб стати наставником єшиви «Томхей тмімім». Мешканці Невеля не хотіли відпускати раббі Міхоеля й написали листа ребе Рашабу, з проханням не забирати від них раббі Міхоеля, проте ребе відповів їм, що перебування раббі Міхоеля в Любавичах набагато важливіше, ніж у Невелі.
Однією з відмінних рис раббі Міхоеля була сильно виражена якість аѓават Ісраель (любов до єврейського народу), а його прихильність і любов до учнів єшиви просто не мала меж.