ЄВРЕЙСЬКІ ІНСТРУКЦІЇ
ПОСТ ЕСТЕР
Цей піст був встановлений мудрецями в пам'ять про ті три дні, коли цариця Естер і всі євреї Перської імперії постили, намагаючись відвести небезпеку, що нависла над ними (ще з часів Моше-рабейну євреї знали про велику силу посту і в момент випробувань постили, щоб пробудити милосердя Всевишнього).
Піст Естер триває протягом світлого часу доби в день, що передує Пуриму (у разі, якщо цей день випадає на суботу, то піст переноситься на найближчий четвер і називається "мукдам", тобто "достроковий"). У цей час заборонено їсти і пити. Цього року в Одесі піст розпочнеться о 04.54 і триватиме до 18.20. Не прийнято їсти доти, доки не виконають заповідь "кріят мегіла", тобто поки не прослухають Сувій Естер.
Склався звичай не вважати Піст Естер настільки ж обов'язковим, як чотири пости, про які згадують у книгах пророків (3 тишрея, 10 тамуза, 17 тевета, 9 ава), тож від нього звільнено вагітних жінок, породіль упродовж 30 днів після пологів, матерів, які годують груддю, а також хворих, які тяжко переносять своє нездужання (нехай навіть легке запалення очей). Не постять також молодята, якщо Пост Естер припадає на один із семи днів після весілля. Всі вони "викуповують" пропущений день посту тим, що дають більш щедру цдаку.
ПУРИМ, СКОРО ГРЯНЕ ПУРИМ
У середині IV ст. до н.е. наймогутнішою державою у світі була Перська імперія, що виникла на руїнах імперії Вавилонської. Вона простягалася від Індії до Ефіопії і включала в себе також Ерец-Ісраель, єврейське населення якої було на той час нечисленним - ті, хто повернулися з вавилонського полону і заново відбудували Єрусалим. Столиця Перської імперії - Сузи (Шушан) була водночас і головним центром єврейської діаспори, і саме тут проживали герої нашої теперішньої історії - один із очільників єврейської громади Мордехай бен Яїр та його племінниця Естер.
Одного разу, на бенкеті, влаштованому тодішнім перським володарем Ахашверошем, його дружина, цариця Вашті, наважилася заперечити чоловікові, і розпалений вином цар велів її стратити. Через деякий час він знову надумав одружитися і серед усіх дівчат імперії вибрав у дружини саме Естер, яка за порадою дядька приховала від чоловіка своє походження.
Тим часом найбільш наближеному до Ахашвероша міністрові - Аману - вдалося переконати правителя в необхідності винищити весь єврейський народ і над євреями, що жили в імперії Ахашвероша (а на той момент там проживали всі євреї світу), нависла смертельна небезпека. Датою "остаточного вирішення єврейського питання" обрали 13 число місяця адар наступного року. Дату обирали за допомогою жереба ("пур"), чому свято і отримало назву Пурим.
Дізнавшись про небезпеку, що загрожує, Мордехай пішов до Естер і попросив розповісти про все царю. Естер відповіла, що без особистого дозволу владики ніхто, навіть дружина не може увійти в його кімнату (на неслухняних чекала смертна кара), а її туди вже місяць не запрошували. Але все-таки поступилася проханням дядька (тим більше, що указ наказував поголовне знищення всіх євреїв, а високе становище в Персії, як ми бачимо, нікого не рятувало). Перед тим як іти до царя непроханій Естер і Мордехай оголошують триденний піст серед єврейської громади імперії (дивно - жінка вже місяць не користується прихильністю чоловіка, тепер збирається прийти до нього щоб щось просити і замість того, щоб нафарбуватися-намаститися-відвідати солярій-фітнес-центр вона три дні поститиметься. Можете уявити собі, який вигляд має жінка після триденної нееди і непиття?) Проте піст і каяття зробили свою справу і цар приймає Естер у своїх покоях і погоджується прийти до неї ввечері на інтимну вечерю вчотирьох (він, вона, дядько Мордегай і головний міністр Аман).
На бенкеті Естер розповідає чоловікові про задум Амана і про своє єврейське походження. Оскаженілий Ахашверош вибігає з її кімнати, а Аман кидається до Естер, щоб вимолити собі прощення. Випиває Аман більше, ніж слід було, і кидається до цариці не так, як годилося, тож Ахашверош, який повернувся на той момент, вирішує, що Аман мав намір зазіхнути не лише на життя цариці, а й на її честь (за поняттями Давнього Сходу, людина, що володіє конем чи дружиною царя, автоматично ставала кандидатом на престол, тож тут у наявності явний намір посісти царське місце!).
Лиходія Амана було страчено, проте указ про винищення євреїв було вже підписано, а царські укази в Перській імперії зворотної сили не мали. Щоб нейтралізувати його дію, було видано інший указ, який наказував євреям захищатися, що вони і зробили.
На згадку про це єврейські мудреці встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над своїми ворогами, слід навічно зробити святом. Свято це стало називатися Пурим, а вся ця історія з усіма хитросплетіннями сюжету і хвацько закрученою інтригою, була записана в книзі Естер і в день Пурима книга Естер (взагалі-то це сувій, який на івриті називається "Мегілат Естер", "Сувій Естер") двічі прочитується за великого скупчення народу.
МАХЦИС ЃА-ШЕКЕЛЬ
Зазвичай напередодні свята, тобто 13 адара, у день Посту Естер (цьогоріч це буде понеділок - 6 березня), перед денною молитвою "Мінха" в синагозі почнуть давати (і збирати) махацит ѓа-шекель, або, як заведено казати в Одесі, - махцис ѓа-шекель.
Що це таке? На згадку про половину шекеля, яку кожен єврей щорічно жертвував на Храм за часів його існування, заведено перед початком вечірньої молитви давати "пів шекеля" - половину монети, що має обіг у цій країні. Обов'язок віддавати півшекеля на Храм лежить на чоловіках, але у звичаях нашої громади жертвувати по 3 "півшекелі" за кожного з членів сім'ї (3 - тому що в уривку Тори, де йдеться про цю заповідь, тричі згадується слово трума ("пожертвування"). За часів існування Храму збір півшекелів вівся в місяці адар і тому зараз також дають півшекелі в цьому місяці (а який день підходить для цього краще, ніж переддень свята?)
Орієнтовний час здачі напівшекеля - 6 березня, о 17.15-18.15.
Якщо людина з якихось причин не може в цей час опинитися в синагозі, заведено, щоб у цей час вона відклала потрібну суму, щоб потім, опинившись у синагозі (наприклад, під час ранкового читання "Мегіли"), виконати всю потрібну процедуру.
ШЕЛАХМУНЕС І ПОДАРУНКИ БІДНИМ
У Пурим кожен єврей зобов'язаний послати іншому єврею, хоча б одному, щонайменше два види їжі або один вид їжі і який-небудь напій. Ця заповідь називається "мішлоах манот" ("посилка страв") на івриті або "шелахмунес" на ідиш.
Як шелахмунес надсилають тільки таку їжу, яка не потребує особливого приготування, - наприклад, смажене або варене м'ясо, кондитерські вироби, солодощі, фрукти, вино або інші напої, але не сире м'ясо або сиру рибу. Чоловіки посилають шелахмунес чоловікам, а жінки - жінкам.
Ще одна заповідь Пурима - "матанот ла-евьонім" ("подарунки бідним"). Щоб виконати цей припис, у Пурим треба дати цдаку принаймні двічі. Заповіді про "подарунки бідним" віддається перевага перед заповідями про "мішлоах манот" і про святкову трапезу. Якщо не вистачає грошей, щоб виконати всі три приписи, треба насамперед виконати припис про "подарунки бідним".
Заповіді про "мішлоах манот" і про "подарунки бідним" виконують вдень.
ТРАПЕЗА
Ще заповідь Пурима - святкова трапеза й особливі веселощі, що перевершують веселощі в будь-яке інше свято. Уже в ніч на 14 адара починають веселощі і влаштовують трапезу, більш рясну, ніж завжди. Головна святкова трапеза має бути влаштована вдень. Веселощі Пурима не знають меж і тривають також наступної ночі - на 15 адара.
У Пурим заведено їсти пиріжки, які випікають у формі трикутника і начиняють маком. На ідиші вони називаються гоменташ ("сумка Амана"), на івриті - "озней Аман" ("вуха Амана"). Велика роль у здійсненні пуримського дива належала вину. Напившись доп'яну, Ахашверош наказав стратити свою дружину Вашті. Завдяки цьому Естер стала королевою. Під час бенкету, який вона влаштувала, їй вдалося переконати Ахашвероша в тому, що Аман виношує лиходійські задуми. Так Естер врятувала єврейський народ. Тому сказали наші мудреці: "Зобов'язаний кожен напитися в Пурім до такої міри, щоб не відрізняти слів "проклятий Аман" від слів "благословенний Мордехай". Багато хто прагне виконати цю заповідь буквально, але людина зі слабким здоров'ям або людина, яка знає, що під дією вина вона втрачає над собою контроль і поводиться негідно, не повинна пити вина навіть у Пурим.
Можна виконати цей припис так: випити вина трохи більше, ніж зазвичай, щоб стало хилити до сну, а уві сні дійсно важко вловити різницю між "проклятий Аман" і "благословенний Мордехай".
СУВІЙ ЕСТЕР
Кожен чоловік і кожна жінка зобов'язані двічі - вночі та вранці прослухати в Пурим читання книги Естер. На читання книги Естер слід приводити і дітей, щоб привчати їх до виконання цієї заповіді.
Переважно слухати читання книги Естер у синагозі, у присутності щонайменше десяти дорослих євреїв. Читають Сувій Естек обов'язково з рукописного тексту, написаного за особливими правилами на пергаменті (клаф), однак ті, хто слухають сувій, можуть звірятися за друкованим варіантом. Якщо ж читання сувою вголос проводять із друкованого видання, то заповідь вважається невиконаною.
У процесі читання заведено "бити лиходія Амана", тобто створювати шум за допомогою тріскачок, рук і ніг під час згадування його імені. Оскільки заповідь вважається невиконаною, якщо під час читання пропущене хоча б одне слово, присутні мають слухати дуже уважно.
В Одесі, у центральній синагозі "Хабад Шомрей Шабос", Сувій Естер читатимуть 6 березня о 18.15 і 7 березня о 09.30.
***
ЕВРЕЙСКИЕ ИНСТРУКЦИИ
ПОСТ ЭСТЕР
Этот пост был установлен мудрецами в память о тех трех днях, когда царица Эстер и все евреи Персидской империи постились, пытаясь отвести нависшую над ними опасность (еще со времен Моше-рабейну евреи знали о великой силе поста и в момент испытаний постились, чтобы пробудить милосердие Всевышнего).
Пост Эстер длится в течение светлого времени суток в день, предшествующий Пуриму (в случае, если этот день выпадает на субботу, то пост переносится на ближайший четверг и называется «мукдам», т.е. «досрочный»). В это время запрещено есть и пить. В этом году в Одессе пост начнется в 04.54 и продлится до 18.20. Не принято есть до тех пор, пока не выполнят заповедь «крият мегила», т.е. пока не прослушают Свиток Эстер.
Сложился обычай не считать Пост Эстер столь же обязательным, как четыре поста, о которых упоминается в книгах пророков (3 тишрея, 10 тамуза, 17 тевета, 9 ава) поэтому от него освобождены беременные женщины, роженицы в течение 30 дней после родов, кормящие матери, а также больные, тяжело переносящие свое недомогание (пусть даже легкое воспаление глаз). Не постятся также новобрачные, если Пост Эстер приходится на один из семи дней после свадьбы. Все они «выкупают» пропущенный день поста тем, что дают более щедрую цдаку.
ПУРИМ, СКОРО ГРЯНЕТ ПУРИМ
В середине IV в. до н.э. самой могущественной державой в мире была Персидская империя, возникшая на развалинах империи Вавилонской. Она простиралась от Индии до Эфиопии и включала в себя также Эрец-Исраэль, еврейское население которой было в то время немногочисленным — те, кто вернулись из вавилонского пленения и заново отстроили Иерусалим. Столица Персидской империи — Сузы (Шушан) была одновременно и главным центром еврейской диаспоры и именно здесь проживали герои нашей нынешней истории — один из руководителей еврейской общины Мордехай бен Яир и его племянница Эстер.
Однажды, на пиру, устроенном тогдашним персидским владыкой Ахашверошем его жена, царица Вашти, осмелилась возразить мужу, и разгоряченный вином царь велел ее казнить. Спустя некоторое время он вновь надумал жениться и среди всех девушек империи выбрал в жены именно Эстер, которая по совету дяди скрыла от мужа свое происхождение.
Тем временем наиболее приближенному к Ахашверошу министру — Аману удалось убедить правителя в необходимости истребить весь еврейский народ и над евреями, жившими в империи Ахашвероша (а на тот момент там проживали все евреи мира), нависла смертельная опасность. Датой «окончательного решения еврейского вопроса» было выбрано 13 число месяца адар следующего года. Дата выбиралась при помощи жребия («пур») почему праздник и получил название Пурим.
Узнав о грозящей опасности, Мордехай пошел к Эстер и попросил рассказать обо всем царю. Эстер ответила, что без личного разрешения владыки никто, даже жена не может войти в его комнату (ослушников ждала смертная казнь), а ее туда уже месяц не приглашали. Но все-таки уступила просьба дяди (тем более, что указ предписывал поголовное уничтожение всех евреев, а высокое положение в Персии, как мы видим, никого не спасало). Перед тем как идти к царю незванной Эстер и Мордехай объявляют трехдневный пост среди еврейской общины империи (странно — женщина уже месяц не пользуется расположением мужа, теперь собирается прийти к нему чтобы что-то просить и вместо того, чтобы накраситься-намазаться-посетить солярий-фитнесс-центр она три дня поститься. Можете представить себе, как выглядит женщина после трехдневной нееды и непитья?) Тем не менее, пост и раскаяние сделали свое дело и царь принимает Эстер в своих покоях и соглашается прийти к ней вечером на интимный ужин вчетвером (он, она, дядя Мордехай и главный министр Аман).
На пиру Эстер рассказывает мужу о замысле Амана и о своем еврейском происхождении. Взбешенный Ахашверош выбегает из ее комнаты, а Аман бросается к Эстер, чтобы вымолить себе прощение. Выпивает Аман больше чем следовало и бросается к царице не так как подобало, поэтому вернувшийся в тот момент Ахашверош решает, что Аман намеревался покуситься не только на жизнь царицы, но и на ее честь (по понятиям Древнего Востока, человек, владеющий конем или женой царя автоматически становиться кандидатом на престол, так что здесь налицо явное намерение занять царское место!)
Злодей Аман был казнен, однако указ об истреблении евреев был уже подписан, а царские указы в Персидской империи обратной силы не имели. Чтобы нейтрализовать его действие был издан другой указ, предписывающий евреям защищаться, что они и сделали.
В память об этом еврейские мудрецы установили, что 14 адара, когда евреи праздновали победу над своими врагами, следует навечно сделать праздником. Праздник этот стал называться Пурим, а вся эта история со всеми хитросплетениями сюжета и лихо закрученной интригой, была записана в книге Эстер и в день Пурима книга Эстер (вообще-то это свиток, который на иврите называется «Мегилат Эстер», «Свиток Эстер») дважды прочитывается при большом стечении народа.
Обычно накануне праздника, то есть 13 адара, в день Поста Эстер (в этом году это будет понедельник — 6 марта), перед дневной молитвой «Минха» в синагоге начнут давать (и собирать) махацит ѓа-шекель или как принято говорить в Одессе — махцис ѓа-шекель.
Что это такое? В память о половине шекеля, которую каждый еврей ежегодно жертвовал на Храм во времена его существования, принято перед началом вечерней молитвы давать «пол-шекеля» — половину монеты, имеющей хождение в данной стране. Обязанность отдавать полушекель на Храм лежит на мужчинах, но в обычаях нашей общины жертвовать по 3 «полушекеля» за каждого из членов семьи (3 — потому что в отрывке Торы, где говорится об этой заповеди, трижды упоминается слово трума («пожертвование»). Во времена существования Храма сбор полушекелей велся в месяце адар и поэтому сейчас также дают полушекели в этом месяце (а какой день подходит для этого лучше, чем канун праздника?)
Ориентировочное время сдачи полушекеля — 6 марта, в 17.15-18.15.
Если человек по каким-либо причинам не может в это время оказаться в синагоге, принято, чтобы в это время он отложил нужную сумму дабы потом, оказавшись в синагоге (например, во время утреннего чтения «Мегилы»), проделать всю нужную процедуру.
ШЕЛАХМУНЕС И ПОДАРКИ БЕДНЫМ
В Пурим каждый еврей обязан послать другому еврею, хотя бы одному, как минимум два вида еды или один вид еды и какой-нибудь напиток. Эта заповедь называется «мишлоах манот» («посылка яств») на иврите или «шелахмунес» на идиш.
В качестве шелахмунес посылают только такую еду, которая не требует особого приготовления, — например, жареное или вареное мясо, кондитерские изделия, сладости, фрукты, вино или другие напитки, но не сырое мясо или сырую рыбу. Мужчины посылают шелахмунес мужчинам, а женщины — женщинам.
Еще одна заповедь Пурима — «матанот ла-эвьоним» («подарки бедным»). Чтобы исполнить это предписание, в Пурим надо дать цдаку по крайней мере два раза. Заповеди о «подарках бедным» отдается предпочтение перед заповедями о «мишлоах манот» и о праздничной трапезе. Если не хватает денег, чтобы исполнить все три предписания, надо прежде всего исполнить предписание о «подарках бедным».
Заповеди о «мишлоах манот» и о «подарках бедным» исполняют днем.
ТРАПЕЗА
Еще заповедь Пурима — праздничная трапеза и особое веселье, превосходящее веселье в любой другой праздник. Уже в ночь на 14 адара начинают веселье и устраивают трапезу, более обильную, чем всегда. Главная праздничная трапеза должна быть устроена днем. Веселье Пурима не знает границ и продолжается также в следующую ночь — на 15 адара.
В Пурим принято есть пирожки, которые выпекают в форме треугольника и начиняют маком. На идише они называются гоменташ («сумка Амана»), на иврите — «озней Аман» («уши Амана»). Большая роль в свершении пуримского чуда принадлежала вину. Напившись допьяна, Ахашверош приказал казнить свою жену Вашти. Благодаря этому Эстер стала королевой. Во время пира, который она устроила, ей удалось убедить Ахашвероша в том, что Аман вынашивает злодейские замыслы. Так Эстер спасла еврейский народ. Поэтому сказали наши мудрецы: «Обязан каждый напиться в Пурим до такой степени, чтобы не отличать слов «проклят Аман» от слов «благословен Мордехай». Многие стремятся исполнить эту заповедь буквально, но человек со слабым здоровьем или знающий, что под действием вина он теряет над собой контроль и ведущий себя недостойно, не должен пить вина даже в Пурим.
Можно исполнить это предписание так: выпить вина немного больше обычного, чтобы стало клонить ко сну, а во сне действительно трудно уловить разницу между «проклят Аман» и «благословен Мордехай».
Каждый мужчина и каждая женщина обязаны дважды — ночью и утром прослушать в Пурим чтение книги Эстер. На чтение книги Эстер следует приводить и детей, чтобы приучать их к исполнению этой заповеди.
Предпочтительнее слушать чтение книги Эстер в синагоге, в присутствии не менее десяти взрослых евреев. Читают Свиток Эстек обязательно с рукописного текста, написанного по особым правилам на пергаменте (клаф), однако те. кто слушают свиток, могут сверяться по печатаному варианту. Если же чтение свитка вслух проводят с печатного издания, то заповедь считается невыполненной.
В процессе чтения принято «избивать злодея Амана», то есть создавать шум с помощью трещоток, рук и ног при упоминании его имени. Поскольку заповедь считается неисполненной, если во время чтения пропущено хотя бы одно слово, присутствующие должны слушать очень внимательно.
В Одессе, в центральной синагоге «Хабад Шомрей Шабос» Свиток Эстер будут читать 6 марта в 18.15 и 7 марта в 09.30.