13 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Початок пуримських боїв.
13 адара євреї Перської імперії відповідно до указу царя Ахашвероша, виданого 11 місяцями раніше, вступили в бій з тими, хто намагався їх знищити (згідно з наказом того ж Ахашвероша (насправді ініційованого Аманом)). Перемога євреїв у цих битвах призвела до виникнення нового свята - Пурим.
13 адара 3626 року (135 до н.е.) - "День Ніканора", перемога єврейських повстанців під керівництвом братів Маккабі над військами Антіоха IV.
За 4 роки після звільнення Єрусалима і дива Хануки брати Маккабі (Хашмонаї) розгромили греко-сирійську армію, яка значно перевершувала їх, а також армію, якою командував полководець Ніканор. Тривалий час цей день відзначали як свято - "Йом ѓа-Ніканор", День Ніканора.
У Талмуді, у трактаті "Тааніт" сказано: "Ніканор, грецький полководець, щодня простягав руку до Єрусалима і говорив: "Коли ж я, нарешті, ним оволодію!" Після того, як він загинув у битві з Хашмонаями, йому відрізали великі пальці рук і ніг і повісили їх біля воріт Єрусалима з такими словами: "Ось що чекає на тих, хто буде пихато говорити про Іудею та Єрусалим".
13 адара 4977 року (22 лютого 1217 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Йеѓуди бен Шмуеля ѓа-Хасіда.
Його батько, раббі Шмуель, був головою знаменитої єшиви в німецькому місті Шпеєр, а сам раббі Йеѓуда став духовним лідером духовного руху "Хасидей Ашкеназ".
Раббі Йеѓуда вчив своїх послідовників цілковитої смиренності й сам практикував її у своєму житті, навіть заборонивши авторам вказувати своє ім'я на книзі, щоб син згодом не загордився через славу батька. Мабуть тому праці самого раббі Йеѓуди були анонімними, і навіть його учні, цитуючи твори вчителя, не називали його імені.
14 адара-I 2368 року (1393 рік до н.е.) - Введення в союз Авраѓама-авіну (обрізання) Моше-рабейну.
Моше народився 7 адара і, як усякий єврейський хлопчик, відповідно до вказівки, отриманої Авраѓамом від Всевишнього, на 8-й день життя йому було зроблено обрізання.
Насправді малюк народився вже без крайньої плоті, проте процес введення в союз Авраѓама-авіну включає в себе кілька етапів, тож йому було зроблено всі інші необхідні процедури
14 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Пурім.
Цього дня євреї Перської імперії здобули перемогу над тими, хто намагався їх знищити, згідно із задумом міністра Амана і наказом царя Ахашвероша (див. 13 адара). Після того, як небезпека минула, день порятунку було оголошено святковим.
Єврейська традиція каже, що навіть після приходу Мошиаха, коли всі свята і пости буде скасовано, свято Пурім залишиться.
15 адара 3405 року (356 рік до н.е.) - Шушан-Пурім.
На відміну від усіх інших міст імперії в столичному місті Шушані (нині Сузи) бої з охочими виконати царський указ і винищити єврейський народ тривали до 15 адара, тому тут євреї святкували Пурим на день пізніше, ніж у всіх інших місцях.
Нині, крім Сузи, Шушан-Пурім відзначають у тих містечках Ерец-Ісраель, що були обнесені кріпосною стіною за часів Єѓошуа бін-Нуна (Єрусалим, Хеврон, Дамаск і Єрихон), тож Пурім, який святкують 14 адару, називається "Пурім селищ", а той, який святкують 15 адару, - "Пурім великих міст".
16 адара 5709 року (17 березня 1949 року) - Шостий Любавичний ребе раббі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) набуває американського громадянства.
Це суттєво полегшило йому роботу з відродження іудаїзму та ідишкайт у США. Для того щоб ребе Раяц міг прийняти громадянство, перебуваючи у власній оселі, Конгрес ухвалив спеціальний закон, і 17 березня о 13.00 до "Севен севенті" (синагоги, що розташована в будинку № 770 на Істерн-Парквей у Нью-Йорку, яку придбав ребе Раяц, що стала осередком хабадського руху), прибула спеціальна юридична делегація уряду США. Ребе прийняв їх у своїй кімнаті, вдягнений у суботній одяг - шовкову капоту і штраймл.
18 адара-II 5630 року (21 березня 1870 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Ханоха-Геноха з Александрова.
Раббі Ханох-Генох ѓа-Коѓен був учнем рабина Симхі-Бунема з Пшисхи, рабина Менахема-Мендела з Коцка і рабина Іцхака-Меїра Алтера (рабина Хідушея ѓа-Рім).
Коли олександрівський рабин раббі Хідушей ѓа-Рім залишив цей світ, жителі міста звернулися до його онука, гурського ребе рабина раббі Єѓуде-Лейба з проханням стати новим главою громади. Той почувався негідним цієї честі, тому послав туди свого помічника - раббі Ханоха-Геноха. І лише через чотири роки після відходу з цього світу раббі Ханоха він, прислухавшись до прохань хасидів, очолив гурський рух.
18 адара 5650 року (10 березня 1890 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) одного з великих мудреців свого покоління, рабина Авраѓама Довіда Лавута, прапрадідуся нашого нинішнього Ребе.
Раббі Лавут, який народився в колонії Романівка під Херсоном і довгі роки прожив у Миколаєві, відомий як автор книжки "Кав накі" - фундаментальної праці, присвяченої одному з найскладніших розділів єврейського права - питанню правильного оформлення розлучень.
20 адара приблизно 3700 року (I століття до н.е.) - Молитва раббі Хоні ѓа-Меагель (Хоні, що малює коло) про дощ.
У Талмуді (трактат Тааніт) розповідається: "В один із років місяць адар уже добігав кінця, а дощу все не було. Звернулися до раббі Хоні. Він помолився, але дощ не пішов. Тоді він накреслив на землі коло, став усередину його і сказав: "Владико Світу! Твої діти звернулися до мене і я присягаюся Твоїм ім'ям, що не зрушу з місця, поки ти не зглянешся над своїми дітьми". Капнуло кілька крапель. Раббі Хоні сказав: "Владико світу! Я прошу, щоб дощ був сильнішим". Пішла дуже сильна злива, що загрожувала перерости в потоп, але раббі Хоні сказав: "Владико Світу, я просив дощ, який буде не загибеллю світу, а благословенням". І тоді пішов звичайний дощ".
****
НАШИДАТЫ
13 адара 3405 года (356 год до н.э.) — Начало пуримских боев.
13 адара евреи Персидской империи в соответствии с указом царя Ахашвероша, изданного 11 месяцами ранее» вступили в бой с теми, то пытался их уничтожить (согласно приказу того же Ахашвероша (на самом деле инициированного Аманом)). Победа евреев в этих сражениях привела к возникновению нового праздника — Пурим.
13 адара 3626 года (135 до н.э.) — «День Никанора», победа еврейских повстанцев под руководством братьев Маккаби над войсками Антиоха IV
Спустя 4 года после освобождения Иерусалима и чуда Хануки братья Маккаби (Хашмонаи) разгромили значительно превосходившую их греко-сирийскую армию, которой командовал полководец Никанор. Долгое время этот день отмечался как праздник — «Йом ѓа-Никанор», День Никанора.
В Талмуде, в трактате «Таанит» сказано: «Никанор, греческий полководец, каждый день протягивал руку к Иерусалиму и говорил: «Когда же я, наконец, им завладею!» После того, как он погиб в битве с Хашмонаями, ему отрезали большие пальцы рук и ног и повесили их у ворот Иерусалима с такими словами: «Вот что ждет тех, кто будет заносчиво говорить об Иудее и Иерусалиме».
13 адара 4977 года (22 февраля 1217 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Йеѓуды бен Шмуэля ѓа-Хасида.
Его отец, рабби Шмуэль, был главой знаменитой йешивы в германском городе Шпеер, а сам рабби Йеѓуда стал духовным лидером духовного движения «Хасидей Ашкеназ».
Рабби Йеѓуда учил своих последователей полному смирению и сам практиковал его в своей жизни, даже запретив авторам указывать свое имя на книге, чтобы сын впоследствии не возгордился из-за славы отца. Видимо поэтому труды самого рабби Йеѓуды были анонимными, и даже его ученики, цитируя сочинения учителя, не называли его имени.
14 адара-I 2368 года (1393 год до н.э.) — Введение в союз Авраѓама-авину (обрезание) Моше-рабейну.
Моше родился 7 адара и, как всякий еврейский мальчик, в соответствии с указанием, полученным Авраѓамом от Всевышнего, на 8-й день жизни ему было сделано обрезание.
На самом деле малыш родился уже без крайней плоти, однако процесс введения в союз Авраѓама-авину включает в себя несколько этапов, так что ему были сделаны все остальные необходимые процедуры
14 адара 3405 года (356 год до н.э.) — Пурим.
В этот день евреи Персидской империи одержали победу над теми, кто пытался их уничтожить, согласно замыслу министра Амана и приказу царя Ахашвероша (см. 13 адара). После того, как опасность миновала, день спасения был объявлен праздничным.
Еврейская традиция говорит, что даже после прихода Мошиаха, когда все праздники и посты будут отменены, праздник Пурим останется.
15 адара 3405 года (356 год до н.э.) — Шушан-Пурим.
В отличие от всех остальных городов империи в столичном городе Шушане (ныне Сузы) бои с желающими исполнить царский указ и истребить еврейский народ продолжались до 15 адара, поэтому здесь евреи отмечали Пурим на день позже чем во всех остальных местах.
В настоящее время помимо Сузы Шушан-Пурим отмечается в тех гороха Эрец-Исраэль, которые были обнесены крепостной стеной во времена Йеѓошуа бин-Нуна (Иерусалим, Хеврон, Дамаск и Йерихон), так что Пурим, празднуемый 14 адара, называется «Пуримом селений», а празднуемый 15 адара — «Пуримом больших городов».
16 адара 5709 года (17 марта 1949 года) — Шестой Любавический ребе рабби Йосеф-Ицхак (ребе Раяц) принимает американское гражданство.
Это существенно облегчило ему работу по возрождению иудаизма и идишкайт в США. Для того чтобы ребе Раяц мог принять гражданство, находясь в собственном доме, Конгресс принял специальный закон и 17 марта в 13.00 в «Севен севенти» (синагогу, расположенную в доме № 770 по Истерн-Парквей в Нью-Йорке, которая была приобретена ребе Раяцем и стала центром хабадского движения), прибыла специальная юридическая делегация правительства США. Ребе принял их в своей комнате, одетый в субботние одежды — шелковую капоту и штраймл.
18 адара-II 5630 года (21 марта 1870 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Ханоха-Геноха из Александрова.
Рабби Ханох-Генох ѓа-Коѓен был учеником рабби Симхи-бунема из Пшисхи, рабби Менахема-Мендела из Коцка и рабби Ицхака-Меира Алтера (рабби Хидушей ѓа-Рим)
Когда александровский раввин рабби Хидушей ѓа-Рим покинул этот мир, жители города обратились к его внуку, гурскому ребе рабби Йеѓуде-Лейбу с просьбой стать новым главой общины. Тот чувствовал себя недостойным этой чести, поэтому послал туда своего помощника — рабби Ханоха-Геноха. И лишь через четыре года после ухода из этого мира рабби Ханоха он, вняв просьбам хасидов, возглавил гурское движение.
18 адара 5650 года (10 марта 1890 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) одного из великих мудрецов своего поколения, рабби Авраѓама Довида Лавута, прапрадедушки нашего нынешнего Ребе.
Родившийся в колонии Романовка под Херсоном и долгие годы проживший в Николаеве рав Лавут известен как автор книги «Кав наки» — фундаментального труда, посвященного одному из сложнейших разделов еврейского права — вопросу правильного оформления разводов.
20 адара приблизительно 3700 года (I век до н.э.) — Молитва рабби Хони ѓа-Меагель (Хони, рисующего круг) о дожде.
В Талмуде (трактат Таанит) рассказывается: «В один из годов месяц адар уже подходил к концу, а дождя все не было. Обратились к рабби Хони. Он помолился, но дождь не пошел. Тогда он начертил на земле круг, стал внутрь его и сказал: «Владыка Мира! Твои дети обратились ко мне и я клянусь Твоим именем, что не сдвинусь с места, пока ты не сжалишься над своими детьми». Капнуло несколько капель. Рабби Хони сказал: «Владыка мира! Я прошу, чтобы дождь был сильнее». Пошел очень сильный ливень, грозивший перерасти в потоп, но рабби Хони сказал: «Владыка Мира, я просил дождь, который будет не гибелью мира, а благословением». И тогда пошел обычный дождь».