НОВИЙ РІК ДЕРЕВ
У єврейському календарі існує 4 "точки початку відліку", а саме:
а) Перше нісана - "Новий рік царів". Цього дня починають відлік місяців (нісан - перший, іяр - другий, …, адар - дванадцятий) і часів царювання. При цьому може трапитися кумедна ситуація, коли цар, коронований, наприклад, 27 адара, вже через три дні зможе говорити про свій другий рік царювання!
б) Перше елула. Цей день був названий "Новим роком тварин", тому що станом на 1 елула визначався вік приплоду худоби, що було важливо при принесенні жертв у Храмі (наприклад, чи вважати дане ягня однорічним чи ні);
в) Перше тишрея - "Рош ѓа-Шана" ("Голова року"). Цього дня починається відлік нового календарного року і цього ж дня Всевишній здійснює суд над усім світом, визначаючи долю всього сущого на наступний рік;
г) П'ятнадцяте число швата - "Новий рік дерев". Цього дня визначали: до врожаю якого року слід віднести дозрілі плоди і, в яке зі свят їх потрібно приносити в Храм. 15 зображується в івриті буквами тет і вав (вимовляється як "Ту") і цей день на івриті називають Ту бі-Шват.
15 швата не згадано в Торі як свято і як особливу дату цей день встановили єврейські мудреці. Річ у тім, що Тора наказує євреям щорічно відокремлювати десятину (маасер) від плодів своїх дерев на користь бідних, а також священиків і левитів. Це робиться щорічно, причому відокремлювати десятину від врожаю одного року в рахунок десятини врожаю іншого року заборонено. Шват припадає на січень-лютий цивільного календаря, але єврейський календар прив'язаний до клімату Землі Ізраїлю, де в цей час уже тепло, щойно закінчився сезон дощів і на деревах починають розпускатися бруньки. В умовах, коли врожаї можна знімати цілий рік, дата, що розділяє врожай одного року від врожаю року іншого, просто необхідна.
Як святкують Ту бі-Шват? Цього дня дозволено працювати і не існує спеціальних урочистих церемоній, які обов'язково потрібно виконати. Немає для цього дня й особливих молитов. Більшість євреїв намагаються відзначити Ту бі-Шват, поставивши на стіл сім видів плодів, якими славиться Земля Ізраїлю, - пшениця, жито, виноград, інжир, гранати, оливки і фініки. У деяких громадах на стіл ставлять 15, 30, 50 і навіть 100 (!) видів плодів.
Приблизно сто років тому, коли євреї почали повертатися на землю предків, у Країні Ізраїлю з'явилася нова чудова традиція - садити в Ту бі-Шват дерева. На жаль, говорити про посадку дерев в Одесі в ці дні не доводиться, хоча деякі люди все-таки висаджують насіння в горщиках, щоб потім пересадити їх у відкритий ґрунт, або йдуть в оранжереї і залишають саджанці там.
Посадка дерева - це дія, за допомогою якої людина наслідує Всевишнього і наближається до Нього: як Всевишній посадив райський сад, так і людина повинна садити сади.
У Торі говориться, що людина схожа на дерево і ця схожість особливо помітна на духовному рівні. Дерево має коріння, стовбур, гілки, плоди або насіння. Завдяки корінню воно отримує живлення із землі, необхідне для життя та опору проти вітру. Коріння - найважливіший елемент життєдіяльності для дерева, хоча листя також вносить свою лепту в живлення дерева. Стовбур і гілки утворюють тіло дерева, за ними можна бачити ріст і розвиток дерева. Але дерево досягає досконалості, тільки породивши потомство, даючи плоди і насіння, оскільки в них закладено потенціал продовження виду, покоління за поколінням.
До речі, єврейський закон наказує оберігати дерева не тільки в мирний час, а й під час війни, забороняючи зрубувати фруктові дерева навіть для будівництва облогових споруд. "Якщо облягатимеш місто довгий час, щоб завоювати його, щоб узяти його, то не псуй дерев його, піднімаючи на нього сокиру, бо від нього ти їси, і його не зрубуй, бо хіба дерево польове - то людина, щоб піти від тебе у фортецю?" (Дварим 20:19)