7 швата 5574 року (28 січня 1814 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Давида Біедермана з Лелова.
Син раббі Давида, раббі Моше, говорив, що його батько мав іскорку душі царя Давида. Раббі Давид був учнем раббі Яакова-Іцхака "Провидця з Любліна" (див. 9 ава) і теж володів провидницьким даром. Кажуть, що, під час свого походу в Росію Наполеон, заглянув до нього і поцікавився долею походу. Перш ніж відповісти, раббі Давид взяв з імператора обіцянку не карати його в тому разі, якщо відповідь йому не сподобається. Наполеон пообіцяв і, почувши пророцтво невдачі, заявив, що якщо рабин матиме рацію, то його не зачеплять, але якщо він, Наполеон, здобуде перемогу, то провидця чекає гірка доля. Слово своє владика французів дотримав: тікаючи з Росії, він знову відвідав Лелов і щедро нагородив раббі Давида. Цікаво, що під час навали Наполеона раббі Давид був відрізаний від свого вчителя, але під час третьої суботньої трапези, коли він виголошував перед присутніми слова Тори, виявилося (це з'ясувалося вже згодом, після закінчення війни), що текст повністю співпадав із тим, що в цей час говорив у Любліні його вчитель!
Також раббі Давид прославився своєю незвичайною аѓават ісраель (любов'ю до євреїв) і був видатним знавцем Тори й каббали, хоча довгий час йому вдавалося це майстерно приховувати від оточуючих. Саме завдяки раббі Давиду, доктор Бернард із Петрикува зробив тшуву (розкаявся), ставши надалі відомим як раббі Хаїм-Давид "Доктор із Петрикува".
9 швата 5730 року (16 січня 1970 року) - Завершення написання сувою Тори для зустрічі Мошиаха.
У 5702 (1942) році шостий Любавицький ребе раббі Йосеф-Іцхак оголосив про написання сувою Тори до зустрічі Мошиаха. Написання сувою Тори було розпочато 1942 року, але з різних причин затягнулося на 28 років.
10 швата 5537 року (18 січня 1777) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шалома Шарабі.
Раббі Шалом народився в єменському місті Шараб, і його видатні інтелектуальні здібності стали помітними ще в юному віці, але, на жаль, батько помер, і малюкові довелося почати працювати, щоб допомогти родині. Він став мандрівним торговцем і лише пізній вечір міг присвятити навчанню. Одного разу Шалом опинився в дуже небезпечній ситуації (його намагалася спокусити багата мусульманка) і заприсягся переїхати в Ерец-Ісраель, якщо Всевишній врятує його і дотримав слова.
Пройшовши довгий шлях, через Індію, Ірак і Сирію, раббі Шалом прибув до Єрусалима і вступив до нещодавно створеної відомим каббалістом раббі Гедалеєю Хаюном єшиви "Бейт-Ель". Хоча за рівнем знань він помітно перевершував інших учнів, Шалом приховав це і почав працювати шамесом (служителем) у навчальному залі.
Ніхто не звертав увагу на молодого "єменця", який жадібно ловив кожне слово вчителів, але одного разу в учнів виникло питання, на яке навіть сам голова єшиви не зміг знайти відповідь. І тоді раббі Шалом, не бажаючи видавати себе, вдався до хитрощів - вночі підклав у книжку раббі Гедалії листок із відповіддю.
Але залишитися непоміченим йому не вдалося: дочка раббі Гедалії Хана бачила, як молодий служка гортав батьківську книгу, тож раббі Шалома прийняли до єшиви, він посів найпочесніше місце, по правий бік від учителя (але ж йому було лише 27 років - просто дитячий вік для вивчення каббали). Хана стала його дружиною і після відходу з цього світу тестя, раббі Шалом тридцять років очолював єшиву "Бет-Ель".
Єшива "Бейт-Ель" існує й досі, а єрусалимці запевняють, що і після відходу з цього світу, заслуги раббі Шалома ще 30 років захищали їх від підступів сусідів-мусульман.
10 швата 5674 року (6 лютого 1914 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Рівки.
Ребецн Рівка народилася 1833 року в Любавичах. Її батьком був раббі Аѓарон бен Моше-Олександр зі Шклова, а мамою - ребецн Хая-Сара, дочка Мітелер ребе. На жаль батьки померли, коли дівчинка була маленькою, тож вона виросла в домі дідуся та бабусі - ребецн Шейни. У 1849 році вона вийшла заміж за раббі Шмуеля, який згодом став четвертим Любавицьким ребе (ребе Маѓараш).
Ребецн Рівка пережила свого чоловіка на 33 роки і користувалася величезною любов'ю і пошаною. Після створення єшиви "Томхей тмімім" вона почала дбати про студентів єшиви (до того ж, як усяку аідіше маму, її насамперед хвилювало, чи добре вони харчуються). Її називали "Баалат шмуа" - "берегинею переказів", тому що вона пам'ятала безліч історій про колишні часи і хасиди часто приходили до неї в гості, щоб послухати її розповіді.
На згадку про ребецн Рівку її онук, шостий Любавицький ребе раббі Йосеф-Іцхак, створив мережу навчальних закладів для дівчаток "Бейт-Рівка".
10 швата 5710 року (28 січня 1950) - Йорцайт (річниця з дня відходу з цього світу) шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака.
Він народився 1880 року в Любавичах і його батьком був п'ятий Любавицький ребе раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб). У 15 років він став помічником батька, і на його плечі лягла чимала частина турбот керівника Хабаду й одного з лідерів російського єврейства.
У 17 років раббі Йосеф-Іцхак одружився з ребецн Нехамою-Діною. Наступного тижня його батько оголосив про створення нового навчального закладу - єшиви "Томхей тмімім", керівництво якою було доручено молодому чоловікові. Але цим діяльність сина ребе Рашаба не обмежувалася. Разом із "текстильними королями" і відомими філантропами братами Поляковими він намагався поліпшити становище євреїв, створюючи в містечках мануфактури та робочі місця, а під час російсько-японської війни допомагав батькові напередодні Песаха відправляти мацу для солдатів-євреїв. Уся ця діяльність не пройшла непоміченою і його кілька разів заарештовували.
1920 року, після того, як батько пішов із цього світу, він очолив рух Хабад і став одним із лідерів єврейського Опору. Опору більшовицькому антисемітизму і прагненню загнати євреїв у світле майбутнє "без Россій і Латвій". 1927 року ребе Раяц був заарештований і засуджений до розстрілу, але під тиском світової громадськості смертну кару замінили засланням до Костроми, а потім і висилкою з СРСР. Ребе Раяц із сім'єю (включно з чоловіком молодшої доньки - майбутнього Ребе) виїхав до Латвії, звідти до Польщі, а після початку Другої світової війни, з величезними труднощами зумів вислизнути від нацистів і перебратися до США.
Він оселився в Нью-Йорку і знову розгорнув бурхливу діяльність із відновлення єврейського життя, тепер уже в США. З'явилися нові єшиви "Томхей тмімім" (зараз "Томхей тмімім" - мережа єшив, розкиданих по всьому світу, зокрема в Одесі). в Одесі), жіночі школи "Бейт-Рівка" і "Бейт-Сара", Центр виховання "Мерказ л'іньяней ле-хінух", єврейське видавництво "Кеот"... 1948 року за його рекомендацією поруч із Тель-Авівом було засновано хабадське поселення, яке так і називається - Кфар-Хабад.
Ребе вважав за краще називати цей день не днем відходу (йом істалкут) праведника, а днем його піднесення (йом ѓілула).
10 швата 5711 року (17 січня 1951 року) - Ребе погоджується очолити Хабад і виголошує свій перший маймор (хасидську проповідь).
Після відходу з цього світу ребе Раяца ніхто не наважувався очолити рух. Дехто бачив наступником старшого зятя - раббі Гурар'є, дехто - молодшого зятя, раббі Шнеєрсона. Напередодні першого йорцайта до раббі Менахема-Мендела Шнеерсона уві сні прийшов покійний тесть і велів очолити Хабад. Раббі Гурар'є заявив, що "Мендл ніколи не бреше, і раз тесть так велів, то саме він і має бути Ребе".
Увечері Ребе влаштував свій перший фарбренген і виголосив перший маймор "Босі ле-гані" ("Я прийду в Мій сад"), пояснивши наприкінці його завдання нинішнього покоління.
12 швата 5391 року (15 січня 1631 року) - Йорцайт (річниця з дня відходу з цього світу) раббі Хаїма Капусі.
Раббі Хаїм Баал-Нес (Чудотворець) був одним із найвідоміших єгипетських рабинів, посвячених у таємниці Тори і Каббали.
Раббі Хаїм був даяном (суддею) єврейської громади і одного разу один із клієнтів оголосив його хабарником.
- Якщо він брав хабар, - заявив ображений чоловік, - то нехай він осліпне. І справді через короткий час раббі Хаїм осліп! Його недруг тріумфував, запевняючи всіх, що це прямий доказ нечесності судді (у Торі сказано, що "хабар засліплює очі мудрих").
Почувши ці звинувачення, раббі Хаїм зібрав громаду і звернувся до Всевишнього з проханням: "Якщо я справді винен, то залиш мене сліпим до кінця його днів, але, якщо я не брав хабарів, то нехай до мене повернеться зір". І сталося диво - на очах у всіх до даяна повернувся зір, тож присутнім довелося просити в нього вибачення за необґрунтовані підозри.
13 швата 5702 року (31 січня 1942 року) - Йорцайт (річниця з дня відходу з цього світу) ребецн Стерни-Сари.
Вона була дружиною п'ятого Любавицького ребе раббі Шолома-Дов-Бера і матір'ю шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).
На її долю випало чимало випробувань: під час Першої Світової війни її сім'ї довелося тікати з Любавичів до Ростова, де чоловік покинув цей світ. У 1927 році вона була свідком арешту чекістами сина. Після його звільнення вона разом із ним покинула СРСР і пережила поневіряння Європою, бомбардування Варшави, переслідування нацистів. У 1940 році ребецн прибула до США і через два роки покинула цей світ.
14 швата 5515 року (9 лютого 1755 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Яакова-Йеѓошуа бен Цві-Ѓірша Фалька Каца.
Раббі Яаков Фальк був рабином Лемберга (Львова), Берліна, Франкфурта-на-Майні, де очолював франкфуртську єшиву. У єврейському світі він відомий під ім'ям Пней Йеѓошуа за ім'ям своєї головної книги.
Похований раббі Яаков у Франкфурті-на-Майні.
14 швата 5743 года (28 января 1983 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Арье Каплана.
Рабби Арье родился в 1935 году в Нью-Йорке и учился в знаменитой йешиве «Мир» (сначала в нью-йоркском отделении, а затем в Иерусалиме, где и получил раввинское звание). Помимо этого у него была магистерская степень по физике и он даже был включен в сборник «КТо есть, кто в физике»
За свою недолгую, но яркую жизнь рабби Арье Каплан написал свыше 60 книг, причем многие из них стали заметным явлением в современной еврейской философии. Нынешний всплеск интереса к Каббале в значительной степени был вызван его трудами — как обстоятельными переводами малоизвестных каббалистических произведений, так и его собственными прекрасными книгами (при этом следует отметить, что рабби Арье не имеет никакого отношения к модным «популяризаторам» Каббалы, вроде Лайтмана или Берга).
***
НАШИ ДАТЫ
7 швата 5574 года (28 января 1814 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Давида Биедермана из Лелова.
Сын рабби Давида, рабби Моше, говорил, что tuj отец обладал искоркой души царя Давида. Рабби Давид был учеником рабби Яакова-Ицхака «Провидца из Люблина» (см. 9 ава) и тоже обладал провидческим даром. Говорят, что, во время своего похода в Россию Наполеон, заглянул к нему и поинтересовался судьбой похода. Прежде чем ответить, рабби Давид взял с императора обещание не наказывать его в том случае, если ответ ему не понравиться. Наполеон пообещал и услышав предсказание неудачи заявил, что если раввин окажется прав, то его не тронут, но если он, Наполеон, одержит победу, то провидца ожидает горькая участь. Слово свое владыка французов сдержал: убегая из России, он вновь навестил Лелов и щедро наградил рабби Давида. Интересно, что во время нашествия Наполеона рабби Давид был отрезан от своего учителя, но во время третьей субботней трапезы, когда он произносил перед присутствующими слова Торы, оказалось (это выяснилось уже позже, после окончания войны), что текст полностью совпадал с тем, что в это время говорил в Люблине его учитель!
Также рабби Давид прославился своей необыкновенной аѓават исраэль (любовью к евреям) и был выдающимся знатоком Торы и каббалы, хотя долгое время ему удавалось это искусно скрывать от окружающих. Именно благодаря рабби Давиду, доктор Бернард из Петрикува сделал тшуву (раскаялся), став в дальнейшем известным как рабби Хаим-Давид «Доктор из Петрикува».
9 швата 5730 года (16 января 1970 года) — Завершение написания свитка Торы для встречи Мошиаха.
В 5702 (1942) году шестой Любавический ребе рабби Йосеф-Ицхак объявил о написании свитка Торы к встрече Мошиаха. Написание свитка Торы было начато в 1942 году, но по разным причинам затянулось на 28 лет.
10 швата 5537 года (18 января 1777) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Шалома Шараби.
Рабби Шалом родился в йеменском городе Шараб и его выдающиеся интеллектуальные способности стали заметны еще в юном возрасте, но к сожаленью его, отец умер и малышу пришлось начать работать, чтобы помочь семье. Он стал странствующим торговцем и лишь поздний вечер мог посвятить учебе. Однажды Шалом оказался в очень опасной ситуации (его пыталась соблазнить богатая мусульманка) и поклялся переехать в Эрец-Исраэль, если Всевышний спасет его и сдержал слово.
Проделав долгий путь, через Индию, Ирак и Сирию рабби Шалом прибыл в Иерусалим и поступил в недавно созданную известным каббалистом рабби Гедальей Хаюном йешиву «Бейт-Эль». Хотя по уровню знаний он заметно превосходил остальных учеников, Шалом скрыл это и начал работать шамесом (служителем) в учебном зале.
Никто не обращал внимание на молодого «йеменца» жадно ловившего каждое слово учителей, но однажды у учеников возник вопрос, на который даже сам глава йешивы не смог найти ответ. И тогда рабби Шалом, не желал выдавать себя, пустился на хитрость — ночью подложил в книгу рабби Гедальи листок с ответом.
Но остаться незамеченным ему не удалось: дочь рабби Гедальи Хана, видела как молодой служка листал отцовскую книгу, так что рабби Шалом был принят в йешиву и занял самое почетное место, по правую руку от учителя (а ведь ему было всего 27 лет — просто младенческий возраст для изучения каббалы). Хана стала его супругой и после ухода из этого мира тестя, рабби Шалом тридцать лет возглавлял йешиву «Бет-Эль».
Йешива «Бейт-Эль» существует до сих пор, а иерусалимцы уверяют, что и после ухода из этого мира, заслуги рабби Шалома еще 30 лет защищали их от происков соседей-мусульман.
10 швата 5674 года (6 февраля 1914 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) ребецн Ривки.
Ребецн Ривка родилась в 1833 году в Любавичах. Ее отцом был рабби Аѓарон бен Моше-Александр из Шклова а мамой — ребецн Хая-Сара, дочь Мителер ребе. К сожаленью родители умерли, когда девочка была маленькой, поэтому она выросла в доме дедушки и бабушки — ребецн Шейны. В 1849 году она вышла замуж за рабби Шмуэля, ставшего впоследствии четвертым Любавическим ребе (ребе Маѓараш).
Ребецн Ривка пережила своего мужа на 33 года и пользовалась огромной любовью и почетом. После создания йешивы «Томхей тмимим» она стала заботиться о студентах йешивы (причем как всякую аидише маму ее в первую очередь волновало, хорошо ли они питаются). Ее называли «Баалат шмуа» — «хранительницей преданий», т.к. она помнила множество историй о прежних временах и хасиды часто приходили к ней в гости, чтобы послушать ее рассказы.
В память о ребецн Ривке ее внук, шестой Любавический ребе рабби Йосеф-Ицхак, создал сеть учебных заведений для девочек «Бейт-Ривка».
10 швата 5710 года (28 января 1950) — Йорцайт (годовщина со дня ухода из этого мира) шестого Любавического ребе рабби Йосефа-Ицхака.
Он родился в 1880 году в Любавичах и его отцом был пятый Любавический ребе рабби Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб). В 15 лет он стал помощником отца, и на его плечи легла немалая часть забот руководителя Хабада и одного из лидеров российского еврейства.
В 17 лет рабби Йосеф-Ицхак женился на ребецн Нехаме-Дине. На следующей неделе его отец объявил о создании нового учебного заведения — йешивы «Томхей тмимим», руководство которой было поручено молодому мужу. Но этим деятельность сына ребе Рашаба не ограничивалась. Вместе с «текстильными королями» и известными филантропами братьями Поляковыми он пытался улучшить положение евреев, создавая в местечках мануфактуры и рабочие места, а во время русско-японской войны помогал отцу накануне Песаха отправлять мацу для солдат-евреев. Вся эта деятельность, не прошла незамеченным и его несколько раз арестовывали.
В 1920 году, после ухода отца из этого мира он возглавил движение Хабад и стал одним из лидеров еврейского Сопротивения. Сопротивления большевистскому антисемитизму и стремлению загнать евреев в светлое будущее «без Россий и Латвий». В 1927 году ребе Раяц был арестован и приговорен к расстрелу, но под давлением мировой общественности смертная казнь была заменена ссылкой в Кострому, а потом и высылкой из СССР. Ребе Раяц с семьей (включая мужа младшей дочери — будущего Ребе) выехал в Латвию, оттуда в Польшу, а после начала Второй мировой войны, с огромными трудностями сумел ускользнуть от нацистов и перебраться в США.
Он поселился в Нью-Йорке и опять развернул бурную деятельность по восстановлению еврейской жизни, теперь уже в США. Появились новые йешивы «Томхей тмимим» (сейчас «Томхей тмимим» — сеть йешив, разбросанных по всему миру, в т.ч. в Одессе), женские школы «Бейт-ривка» и «Бейт-Сара», Центр воспитания «Мерказ л’иньяней ле-хинух», еврейское издательство «Кеот»… В 1948 году по его рекомендации рядом с Тель-Авивом было основано хабадское поселение, которое так и называется — Кфар-Хабад.
Ребе предпочитал называть этот день не днем ухода (йом исталкут) праведника а днем его возвышения (йом ѓилула).
10 швата 5711 года (17 января 1951 года) — Ребе соглашается возглавить Хабад и произносит свой первый маймор (хасидскую проповедь).
После ухода из этого мира ребе Раяца никто не решался возглавить движение. Некоторые видели преемником старшего зятя — рабби Гурарье, другие — младшего зятя, рабби Шнеерсона. Накануне первого йорцайта к рабби Менахему-Менделу Шнеерсону во сне пришел покойный тесть и велел возглавить Хабад. Рабби Гурарье заявил, что «Мендл никогда не врет и раз тесть так велел, то именно он и должен быть Ребе».
Вечером Ребе устроил свой первый фарбренген и произнес первый маймор «Боси ле-гани» («Я приду в Мой сад»), объяснив в конце его задачи нынешнего поколения.
12 швата 5391 года (15 января 1631 года) — Йорцайт (годовщина со дня ухода из этого мира) рабби Хаима Капуси.
Рабби Хаим Баал-Нес (Чудотворец) был одним из известнейших египетских раввинов, посвященных в тайны Торы и Каббалы.
Рабби Хаим был даяном (судьей) еврейской общины и однажды один из клиентов объявил его взяточником.
— Если он брал взятку, — заявил обиженный человек, —то пусть он ослепнет. И действительно через короткое время рабби Хаим ослеп! Его недруг торжествовал, уверяя всех, что это прямое доказательство нечестности судьи (в Торе сказано, что «взятка ослепляет глаза мудрых»).
Услышав эти обвинения рабби Хаим собрал общину и обратился к Всевышнему с просьбой: «Если я действительно виновен, то оставь меня слепым до конца его дней, но, если я не брал взяток, то пусть ко мне вернется зрение». И случилось чудо — на виду у всех к даяну вернулось зрение, так что собравшимся пришлось просить у него прощения за необоснованные подозрения.
13 швата 5702 года(31 января 1942 года) — Йорцайт (годовщина со дня ухода из этого мира) ребецн Стерны-Сары.
Она была супругой пятого Любавического ребе рабби Шолома-Дов-Бера и матерью шестого Любавического ребе рабби Йосефа-Ицхака (ребе Раяц).
На ее долю выпало немало испытаний: во время Первой Мировой войны ее семье пришлось бежать из Любавичей в Ростов, где муж покинул этот мир. В 1927 году она была свидетельницей ареста чекистами сына. После его освобождения она вместе с ним покинула СССР и пережила скитания по Европе, бомбежки Варшавы, преследования нацистов. В 1940 году ребецн прибыла в США и спустя два года покинула этот мир.
14 швата 5515 года (9 февраля 1755 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Яакова-Йеѓошуа бен Цви-Ѓирша Фалька Каца.
Рабби Яаков Фальк был раввином Лемберга (Львова), Берлина, Франкфурта-на-майне, где возглавлял франкфуртскую йешиву. В еврейском мире он известен под именем Пней Йеѓошуа по имени своей главной книги.
Похоронен рабби Яаков во Франкфурте-на-майне.
14 швата 5743 года (28 января 1983 года) — Йорцайт (годовщина ухода из этого мира) рабби Арье Каплана.
Рабби Арье родился в 1935 году в Нью-Йорке и учился в знаменитой йешиве «Мир» (сначала в нью-йоркском отделении, а затем в Иерусалиме, где и получил раввинское звание). Помимо этого у него была магистерская степень по физике и он даже был включен в сборник «КТо есть, кто в физике»
За свою недолгую, но яркую жизнь рабби Арье Каплан написал свыше 60 книг, причем многие из них стали заметным явлением в современной еврейской философии. Нынешний всплеск интереса к Каббале в значительной степени был вызван его трудами — как обстоятельными переводами малоизвестных каббалистических произведений, так и его собственными прекрасными книгами (при этом следует отметить, что рабби Арье не имеет никакого отношения к модным «популяризаторам» Каббалы, вроде Лайтмана или Берга).