Цього тижня ми читаємо в розділі Тори «Насо» про назіра (у перекладах можна зустріти слово «назорей») — людину, яка вирішила досягти для себе особливої святості. Прагнучи наблизитися до Всевишнього, така людина бере на себе назірут (обітницю назорейства).
Що це означає на практиці? У того, хто став назіром, є три основні заборони:
• по-перше, йому заборонено пити вино;
• по-друге, назіру не можна осквернятися від померлого, тобто не тільки торкатися його тіла, але навіть перебувати під одним дахом з покійним або в межах чотирьох ліктів від могили;
• по-третє, йому заборонено стригти волосся на голові, тобто протягом усього періоду назорейства (а це не менше тридцяти днів) він відрощує волосся і не може зрізати навіть один з них.
Давайте ж спробуємо зрозуміти причини цих обмежень.
Заборона на вживання вина зрозуміла: вино змушує людину втрачати контроль над собою, тому п'яному заборонено молитися, а коѓену в стані сп'яніння не можна входити в Храм. Виходячи з цього, логічно, що людина, яка прагне до святості і близькості з Творцем, повинна, перш за все, віддалитися від вина — вона не може дозволити собі ні на мить втратити самовладання.
Друга заборона — не осквернятися від померлих — також зрозуміла, оскільки смерть уособлює ритуальну нечистоту і протилежність життя. Назір прагне наблизитися до Всевишнього, який є джерелом усякого життя, як сказано: «А ви, що приліпилися до Господа, Бога вашого, живі всі сьогодні». Тому осквернятися від померлого було б повним протиріччям мети назорейства.
Але чому необхідно «відрощувати волосся на голові»? Що поганого в стрижці? Навпаки, хасиди зазвичай намагаються не відрощувати довге волосся, вважаючи це зовнішнім, поверхневим заняттям. Дотримуючись такої логіки, людина, яка прагне наблизитися до Всевишнього, повинна була б стригтися щодня, подібно до царя, якому належало стригтися щодня. Однак Тора прямо вказує, що назорею заборонено стригтися.
Деякі коментатори припускають, що заборона стригти волосся пов'язана з трауром. У мідраші говориться: «Відрощування волосся — для скорботи і печалі... щоб погане спонукання не здолало його». Однак це пояснення малоймовірне, адже траур — це те, від чого назіра всіляко віддаляють (адже йому заборонено осквернятися від померлого). До того ж траур пов'язаний із сумом, а наближення до Всевишнього можливе тільки через радість. Ці поняття явно суперечать одне одному.
Цього тижня в ѓафтарі — додатковому уривку з книг пророків, що читається по суботах після читання сувою Тори і пов'язаному за змістом з поточною тижневою главою — ми також читаємо про назорея. Ангел, який з'явився дружині Маноаха, передбачив їй народження сина: «І бритва не торкнеться голови його, бо назіром Б жьим буде цей юнак від утроби, і він почне рятувати Ізраїль від руки філістимлян». Ця дитина виросла і стала знаменитим героєм Шимшоном (Самсоном). Поки у нього було волосся, він мав неймовірну силу, але як тільки волосся постригли, він втратив свою міць. Тобто ми знову бачимо, що назірут нерозривно пов'язаний з волоссям.
Був і ще один відомий пророк-назорей: Шмуель. Він народився у своєї матері Хани після численних молитов, і вона обіцяла присвятити його Богу: «І бритва не торкнеться голови його». Звідси мудреці зробили висновок, що він був «вічним назиром». За деякими думками, першим назіром був Йосеф-праведник: коли Яаков благословляв його, він назвав його «назіром серед братів», і тому Йосеф «завивав своє волосся».
Навіть у недавні часи були люди, які дотримувалися звичаїв назорейства — наприклад, рабин Йосеф Розін з Польщі, відомий як Рогачевський гаон.
То в чому ж таємниця волосся? Чи є воно чимось позитивним чи негативним?
Слово «назір» в івриті походить від кореня, пов'язаного зі словом «незер» — корона, яку покладають на голову. У нашій главі Тора пояснює, чому назір не повинен осквернятися від померлого: «Бо вінець (незер) Б га його на голові його». Тора називає волосся назорея «вінцем Б га» — ні більше ні менше!
Але чому раптом волосся стає Б‑жественною короною на голові людини? Що в ньому особливого? У книзі «Танія» (глава 35) наводиться вислів з книги «Зогар» про те, що людина не повинна проходити чотири лікті з непокритою головою, оскільки Шхіна (Божественна присутність) перебуває над її головою. І «Зогар» продовжує: «Те світло, що горить над її головою», тобто особливе світло осяює голову людини.
З цього видно, що над головою людини перебуває Шхіна. Що фізично знаходиться на голові? Волосся. Так ми розуміємо, що Божественна присутність мешкає у волоссі.
У книзі «Мідраш Раба» прямо сказано: «Коли Він бажає, то „небо і земля не вміщують Мене”, коли бажає — говорить з Моше між двома жердинами ковчега. Сказав рабі Ханіна: іноді весь світ не вміщує славу Його Б‑жественності, а іноді Він говорить з людиною з її волосся, як написано: «І відповів Г‑сподь Йову з бурі» (Берешит Раба 4:2).
Мідраш говорить нам, що з Моше Всевишній говорив між двома жердинами ковчега, а «іноді» Він говорить з людиною «з волосся її голови». Таким чином, волосся символізує Божественну присутність, і Шхіна, що перебуває над головою людини, мешкає в її волоссі. Тому це і називається «вінцем Бога» — короною Всевишнього, бо там перебуває Шхіна.
Можна припустити, що одна з причин, чому назір після закінчення своєї обітниці повинен приносити жертву за гріх, полягає в тому, що стригти «вінець Б га» недобре, це подібно до «витіснення Шхіни», і тому той, хто стрижеться, приносить жертву за гріх.
Як пояснює Ребе у своєму майморі «І освячуся серед синів Ізраїля» (1988): «Поняття святості пов'язане з волоссям, оскільки поширення вищої святості відбувається через стиснення у формі волосся... Все назорейство пов'язане з відрощуванням волосся, що натякає на найвищий Божественний вплив».
Можливо, звідси походить єврейський звичай: хлопчику не стрижуть волосся до трьох років і лише після цього здійснюють церемонію, яка називається «опшерніш». Чому ми не чіпаємо волосся? Тому що хочемо підкреслити: як мати пророка Шмуеля присвятила його Всевишньому, і він був назореєм, так і кожна єврейська дитина починає своє життя подібно до назорея, щоб все її життя було присвячене Б гу.
А у дівчаток це проявляється ще яскравіше: навіть у три роки їм не стрижуть волосся! Можна сказати, що у них святість більш очевидна, і вони взагалі не стрижуть волосся на голові. Втім, жінки взагалі за своєю природою ближчі до Всевишнього, ніж чоловіки, і Ребе пояснює це в багатьох своїх бесідах.