Незважаючи на те, що йде війна, життя триває...
Ми організували сімейний табір у готелі "Лондонська". У центрі міста, біля моря, з приголомшливим видом і п'янким повітрям.
А потім грянули страшні атаки на місто.
Одна ніч, інша ніч, ще одна ніч, ще одна ракета, ще одна будівля, за 100 метрів від готелю, вибиті вікна в самому готелі (диво, що там нікого не було!)...
І тоді ми почали шукати заміну.
Нам потрібне було тихе і спокійне місце, де діти з дитячого будинку могли б спокійно спати цілу ніч, а батьки та їхні діти могли трохи розслабитися і відпочити...
Тому 1 серпня ми поїхали в Гадяч. На нас чекає 10-годинна поїздка в комфортабельних автобусах із кондиціонерами та наприкінці мандрівки відносно тихе (ракети туди не падали від початку війни) та дуже святе місце (поряд з огелем Алтер ребе), на березі річки поруч із густим лісом.
Дякую організації JRNU за можливість організувати 2 тижні відпочинку для душі й тіла.
Спасибі посланцям рабину Моше і Малкі Артман, які керують проєктом і взяли на себе відповідальність за фізичне і духовне благополуччя дітей і дорослих.
Спасибі Ханні Зільберт і Авігайль Гельфанд за цікаві й різноманітні програми та заходи, а також команді викладачів і гідів, які понад місяць готувалися до програми в Одесі, а потім минулого тижня їм довелося все міняти й оновлюватися за ситуацією...
Ми чекаємо і сподіваємося на краще