Новини громади

СУКОТ: З МИЛИМ РАЙ І В ШАЛАШІ

Старий жарт говорить, що суть усіх єврейських свят можна висловити однією фразою: «Вони хотіли нас винищити, у них це не вийшло, тож давайте добре попоїмо!». У випадку ж Сукот виходить трохи інакше: «Ми заслуговували на покарання, але нас, здається, пробачили, тож давайте гарненько відзначимо цю справу!»

Після днів суду, каяття та спокути настає час веселощів — свято Сукот, яке наші мудреці називають «зман сімхатейну», «час нашої радості». «П'ятнадцятого дня сьомого місяця — свято Сукот, сім днів для Господа. Першого дня — священне зібрання: не робіть жодної роботи. Сім днів приносьте вогняну жертву Господу; восьмого дня н… Читать дальше »

16 тишрея 5643 року (29 вересня 1882 року) — Рабі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб, п'ятий Любавицький ребе) очолив Хабад після відходу з цього світу його батька.

Ребе Рашаб почав молитися на тому самому місці, де молився його батько (тобто на місці, що личило керівникові), лише з вечора Рош га-Шана 5654 року, а до цього 11 років молився на тому самому місці, що й за життя батька. Але все ж початком його керівництва Хабадом вважають 5643 рік, коли він уперше, як і належить ребе, виголосив маймор (промову-проповідь) для хасидів. Тож, хоча зовнішні ознаки керівництва ребе Рашаб перебрав на себе лише через 11 років, усі ці роки він виконував обов'язки голови руху.

Чому ж рабі Шолом-Дов-Бер так зволікав? Одна з найімовірніших причин — … Читать дальше »

Час запалення шабатніх свічок та святкових свічок 1-го дня 25 вересня
• Одеса – 18:31
• Ізмаїл – 18:39
• Білгород-Дністровський – 18:33
• Балта -18:36

Час запалення святкових свічок 2-го дня 26 вересня
• Одеса – 19:32
• Ізмаїл – 19:39
• Білгород-Дністровський – 19:33
• Балта -19:37

Закінчення свята 27 вересня
• Одеса – 19:30
• Ізмаїл – 19:37
• Білгород-Дністровський – 19:31
• Балта – 19:35

Шабат шалом! Хаг самеах!

10 тишрея 2083 року (1677 рік до н. е.) — День народження нашої праматері Ривки, дружини Іцхака.

Цього дня в місті Падан-Арам (нинішня Сирія) у чоловіка на ім'я Бетуель народилася донька Ривка (Ревека), яка стала дружиною нашого праотця Іцхака (Ісаака) і матір'ю близнюків Якова та Есава.

Ривка — поряд із Сарою, Леєю та Рохл (Рахеллю) є однією з чотирьох праматерів єврейського народу. Вона, як Сара та Лея, похована в Хевроні, у печері Махпела, поруч зі своїм чоловіком Іцхаком.

10 тишрея 2449 року (1311 рік до н. е.) — Єврейський народ отримує другі скрижалі. День прощення.

Це сталося через 82 дні після того, як народ Ізраїлю, знехтувавши умовами щойно укладеного біля гори Синай союзу, почав обожнювати золоту ф… Читать дальше »

Час запалення шабатних свічок 18 вересня:

● Одеса — 18:45

● Ізмаїл — 18:52

● Білгород-Дністровський — 18: 47

● Балта — 18:50

Закінчення  шабату 19 вересня:

● Одеса — 19:46

● Ізмаїл — 19:52

● Білгород-Дністровський — 19:47

● Балта — 19:52

Шабат шалом!

ЄВРЕЙСЬКІ ІНСТРУКЦІЇ

КАНУН ЙОМ КІПУРА: КАПОЙРЕС

Напередодні Йом Кіпура прийнято здійснювати обряд спокутування — «капарот» (у наших краях це слово вимовляють так: «капойрес»).

Як роблять капойрес? Кожен чоловік купує живого півня, а жінка — курку (для вагітної жінки беруть двох курей і одного півня: одна курка — для неї самої, інша курка та півень — для плода, стать якого невідома). Якщо неможливо дістати півня, дозволяється придбати гусака або інших кошерних птахів, тварин і навіть рибу. У крайньому випадку можна провести капойрес «на гроші», взявши суму, що дорівнює вартості півня або курки, хоча з птицею все ж таки краще.

Взявши птицю в праву руку, читають вс… Читать дальше »

РОШ ЃА-ШАНА

Місяць тішрей — найсвятковіший у році — на нього припадають свята Рош ѓа-Шана, Йом Кіпур, Суккот, Шміні Ацерет і Сімхат Тора. Ми, за словами мудреців, немовби перебуваємо на ярмарку, і весь наступний рік нам належить розпаковувати вузли й валізи, набиті «подарунками з ярмарку» — скарбами, накопиченими у дні свят. У Рош ѓа-Шана євреї запасаються Б-гобоязливістю, у Йом Кіпур — умінням прощати ближнього і суворо питати з себе, у Суккот — любов'ю і веселощами на цілий рік.

Назва «Рош ѓа-Шана» перекладається з івриту як «голова року» і, як сказано в Талмуді: «Перше тішрея — це Новий рік у тому, що стосується відліку шміти (сьомого року), йов… Читать дальше »

24 елула 5693 року (15 вересня 1933 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля-Меїра ѓа-Коѓена Пупка (Хафец Хаїм).

Рабі Ісраель-Меїр із польського містечка Радин був одним із лідерів довоєнного єврейства Європи. Про його скромність і порядність розповідали легенди, які, втім, були чистою правдою. Його перу належить безліч праць (наприклад, «Махане Ісраель» («Стан Ізраїлю») — керівництво з дотримання приписів Галахи для солдатів-євреїв у царській армії), але найвідоміші з них — «Мішня брура» — кодекс єврейських законів, який часто публікують разом із «Шулхан арухом», і «Хафец хаїм» («Жадібний до життя») — книга про шкоду… Читать дальше »

Час запалення шабатних свічок 4 вересня:

● Одеса — 19:12

● Ізмаїл — 19:19

● Білгород-Дністровський — 19: 14

● Балта — 19:19

Закінчення шабату 5 вересня:

● Одеса — 20:15

● Ізмаїл — 20:20

● Білгород-Дністровський — 20:16

● Балта — 20:22

Шабат шалом!

До Нового року залишився один тиждень, а отже, саме час придбати календар на наступний рік!

Одеська єврейська громада «Хабад» пропонує всім, кому це потрібно, календарі на 5787 рік і нехай цей рік стане роком миру, добра та Визволення.

Отримати календар можна з 7 по 10 вересня з 10:00 до 15:00 у Центральній синагозі «Хабад» (Корженка, 21)

2 вересня наша Одеса відзначає День міста, і для всіх нас — тих, хто живе в Одесі зараз або мав щастя там жити, хто народився там або для кого місто стало рідним трохи пізніше, — це ще один привід зізнатися в любові до найкращого міста на Землі.

До міста, в якому живуть не лише розумні та веселі, а й дуже хоробрі та наполегливі люди. До міста, яке радісно вітає друзів і відчайдушно протистоїть ворогам. До міста, яке називають «мамою» діти найрізноманітніших народів — і, звичайно ж, євреї.

Ми дякуємо Всевишньому, який створив цю землю, це море, ці небеса і це місто, і щасливі від того, що тут відродилася процвітаюча єврейська громада та кипить єврейське життя, додаючи свої барви до веселки міського буття.

Н… Читать дальше »