15 тевета 5619 року (26 грудня 1942 року) — День народження ребецн Стерни-Сари, дружини раббі Шолом Дов-Бера (ребе Рашаба).
Ребецн Стерна-Сара народилася в Любавичах у родині раббі Йосефа-Іцхака з Овруча, сина третього Любавицького ребе Цемах Цедека, і ребецн Хани, доньки раббі Яакова-Ісраеля з Черкас (зятя Мітелер ребе). Її чоловіком був п’ятий Любавицький ребе раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб), а сином — раббі Йосеф-Іцхак (шостий Любавицький ребе, ребе Раяц).
17 тевета 5515 року (31 грудня 1754 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Аѓарона-Зейліга бен Йоеля Фейвуша.
Раббі Аѓарон також відомий як реб Ареле або Толдот Аѓарон (в ашкеназькій вимові — Толдес-Арен), за назвою своєї книги. Його послідовники («зебри») носять халат із особливої білої чи сріблястої тканини з чорними або темно-синіми смугами (за ці смугасті вбрання хасиди реб Ареле й отримали своє прізвисько). Цю тканину виробляють лише в Сирії й контрабандою доставляють до Східного Єрусалиму. Завершує образ вайс-ярмулка — біла арабська в’язана ярмулка з китицею у центрі.
17 тевета 5601 року (10 січня 1841 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Яакова бен Вольфа Кранца (Дубненський магід).
Раббі Яаков народився 1740 року в містечку Здзенчел (нині Дятлово) неподалік Вільни (Вільнюс). Ще в дитинстві він виявляв великі здібності, а у 20 років став проповідником-даршаном у рідному місті. Пізніше раббі Яаков почав мандрувати містечками Польщі й остаточно оселився в Дубно. Раббі Яаков — проповідник із Дубно (Дубненський магід) — користувався повагою найвідоміших равинів того часу, зокрема раббі Еліяѓу з Вільно (Віленського гаона).
17 тевета 5687 року (22 грудня 1926 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шмарії-Ноаха з Бобруйська.
Раббі Шмарія-Ноах народився в Любавичах і був молодшим сином раббі Ієѓуди-Лейба (раббі Маѓаріля), сина третього Любавицького ребе Цемах Цедека. Після відходу дідуся з цього світу він разом із батьком перебрався до містечка Копис, де раббі Маѓаріль став головою копиських хасидів.
Раббі Шмарія довгі роки керував громадою в Бобруйську й організував там хасидську йешиву. Він був останнім очільником кописької гілки Хабада, а після його смерті копиські хасиди приєдналися до любавицької гілки.
18 тевета 4229 року (469 рік) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Хуни бар Мар Зутри.
Батько перського володаря Пероза Єздігерд II — прихильник зороастризму — всіляко переслідував євреїв, заборонивши, наприклад, святкування шабату. Пероз пішов ще далі: були ліквідовані єврейські суди, закриті знамениті академії в Сурі та Пумбедиті, а дітей примусово віддавали на виховання жерцям.
Крім того, за наказом Пероза в Пумбедиті був убитий раббі Хуна бар Мар Зутра (в історії відомий як Хуна V) — екзиларх («Рейш Галут» — «голова вигнання») вавилонських євреїв. Після смерті раббі Хуни посада екзиларха протягом певного часу залишалася вакантною.
18 тевета 5601 року (11 січня 1841 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Цві-Елімелеха Шапіро з Динова.
Коли Цві-Елімелех був ще дитиною, його дядько — один із найвідоміших хасидських цадиків — раббі Елімелех із Ліженська передбачив, що племінник стане великим мудрецем Тори.
Його передбачення справдилося — племінник став відомим єврейським ученим, який прославився не лише своїми знаннями, а й надзвичайною працьовитістю й наполегливістю. Його вчителями були такі відомі хасидські цадики, як раббі Хозе мі-Люблін («Сліпий провидець із Любліна»), Коженецький магід і раббі Менахем-Мендл із Риманова. Він жив і працював у Стрижові, Мункачі (Мукачеві) та Динові, а його репутація чудотворця приваблювала тисячі послідовників.
Перу раббі Цві-Елімелеха належать численні книги, головна з яких — «Бней Іссахар» (назва стала другим ім’ям автора). До речі, Хозе мі-Люблін казав, що раббі Цві-Елімелех є реінкарнацією видатних мудреців Тори з коліна Іссахара.
Його нащадки стали засновниками динівського, блажівського та мукачівського хасидизму (нині всі очільники цих рухів живуть у Нью-Йорку).