16 хешвана 5676 року (24 жовтня 1915 року) - П'ятий Любавицький ребе, раббі Шолом-Дов-Бер залишає Любавичі і вирушає в Ростов-на-Дону.
На початку Першої світової війни, коли німецькі війська почали наближатися до кордону Росії, раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) ухвалив рішення залишити Любавичі та перенести центр Хабада в Ростов.
Любавичі пробули хабадською столицею рівно 102 роки з хешвана 5574 (1813) року до хешвана 5676 року (1915). Зі 5676 року і до 5684 (1923) року столицею Хабада був Ростов-на-Дону.
16 хешвана 5680 року (9 листопада 1919 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Йохевед Шнеерсон.
Ребецн Йохевед була дочкою раббі Йеѓошуа-Фаліка Файнберга, одного з найвизначніших хасидів, які жили в Кишиневі. У 5635 (1874) році вона вийшла заміж за раббі Авраама Шнеєрсона і стала матір'ю ребецн Нехами-Діни, тобто тещею шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака.
Похована ребецн Йохевед у Кишиневі.
17 хешвана 1656 року (2105 рік до н.е.) - Початок Всесвітнього Потопу.
Дощ, що почався 17 гешвана, покрив усю поверхню землі, включно з найвищими вершинами. Унаслідок Потопу (з великої літери) загинуло все живе на землі, окрім сім'ї Ноаха й однієї пари кожного виду тварин, які врятувалися завдяки ковчегу, побудованому Ноахом за вказівкою Всевишнього.
20 хешвана 5624 року (2 листопада 1863) - Трирічний Шолом-Дов-Бер «помазаний» ребе Цемах-Цедеком.
Коли Шолом-Дов-Беру було три роки і настав час його опшерніш (першої стрижки), його дідусь, третій Любавицький ребе Цемах-Цедек наказав своєму синові, раббі Шмуелю зробити це скромно, не привертаючи уваги.
Увечері, за добу до того, як Шолом-Дов-Беру виповнилося три роки, ребе Цемах-Цедек наказав принести дитину спати в його кімнату. Вранці, вставши зі сну, він наказав омити руки дитини і виголосив з нею ранкові благословення. Після молитви ребе Цемах-Цедек покликав батьків дитини і сказав їм: «Силою того духовного глечика олії, який учитель наш рабі Баал Шем-Тов вручив своєму учневі і нашому вчителеві Межеричському маггіду (щоб він помазав Алтер ребе на правління в поколіннях його) був помазаний мій тесть Мітелер ребе. А я цією силою помазав тебе, і цією силою помазую його...»
Того дня трирічного Шолом-Дов-Бера внесли в хедер і відповідно до давньої традиції дідусь (ребе Цемах-Цедек) кинув на нього цукерки, кажучи, що їх кинув ангел Міхаель. Малюк сприйняв це всерйоз і не хотів їсти цукерки, бо вони були «послані з небес». Однак напередодні свята Песах, коли заведено перевіряти кишені одягу дітей, ребе Цемах-Цедек покликав свого онука, спитав, що той зробив із цими цукерками, і змусив з'їсти їх.
22 хешвана 5666 року (14 листопада 1805 року) - День народження раббі Боруха-Шалома (Рабаш), прадідуся нинішнього Ребе.
Раббі Барух-Шолом, старший син третього Любавицького ребе Цемах-Цедека не створив свою особливу гілку в Хабаді і його нащадки були рабинами в містах Російської імперії, зате його правнуком за чоловічою лінією був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.