3 адара 3412 року (349 рік до н.е.) — Завершено будівництво Другого Храму.
Святкування, присвячені завершенню будівництва Другого Храму, почалися в цей день. Храм був зведений євреями, які повернулися з вавилонського вигнання, в Єрусалимі, на тому ж місці, де стояв Перший Храм. Будівництвом керував пророк Езра.
3 адара-II 5372 року (6 лютого 1612 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Мордехая бен Авраѓама Яфе (Бааль ѓа-Левушим).
Рабі Мордехай народився в Празі, але навчався в тогочасному центрі єврейської Європи — у Польщі. Його вчителями були великі рабі Шломо Лур'є (Маѓаршал) з Любліна і рабі Моше Іссерлес (Рамо) з Кракова.
Рабі Мордехай був рабином Гродно і Любліна, а коли великий празький рабин, творець Голема рабі Йегуда-Лейб бен Бецалель (Маѓараль) перебрався до Познані, він очолив громаду рідного міста. Втім, пізніше Маѓараль повернувся до Праги, а рабі Мордехай очолив громаду… Познані.
Найбільшу славу рабі Мордехаю принесла книга «Левуш Малхут» («Царський одяг»), написана як доповнення до книг «Шулхан арух» і «Мапа». За її назвою рабі Мордехай став відомий як «Бааль ѓа-Левушим».
4 адара 5067 року (6 лютого 1307 року) — З в'язниці звільнено тіло рабі Меїра з Ротенбурга.
Рабі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був незаперечним авторитетом для європейських євреїв.
Після вступу на німецький престол Рудольфа I Габсбурга в 1286 році на євреїв країни було накладено додатковий податок, що перетворював їх і все їхнє майно на особисту власність імператора. У відповідь євреї масово почали залишати Німеччину. Рабі Меїр, як лідер виходу, був заарештований і ув'язнений у тюрмі містечка Ензісхейм. Імператор сподівався, що, бажаючи викупити свого лідера, євреї погодяться на сплату податку. Але сам рабі Меїр заборонив це робити, посилаючись на Талмуд. Він помер у неволі в 1293 році, і лише в 1307 році його останки викупили євреї за величезну суму. Похований у Вормсі.
4 адара 5556 року (13 лютого 1796 року) — Йорцайт рабі Лейба Сореса.
Рабі Лейб Сорес («син Сари») був учнем засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това та його учня — рабі Дов-Бера, Межерицького магіда.
Він народився в місті Рівне в 1730 році. У 13 років отримав унікальний духовний дар — ібур (додаткову частинку душі) кабаліста рабі Хаїма бен Атара.
Рабі Лейб мандрував містечками, збираючи гроші на викуп єврейських полонених. За переказами, він був ністаром — прихованим праведником, який таємно допомагав євреям у біді.
5 адара приблизно 5540 року (11 лютого 1780 року) — Йорцайт рабі Амрама бен Дівана.
Рабі Амрам народився в Єрусалимі і в 1763 році вирушив до Марокко для збору коштів на відкриття єшиви в Ерец-Ісраель.
Він оселився в місті Вазан, де відкрив єшиву і виховав багатьох учнів. Через 10 років повернувся до Ерец-Ісраель, але через переслідування змушений був знову тікати до Марокко. Під час мандрівки його син захворів, і рабі Амрам молився, щоб його життя було взято замість життя сина. Його молитва була почута, і рабі Амрам пішов з цього світу.
6 адара 5627 року (11 лютого 1867 року) — Йорцайт рабі Менахема-Мендела, сина рабі Маѓараша.
Молодший син четвертого Любавицького ребе, рабі Менахем-Мендл народився через пів року після смерті свого діда, третього Любавицького ребе (Цемах-Цедека), і був названий на його честь.
Він допомагав своєму брату, майбутньому п'ятому Любавицькому ребе, і переклав книгу «Танія» на російську мову. Через фінансові труднощі був змушений переїхати до Франції. Помер на Корсиці, а через 15 років його останки перепоховали в Цфаті.
6 адара 5749 року (11 лютого 1989 року) — Йорцайт рабі Шмарьяѓу Гураріє.
Рабі Шмарьяѓу був зятем шостого Любавицького ребе рабі Йосефа-Іцхака і одним з його найближчих помічників. Він очолював мережу єшив «Томхей тмімім».
7 адара-I 2368 року (1393 рік до н.е.) — День народження Моше-рабейну (Мойсея).
Моше-рабейну був третім сином рабі Амрама, глави коліна Леві, і ребецн Йохевед. Його братом був Аѓарон, перший первосвященник, а сестрою — Мирьям, найбільша з жінок-пророчиць.
Моше визволив євреїв з єгипетського рабства і був найвеличнішим пророком.
7 адара-I 2488 року (1273 рік до н.е.) — Йорцайт Моше-рабейну.
Моше привів євреїв до кордону Землі Ізраїлю і молився 515 разів, щоб увійти туди, але Всевишній вирішив інакше. Він помер на горі Нево, і його поховання здійснив сам Всевишній.
9 адара-II 5700 року (18 лютого 1940 року) — Шостий Любавицький ребе рабі Йосеф-Іцхак прибув до США.
Його корабель прибув до Нью-Йорка 17 лютого, але через закон пасажири змогли зійти на берег лише наступного ранку. Його зустрічали тисячі людей, представники єврейських організацій і навіть посланці мера.