7 кислєва 3321 року (603 рік до н.е.) - Цар Йеѓоякам спалив сувій із текстом траурного плачу "Ейха".
Книга "Ейха" (Плач Їрміяѓу), у якій оплакується руйнування Храму, була продиктована пророком Їрмія¬ѓу своєму учневі Баруху бен Неріі і за традицією читається в день 9 ава.
7 кислєва 3765 року (4 рік н.е.) - Смерть Ѓордуса (Ірода).
Цього дня помер один із найжорстокіших і найкривавіших царів у єврейській історії. У Талмуді сказано, що цей день було оголошено святковим.
8 кислєва 5632 року (21 листопада 1871 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Аѓарона з Чорнобиля.
Раббі Аѓарон народився в Чорнобилі й навчався у свого діда раббі Менахема-Нахума. Він був старшою дитиною раббі Мордехая Тверського - очільника чорнобильського хасидського руху і 1837 року, після відходу з цього світу батька, очолив чорнобильський рух, а також став очільником групи хасидів, що збирала кошти на волинське земляцтво (колель) в Ерец-Ісраель.
9 кислева 5534 року (24 листопада 1773 року) - День народження раббі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.
Протягом 14 років, що минули з моменту весілля, в Алтер ребе народжувалися лише доньки, тож, приїхавши до Межерича до свого вчителя рабі Дов-Бера (Межерицький магід), він попросив у нього благословення на народження сина.
Перед своїм відходом зі світу Магід викликав до себе Алтер ребе і сказав: "<...> Син народиться у тебе, і назвеш ти його ім'ям моїм". І через рік у місті Ліозно в Алтер ребе народився син, якого назвали на ім'я вчителя.
Після відходу з цього світу свого батька раббі Шнеура-Залмана (Алтер ребе (Старий ребе), див. 24 тевета) раббі Дов-Бер очолив Хабад і став відомий як Мітелер ребе (Середній ребе). 1813 року він оселився в білоруському містечку Любавичі, яке на 102 наступні роки перетворилося на хабадську столицю.
9 кислєва 5588 року (28 листопада 1827 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Дов-Бера (Мітелер ребе), другого Любавицького ребе.
Мітелер ребе одного разу сказав хасидам: "Батькові моєму було 54 роки, коли його вдруге забрали в Петербург. З Небес йому запропонували на вибір: страждання або відхід зі світу. Він вибрав страждання і, очевидно, залишив мені другий вибір..."
Дійсно, Мітелер ребе пішов зі світу того дня, коли йому виповнилося 54 роки і того ж дня його поховали на кладовищі українського міста Ніжин.
Того року день 10 кислєва, день його першого визволення, який мав бути святом, перетворився на день жалоби для хасидів.
9 кислєва 5598 року (7 грудня 1837 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Моше Шапіро зі Славути.
Раббі Моше був сином раббі Пінхаса з Кореца - відомого хасидського цадика, учня Баал Шем-Това та Міжерицького магіда, і володів відомою в єврейському світі друкарнею (заснованою ще його батьком).
Славутська друкарня вирізнялася високою якістю роботи, і тут друкувалося багато знаменитих єврейських видань. Так, написана Алтер ребе книга "Танія" вперше була надрукована саме в Славуті, на знак визнання заслуг раббі Пінхаса. 1835 року між славутською та віленською (вільнюською) єврейськими друкарнями розпочалася суперечка за право видання Вавилонського Талмуду, і господарі звернулися до рабинського суду. Судді не змогли дійти згоди, до обговорення було залучено понад 100 рабинів Польщі, Німеччини та Австрії, і в підсумку право видання отримала Вільна.
Конфлікт, що супроводжувався доносами, привернув увагу влади. Недоброзичливці звинуватили господарів славутської друкарні у вбивстві звільненого за пияцтво і недбалість друкаря (насправді він повісився на горищі), і їх визнали винними. Раббі Моше помер у московській в'язниці, а його синів засудили до покарання батогом і відправили на багаторічне заслання до Сибіру.
10 кислева 5587 року (10 грудня 1826 року) - Звільнення раббі Дов-Бера (Мітелер ребе).
Мітелер ребе був ув'язнений на підставі доносу. Його автори навіть підробили лист Мітелер ребе про направлення коштів у Святу Землю, що належала тоді Туреччині - найлютішому ворогові Росії, однак, Мітелер ребе довів слідчим, що лист підроблений, і що всі кошти, що їх відправляє Мітелер ребе в Ерец-Ісраель, призначаються для бідних. Після того, як слідчі повідомили губернатору відповіді ребе, той попросив, щоб його і донощиків, привели до нього на очну ставку.
Мітеллер ребе одягнувся в білий суботній одяг і на розкішній кареті вирушив до губернатора. Хасиди побоювалися, що це викличе гнів губернатора, проте вийшло інакше: краса і пишність Мітелер ребе здобули йому милість в очах губернатора. Милість настільки велику, що він навіть запропонував йому сісти (сидіти в присутності такого важливого сановника - це в царській Росії було чимало).
Прибулий донощик почав викладати свої доводи, називаючи при цьому раббі Дов-Бера "ребе". "Дивіться", - звернув увагу губернатора Мітелер ребе, - "він каже, що я брехун і бунтівник, і водночас називає мене "ребе".
Донощик зніяковів і змішався. 10 кислєва Мітелер ребе відправив губернаторові прохання про звільнення, яке і було задоволено.
12 кислєва 5334 року (7 листопада 1573 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шломо бен Єхіеля Лурії (Маѓаршал або Рошаль)
Раббі Шломо народився на початку XVI століття в Познані. Рано осиротівши, він виховувався в дідуся з боку мами, ерудованого талмудиста Іцхака Клойбера, а потім навчався в рабина Острога й очільника місцевої єшиви рабина Калонімуса Габеркастна, з донькою якого й одружився. Уже в молодості Маѓаршал прославився вченістю (найвідомішою з його праць стала збірка коментарів до Талмуду "Ям шель Шломо" ("Соломонове море"), і багато рабинів, зокрема й зарубіжних, стали звертатися до нього з питань єврейського законодавства. Його рішення визнавалися більшістю авторитетів, з якими він листувався, хоча надзвичайною твердістю у відстоюванні своєї думки і різкими судженнями, як про сучасників, так і про попередників, Маѓаршал нажив багато ворогів.
Раббі Шломо Бен Єхіель Лурія пішов із цього світу 1573 року в польському місті Люблін. Його нащадки відомі нам під прізвищем Рошаль.
12 кислєва 5759 року (1 грудня 1998 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Йосефа-Іцхака Кацена, "батька єврейського Інтернету".
Раббі Кацен народився 1954 року в сім'ї раббі Залмана і ребецн Шифри-Шули, які втекли в Америку від жахів сталінських таборів і нацистських концтаборів. Юнаком він залишив рідний Клівленд і вирушив до Нью-Йорка, де почав працювати у штаб-квартирі Хабада.
Раббі Йосеф-Іцхак усіляко намагався поставити сучасні технології на службу ідишкайт. У 1988 році він залучив тисячі людей у мережу Фідонет - предка нинішнього Інтернету. Він перевів у цифровий вигляд тисячі єврейських книжок, створивши тим самим першу у світі віртуальну єврейську бібліотеку. А згодом, у міру розвитку Інтернету, раббі Казен створив сайт www.сһаЬаԁ.org, ставши "батьком єврейського Інтернету".
Раббі Йосеф-Іцхак пішов із цього світу у віці 44 років і його поховали на цвинтарі "Old Montefiore" у Квінсі, поблизу місця спочинку Ребе.