Тижнева глава Тори — бесіди з рабином Авроомом Вольфом

Приближаются великие и грозные дни суда и подведения итогов уходящего года, и перед нами встает важный вопрос: что такое настоящее исправление прошлого? Как можно справиться с нашими ошибками и преступлениями, не впав при этом в бездну отчаяния и депрессии?

Интересный образ из новейшей еврейской истории может нас этому научить. Речь идет о легендарном «машпие» (духовном наставнике), раввине Реувене Дунине, да будет его память благословенна. Он вырос в религиозной семье, но, повзрослев, решил оставить путь своих отцов. Он примкнул к движению халуцим (нерелигиозных сионистов), работал трактористом в киббуце и добился материального успеха. Внешняя жизнь казалась идеальной — деньги, профессиональные достижения, независимост… Читать дальше »

Яблуко з медом – це символ єврейського Нового року, звичай, який асоціюється з Рош га-Шана навіть більше, ніж звук шофара. Через кілька днів, за вечірньою святковою трапезою, євреї по всьому світу вмочатимуть яблуко в мед і промовлятимуть благословення: «Нехай буде Твоя воля, щоб наступний рік був для нас добрим і солодким!».

Існують й інші символічні страви цього свята. Прийнято їсти гранат, промовляючи: «Нехай примножаться наші заслуги, як зерна граната». Дехто їсть голову барана, риби чи будь-яку іншу голову, кажучи: «Нехай будемо ми на чолі, а не в хвості».

Окрім цього, існують додаткові символи. Є ті, хто їсть фініки, промовляючи: «Нехай зникнуть наші ненависники», адже фінік ів… Читать дальше »

Яблоко с медом – это символ еврейского Нового года, обычай, который ассоциируется с Рош Ашана, даже больше, чем звук шофара. Через несколько дней, за вечерней праздничной трапезой, евреи по всему миру обмакнут яблоко в мед и произнесут благословение: «Да будет Твоя воля, чтобы наступающий новый год был для нас хорошим и сладким!».

Существуют и другие символические блюда этого праздника. Принято есть гранат, произнося: «Да умножатся наши заслуги, как зерна граната». Некоторые едят голову барана, рыбы или любую другую голову, говоря: «Да будем мы во главе, а не в хвосте».

Помимо этого существуют дополнительные символы. Есть те, кто ест финики, произнося: «Да будут уничтожены наши ненавистн… Читать дальше »

У радянських вищих навчальних закладах існувала неписана практика щодо єврейських студентів – євреїв понад дозволену кількість не приймали, тож для досягнення бажаного результату доводилося вдаватися до різних хитрощів або шукати обхідні шляхи.

Цікаво зауважити, що практика, схожа на описану вище, існувала ще в талмудичні часи. У трактаті «Брахот» розповідається про рабана Гамлієля з Явне, який керував єврейським народом після зруйнування Другого Храму. У нього була єшива, але вступити до неї могли не всі. Талмуд повідомляє: «Рабан Гамлієль проголошував: будь-який учень, чия внутрішня сутність не відповідає зовнішній, не повинен входити до Дому навчання».

По суті, рабан Гамлієль казав, що якщо студент несер… Читать дальше »

В советских высших учебных заведениях существовала неписаная практика в отношении еврейских студентов – евреев больше разрешенного количества не принимали, так что для достижения желаемого результата приходилось пускаться на разные хитрости или искать обходные пути.

Интересно заметить, что практика, схожая, на первый взгляд, с вышеописанной, существовала еще в талмудические времена. В трактате «Брахот» рассказывается о рабане Гамлиэле из Явне, руководившем еврейским народом после разрушения Второго Храма. У него была йешива, но поступить в нее могли не все. Талмуд сообщает, что «рабан Гамлиэль объявлял: любой ученик, чья внутренняя сущность не соответствует внешней, не должен входить в Дом учения».

По сути,… Читать дальше »

218 років тому відбулося весілля, яке стало одним із найвідоміших в хасидській історії. Це було весілля між нащадками двох найвидатніших праведників — ребецн Бейлою, онукою Адмора а-Закен (Алтер ребе, автора «Танії»), і рабі Єкутієлем, онуком рабі Леві-Іцхака з Бердичева. Таким чином, два великі учні Магіда з Межерича стали родичами через шлюб.

Оскільки сім’ї жили далеко одна від одної, то весілля вирішили провести в білоруському місті Жлобін, що знаходиться приблизно посередині шляху між Лядами та Бердичевом. Завдяки цій події місто прославилося як місце «Жлобінського весілля».

Весілля відбулося в сівані 5567 (1807) року. Веселощі були величезними – тисячі хасидів зібралися, щоб розділити радіс… Читать дальше »