Історія єврейської громади Одеси
Коротка історична довідка
Історія євреїв Одеси починається ще до заснування самого міста, Згідно з історичними джерелами, євреї селилися в турецькій фортеці Хаджибей, що розташовувалася на території майбутньої Одеси, із середини XVIII століття, а одним із підтверджень цього слугував найстаріший єврейський надгробний напис, виявлений у XIX столітті і датований 1770 роком. Найімовірніше, більшу частину цих євреїв становили вихідці зі східних країн, які прибули з Криму. Але під час російсько-турецької війни багато хто з них залишив Хаджибей, і коли 1792 року російські війська взяли фортецю штурмом, тут перебувало всього 6 євреїв.
На момент заснування міста (1794 рік) євреїв у ньому налічувалося 246 осіб (10% усього населення), до того ж більшу частину з них становили переселенці з Волині, Поділля та Литви. Тим часом єврейський цвинтар тут було засновано роком раніше, і саме з 1793 року ми починаємо відлік історії єврейського населення Одеси.
Уряд Катерини II був вкрай зацікавлений у якнайшвидшому заселенні знову приєднаного до імперії Північного Причорномор'я, і в Петербурзі зародилася ідея переселити в ці краї величезні маси євреїв, які здавна проживали в Польщі й унаслідок її поділів перейшли в російське підданство. На нових землях надавали значні пільги, тоді як на місцях старого проживання євреїв обкладали підвищеним податком, тож нові російські піддані у великих кількостях почали переселятися на південь, включений до сумнозвісної "смуги єврейської осілості" (райони імперії, де дозволялося проживати євреям). Цими факторами і пояснюється швидке зростання єврейського населення нового чорноморського порту.
У перші ж роки свого існування єврейська громада міста почала створювати установи, необхідні для повноцінного єврейського життя. Першу синагогу в місті збудовано на вулиці Балківській, а 1795 року, на Єврейській вулиці, будують більшу синагогу, що стала потім Головною синагогою міста. У ці ж роки створюється Талмуд-Тора (школа для бідних єврейських дітей, що утримувалася на кошти громади), і Хекдеш - поєднання будинку для приймання гостей і богадільні. Розрахований спочатку на шість ліжок Хекдеш став основою майбутньої Єврейської лікарні.
З появою похоронного братства, що носило назву "Гмілус Хесед шель Емес" ("Товариство істинної благодійності"), і запрошенням 1809 року із сусідніх Бендер першого рабина - Іцхака Рабиновича можна говорити про остаточне формування повноцінної єврейської громади міста Одеси.
З перших днів існування міста одеські євреї брали активну участь і в міському самоврядуванні, брали участь у виборах у міський магістрат, а двох їхніх представників було туди обрано. Подібне явище було для Росії унікальним, оскільки (особливо після поділів Польщі) доступ євреїв до органів місцевого управління був закритий майже повсюдно.
На початку XIX століття, за часів "порто-франко" і процвітання Одеси сюди прибуває все більше і більше євреїв (зокрема й хасиди, на чолі зі своїм лідером - ребе Моше-Цві, якого називали Савранський ребе). І якщо основним заняттям перших єврейських поселенців в Одесі була дрібна торгівля - згідно зі звітом Одеської міської магістратури за 1797 рік, євреї відігравали провідну роль у торгівлі шовком, вовною, тканинами, залізними виробами та взуттям, а найбільше сіллю (при цьому великих торговців серед євреїв було всього 2 особи), то новоприбулі євреї здебільшого були вельми бідні, і багато хто заробляв собі на життя важкою фізичною працею, працюючи вантажниками в порту, робочими з видобутку каменю в одеських катакомбах.
Після наполеонівських воєн значення Одеси як торгового центру зросло, і єврейське населення Одеси теж зростало швидкими темпами, складаючи вже 20% міського населення. У цей час у місті відкривають єврейські школи, які утримували коштом громади, для чого було запроваджено спеціальну націнку під час продажу кошерного м'яса, т. зв. "коробковий збір". На початку XX століття за кількістю єврейських навчальних закладів Одеса посідала перше місце в Російській імперії.
Відома була єврейська громада Одеси і своїми професійними товариствами, що об'єднували єврейських вчителів, кравців, ювелірів, рубальників кошерного м'яса, синагогальних хористів, торговців, прикажчиків, біндюжників, портових вантажників і багатьох інших. Кожне з таких товариств мало молитовний будинок, позичково-кредитну касу, благодійне відділення і дуже часто - бібліотеку.
До речі, хоча серед одеських євреїв було чимало великих комерсантів і підприємців, більша частина одеських євреїв була дуже бідна, і для пом'якшення цієї соціальної прірви були створені благодійні товариства, як, наприклад, "Товариство допомоги бідним хворим євреям міста Одеси", "Судноблагодійне товариство "Гмілус хесед", "Комісія з роздачі допомог паливом і мацою бідним євреям міста Одеси", "Товариство допомоги бідному єврейському населенню на Молдаванці"... У першій третині XIX століття було створено одне з найстаріших благодійних товариств - "Благодійне товариство з роздачі теплої сукні незаможним євреям". Молитовний будинок цього товариства називався "Малбіш арумім" (у перекладі з івриту - "Той, хто одягає нагих"). З 1893 року цей молитовний будинок розташовується за адресою вулиця Реміснича (нині Осипова), 21, у будинку, збудованому на благодійні кошти почесного члена товариства купця Мойсея Карка. Після Жовтневої революції, коли релігія була проголошена "опіумом для народу, синагоги почали закривати. Не уникла цієї долі й синагога "Малбіш арумім". Її закрили наприкінці 20-х років XX століття, і останнім рабином синагоги був рав Зусь Аарон-Нахманов Фрідман. Довгі роки будівлю використовували абсолютно не за призначенням і єврейській громаді Одеси її повернули лише 1992 року.
На початку XX століття євреї становили 32% населення Одеси. У місті налічувалося 7 синагог і 45 молитовних будинків, 2 великі загальноміські єврейські благодійні установи, 89 навчальних закладів і 200 хедерів (початкових навчальних закладів), 5 великих єврейських професійних товариств взаємодопомоги.
А потім була революція і почалася зовсім інша історія.
Сучасна діяльність
Більшу частину своєї двовікової історії Одеса була одним із найбільших єврейських центрів світу, а її громадське життя славилося повнотою і різноманітністю. На жаль, 70 років правління Радянської влади завдали єврейській громаді чималої шкоди - свобода релігії та національного життя декларувалися на папері, але на практиці були нездійсненні. Звичайно, і в цей час деякі євреї намагалися жити єврейським життям, але це було пов'язано з величезними труднощами і небезпеками, а дотримання єврейських традицій нерідко закінчувалося тюремним ув'язненням. Однак, починаючи з 1990 року, коли Радянська влада, яка все ще існувала, але доживала останні дні, по-справжньому визнала релігійну свободу і культурну автономію, в Одесі почався справжній єврейський Ренесанс. За минулі роки в місті створено організації та структури, які практично повністю забезпечують єврейський життєвий цикл, а вся діяльність єврейської громади Одеси якраз і спрямована на підтримання кожного елемента общинного механізму в належному порядку.
Серед найважливіших завдань кожної єврейської сім'ї неодмінно стоїть гарна (загалом, і єврейська зокрема) освіта для дітей і допомагає в цьому одеситам ліцей "Хабад-Ор Авнер", що є частиною мережі однойменних шкіл, розташованих на всій території колишнього СРСР. До складу ліцею "Хабад-Ор Авнер" входять дитячі садки і школи.
Єврейський дитячий садок - найстаріший на Півдні України. Виховання і навчання тут ведуться з 9-місячного віку. Єврейські дитячі садки розташовані в найбільших житлових масивах міста, спеціально для того, щоб малюкам не доводилося витрачати багато часу на дорогу. Спеціалізована школа I-III ступенів з поглибленим вивченням івриту та англійської мови має три навчальні корпуси, розташовані в центральній частині міста і найбільших "спальних" мікрорайонах (тут розміщуються учні початкових класів), а також дві будівлі, в яких навчаються учні середніх і старших класів.
Навчання в школі ведеться російською мовою, українська мова вивчається як державна, на відповідному рівні. Також викладаються дві іноземні мови - іврит та англійська. У розпорядженні учнів чудова бібліотека, чотири комп'ютерні класи, під'єднані до мережі Інтернет, тренажерний зал і басейн.
Випускники школи отримують атестати державного зразка. Крім звичайної шкільної програми, що відповідає вимогам Міністерства освіти України, учні отримують великі єврейські знання. Школа співпрацює з навчальними закладами України, а також з навчальними закладами США та Ізраїлю.
Школа працює в режимі повного робочого дня протягом п'яти днів на тиждень. У школі працюють досвідчені психологи та логопеди, які відстежують розвиток дитини з перших днів появи її в школі та допомагають хлопцям справлятися з труднощами шкільного (і не тільки шкільного) життя. Навчання в школі безкоштовне. Учні забезпечуються триразовим кошерним харчуванням. Для доставки дітей з різних районів міста задіяно 10 автобусів, зі спеціально розробленими маршрутами. Для дітей із соціально важких сімей, а також для єврейських дітей з маленьких містечок і селищ області створено пришкільні пансіонати для хлопчиків і дівчаток, у яких вони перебувають цілодобово і забезпечуються всім необхідним.
Незважаючи на те, що в школі діти отримують досить глибокі єврейські знання, багато учнів школи "Хабад" із задоволенням відвідують недільний дитячий клуб "Цівойс ѓа-Шем", що проводить свої заняття в приміщенні старшої школи. Тут діти можуть провести час у спілкуванні з однолітками (клуб відкритий для всіх дітей, незалежно від того, де вони навчаються) і закріпити пройдений матеріал у неформальній обстановці.
Природним продовженням навчального процесу є табори, що організовуються під час літніх і зимових канікул. Вони служать місцем збору дітей не тільки Одеси, а й усього півдня України, даючи змогу в теплій єврейській атмосфері втілити на практиці все вивчене в школах.
Дотримуючись багатовікових традицій, багато хлопчиків сучасної Одеси починають своє навчання в хедері (навчальному закладі для найменших). Одні починають вчитися з 3-річного віку, інші приходять сюди в 4, 5 і навіть 6 років. Деякі діти молодших початкових класів за бажанням батьків першу половину дня навчаються в хедері, а другу - у школі. До послуг майбутніх єврейських мудреців досвідчені викладачі з Ізраїлю та України.
Для єврейських юнаків у віці 17-25 років існує вищий єврейський духовний навчальний заклад - єшива "Хабад Одеса", що дає широкі та глибокі знання з іудаїзму та єврейства. Учні забезпечуються всіма пільгами студентів ВНЗ, включно з відстрочкою від армії, а також стипендією, харчуванням і проживанням. Навчання ведеться протягом цілого дня. Під час навчання студенти отримують спеціальність викладача-методиста єврейської традиції, технолога кошерного харчування (машгіах), менеджера єврейських програм і переписувача священних текстів (сойфера). Після закінчення єшиви студентам гарантується працевлаштування.
Наймолодший навчальний заклад Одеси - Південно-український єврейський університет, створений за сприяння єврейської громади "Хабад-Шомрей Шабос". Навчальні програми університету розроблені спільно з іншими ВНЗ України. Студенти університету здобувають вищу освіту на фінансово-економічному та гуманітарному факультетах, а також додатково вивчають предмети єврейського освітнього циклу, долучаючись до культури і традицій свого народу. До складу Опікунської ради університету входять керівники великих українських і зарубіжних банків.
Для дітей, які не навчаються в єврейських школах, існує недільна школа, розташована в приміщенні єврейського культурного центру. Утім, багато хто з учнів єврейських шкіл також відвідують цю школу.
Також у громаді діють жіночий клуб - місце зустрічей єврейських жінок, де вони можуть обговорити з подругами проблеми, що їх хвилюють, або, навпаки, розслабившись, хоч ненадовго відмовитися від повсякденних турбот, і молодіжний клуб - місце зустрічей єврейської студентської молоді. Члени клубу здійснюють кілька проєктів, ідеї більшості з яких придумали самі. Для єврейської молоді Одеси, що навчається, існує навчальна програма STARS, у рамках якої юнаки та дівчата кілька разів на тиждень вивчають єврейську історію, традиції, філософію та культуру без відриву від основних місць навчання.
З інших компонентів, необхідних одеським євреям, слід зазначити невід'ємну частину єврейського способу життя - басейн для ритуальних обмивань (мікву). Міква одеської громади обслуговує жінок Одеси та прилеглих міст.
Іншою органічною складовою єврейського життя є кашрут. Наразі громада може надати своїм членам (так само як і всім охочим городянам), можливість дотримуватися кашруту. Деякі продукти, вироблені в Одесі, мають сертифікат кошерності, виданий головним рабином Одеси і Півдня України Авраамом Вольфом.
Також під наглядом рабина Вольфа працюють кошерний (глат кошер) ресторан "Розмарин" і кошерний магазин "Time Kosher", де можна придбати кошерні м'ясні та молочні продукти, як місцевого, так і зарубіжного виробництва.
Громада також допомагає євреям Одеси з проведенням обряду брит-міла (обрізання) для дітей і дорослих чоловіків; церемонії бар- і бат-міцви для дітей, які досягають повноліття, і хупи (весілля) для єврейських пар. Також громада допомагає охочим придбати мацу до свята Песах і арба мінім (спеціально виготовлену зв'язку чотирьох рослин) до свята Суккот. За допомогою громади євреї Одеси можуть придбати молитовники, стоси, коробки для цдаки, талеси, тфілін, мезузи, єврейські листівки, суботні та ханукальні свічки, свічники, ханукії та інші предмети іудаїки.
Продовжуючи давні традиції благодійності, соціальний відділ єврейської громади Одеси допомагає літнім городянам, видаючи їм продуктові посилки. Щодня в синагогальній їдальні десятки літніх городян отримують гарячі обіди. Крім того, за допомогою єврейської громади Одеси в деяких лікувальних установах міста з'явилося нове обладнання.
Єврейське похоронне братство "Хевра кадиша" допомагає євреям міста у відправленні найсумнішого з обов'язків. Похорон проводять на території 3-го єврейського кладовища, а також на єврейській ділянці міського Таїровського кладовища, що належить громаді.
Громада також випускає найстарішу на півдні України щотижневу єврейську газету "Шомрей шабос". Газета доставляє в домівки передплатників новини общинного життя, міську та республіканську інформацію, вісті з Ізраїлю. Німеччини, США. Газета поширюється серед євреїв Одеси безкоштовно.
