24 елула 5693 року (15 вересня 1933 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Ісраеля-Меїра ѓа-Коѓена Пупко (Хафец Хаїм).
Раббі Ісраель-Меїр із польського містечка Радін був одним із лідерів передвоєнного єврейства Європи. Про його скромність і порядність розповідали легенди, які втім, були чистою правдою. Його перу належить безліч праць (як-от "Махане Ісраель" ("Стан Ізраїлю") - посібник із дотримання приписів Галахи для солдатів-євреїв у царській армії), але найвідоміші з них - "Мішня брура" - кодекс єврейських законів, що його часто публікують разом із "Шулган арухом", та "Хафец хаім" ("Той, хто прагне до життя") - книжка про шкоду лихослів'я. Ілюструючи шкоду пліток і лихослів'я, раббі Ісраель-Меїр наводить приклад - людина, що їсть свинину, порушує одну заповідь, а людина, що розпускає плітки, - 31. Різниця очевидна, втім, від поїдання свинини теж варто утриматися (щоб не порушити 32 заповіді). А назва книги, як часто траплялося в єврейських колах, стала власним ім'ям її автора.
25 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) - Перший день Творіння.
Взагалі-то це абстрактне 25 число. На той момент ніякого елула не було (тобто був, але суто теоретично, у задумах Всевишнього) Однак, оскільки літочислення починається з 1 числа місяця тишрей, і цей день був шостим днем Творіння, то можна ризикнути присвоїти першому дню відповідний день місяця.
Цього дня було створено реальність, час, матерію, світло і темряву. Не так уже й мало для першого дня...
25 елула 3426 року (335 рік до н.е.) - відбудовано стіни Єрусалима.
Кріпосні стіни, що оточували місто, лежали в руїнах 88 років, з моменту руйнування Єрусалима і Першого Храму вавилонянами. Їх відновлення було справою рук Нехем'ї - одного з лідерів євреїв, які повернулися з вавилонського вигнання. Нехем'я обіймав важливу і почесну посаду при дворі перського царя Артахшасти, проте добровільно повернувся в Ерец-Ісраель відроджувати країну. Під його керівництвом стіна, що оточує Єрусалим, була відбудована менш ніж за два місяці, всього за 52 дні (за того, що єрусалимці працювали через день, поперемінно виконуючи ролі будівельників і охоронців, які відбивали набіги сусідніх народів)
25 елула 3862 року (27 серпня 102 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Елазара бен Шимона.
Раббі Елазар бен Шимон був сином найвидатнішого каббаліста, раббі Шимона бар Йохая. Разом із батьком раббі Елазар 13 років переховувався від римлян у печері, разом із ним вчив Тору і осягав таємниці Каббали. Раббі Шимон одного разу сказав, що якщо покласти на одну чашу терезів усіх мудреців світу, а на другу - його сина Елазара, то Елазар переважить усіх. Агада розповідає, що Мойсей (Моше) мав пророчий дар, і йому було відомо, що в далекому майбутньому, через тисячу років, у великого мудреця на ім'я Шимон буде син Елазар. І ось, одного зі своїх синів Моше назвав Елазаром, на честь ще не народженого мудреця.
25 елулуа 5546 року (18 вересня 1786 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Іхіеля-Міхла зі Злочева.
Як часто траплялося, батько Іхіеля-Міхла, раббі Іцхак із Дрогобича був затятим супротивником хасидизму (був, доки не зустрівся з раббі Баал Шем-Товом). Раббі Іхіель-Міхл був одним із відданих учнів засновника хасидизму раббі Ісраеля Баал Шем-Това, а потім і Межерічського магіда, і героєм багатьох чудових історій про нього і його вчителів. Йому належить авторство відомого нігуна, який так і називається "Реб Міхл зі Злочева". Сам реб Міхл одного разу сказав, що якщо людина, яка потрапила в біду, співатиме цю пісню, то вона докладе всіх зусиль, щоб урятувати її. Хоча, додавав, реб Міхл, це не скасовує обов'язку просити про порятунок Б га.
Серед учнів раббі Міхла найбільшу популярність здобули раббі Авраѓам-Йеѓошуа Ѓешель з Апти (Аптер ребе, див. 5 нісана) і раббі Мордехай із Несвіжа (див. 8 нісана).
25 елула 5505 року (22 вересня 1745 року) - Введення в союз Авраама-авіну Шнеура-Залмана Шнеєрсона.
Майбутній засновник руху Хабад увійшов до союзу Авраама-авіну (тобто був підданий обрізанню) на восьмий день, як і годиться за законами Тори. Тоді власне він і отримав своє ім'я - Шнеур-Залман.
26 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) - Другий день Творіння.
У другий день Творіння Всевишній відокремив води небесні від вод земних, створивши між ними повітряний простір, де ми з вами і знаходимося. І ще цього дня було створено склепіння, яке Всевишній назвав "небо".
27 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) - Третій день Творіння.
Цього дня нижні води були зібрані в моря-океани і відокремлені від суші. Цього ж дня на поверхні землі з'явилися трава і плодові дерева. Цього дня Всевишній, дивлячись на свої діяння, двічі сказав: "Це добре", чого не казав ні в перший, ні в другий день (тоді все ще було, як то кажуть, "у процесі", а тепер стали помітними цілком видимі й відчутні плоди, до того ж плоди в буквальному сенсі цього слова).
Третій день Творіння був вівторком і оскільки в цей день Б г двічі сказав "Це добре" вівторок у євреїв вважається вдалим днем. А ось у англійців хорошим днем чомусь вважається середа. Мабуть до них пізно дійшло...
27 елула 5615 року (10 вересня 1855 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шалома Рокеаха (Белзер ребе).
Раббі Шалом Рокеах був нащадком великого гаона (генія, мудреця найвищого рівня) раббі Еліезера з Амстердама, автора книги "Маасе Рокеах" (див. 27 тишрея). Рано осиротівши, він навчався в будинку свого дядька, скулянського рабина рабина раббі Іссахара-Бера. Його вчителями хасидизму були раббі Авраѓам-Йеѓошуа Ѓешель з Апти (Аптер ребе, див. 5 нісана), раббі Ісраель з Кожниць (Кожницький магід), раббі Урі зі Стрілиська, але головним вчителем юнака був знаменитий сліпий мудрець Яаков-Іцхак ѓа-Хозе мі-Люблін ("Провидець із Любліна", див. 9 ава). Розповідають, що при народженні "Провидець" отримав дар бачити всю землю від краю до краю, однак, глянувши на цей світ, упросив Всевишнього обмежити його дар 400 верстами. За рекомендацією Хозе, раббі Шалом був призначений рабином у Белз (місто у Львівській області. Не плутайте з містом Белц (Бєльці), яке в Молдові). Тут раббі Рокеах прожив усе своє життя, заснувавши свою гілку хасидизму - белзький хасидизм і започаткувавши династію Белзьких ребе.
28 елула до створення світу (3761 рік до н.е.) - Четвертий день Творіння.
Цього дня Всевишній створив небесні світила і зірки. Спочатку було створено два рівновеликих світила - нічне і денне, однак, як розповідають перекази, місяць обурився і заявив, що двом рівним світилам бути неможливо - одне неодмінно повинно бути більшим. Його бажання було виконано і його розміри було зменшено.
29 елула до створення світу року (3761 рік до н.е.) - П'ятий день Творіння.
Цього дня були створені комахи й мешканці морів, зокрема й морські чудовиська на кшталт Лів'ятана, а також птахи. Того ж дня вони отримали благословення Всевишнього "Плодіться і розмножуйтеся". На відміну від живих істот рослинний світ, створений днем раніше, не отримав особливого благословення, тому що для успішного визрівання плодів щоразу потрібна молитва людини.
29 елула 5549 року (20 вересня 1789) - День народження раббі Менахема-Медела (Цемах-Цедека).
Він народився напередодні свята Рош ѓа-Шана в сім'ї Шолом-Шахно і Двори-Леї, другої дочки Алтер ребе. Ім'я дитина отримала на честь раббі Менахема-Мендла з Городка, який пішов із цього світу 1 іяра 5548 року (8 травня 1788 року).
Після народження дитини її дівушка, Алтер ребе, передав батькам спеціальний відріз полотна, що зберігався в нього, для того, щоб у нього загорнули дитину, після її першого купання, так само, як він зробив це після народження свого сина Дов-Бера (Мітелер ребе).
Рано осиротівши - мати померла 1792 року (див. 3 тишрея), а батько 1800 року, - він виховувався в домі діда, який одразу звернув увагу на надзвичайні здібності онука і бачив у ньому майбутнього ребе. Освіту раббі Менахем-Мендл здобув під керівництвом діда (крім цього, він додатково вивчав математику з астрономією) і з ранньої юності почав писати хасидські твори. Загалом ним було написано понад 48 тисяч сторінок! А один із творів - збірка відповідей на запитання, розв'язань проблем і талмудичних новел "Цемах Цедек" ("Поросль благочестя"), як це часто траплялося в єврейських громадах, стала власним ім'ям самого автора.
Ребе Цемах Цедек багато зробив для поліпшення економічного становища хасидів і для зміцнення руху Хабад. Йому вдалося домовитися з главою Воложинської єшиви рабі Іцхаком бен Хаїмом Воложинером і припинити взаємні нападки хасидів і міснагдімів (противників хасидизму). Крім того, він купив одну з будівель Єрусалима, де тепер розміщується синагога і єшива "Цемах цедек" (після захоплення 1948 року арабськими військами Єврейського кварталу та його майже повного руйнування, ця будівля була однією з небагатьох, що вціліли).
Ребе Цемах-Цедек боровся проти системи кантоністів (насильницька здача маленьких єврейських дітей у російську армію) і запропонованої царським урядом реформи єврейської освіти. Це не пройшло йому даром, і загалом його заарештовували 22 рази!
1 тишрея 1 року (3760 до н.е.) - Шостий день Творіння. Створення Адама і Хави (Єви). Перше гріхопадіння.
Цього дня були створені всі земні тварини. Цього ж дня за образом і подобою Б-жого було створено першу людину Адама (єврейська традиція (точніше, кабала) розрізняє двох Адамів: Адам ѓа-Рішон - "Перший Адам (тобто до створення Хави)" і просто Адам), а з його ребра була створена його дружина і супутниця Хава (Єва). Люди отримали благословення-побажання: "Плодіться і розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і підкоряйте її, і володарюйте над морською рибою, і над птахом небесним, і над усякою твариною, що повзає по землі!"
Ось приблизна хронологія подій цього дня:
О першій годині цього дня у Всевишнього визріло рішення, о другій годині Він радився з ангелами, о третій - зібрав прах, з якого було створено тіло Адама. У четвертій годині Він окреслив його контур, у п'яту створив його тканини, а в шостій годині Він надав Адаму форму і поставив його на ноги. У сьомій Він вдихнув у нього душу, у восьмій ввів його в Ган-Еден (рай), у дев'ятій наклав заборону на плоди древа пізнання. На жаль, але о десятій годині Адам порушив цю заборону, за що об одинадцятій годині був судимий, а о дванадцятій - прощений Всевишнім. Власне, за виявлене свавілля і невиконання наказу Всевишнього Адам і Хава мали бути негайно вигнані з райського саду, але Всевишній пожалів їх і залишив у раю на час сьомого дня, тобто суботи.
До речі, плід Дерева Пізнання Добра і Зла був чим завгодно (є чотири думки з цього приводу) але точно не яблуком.
Перебуваючи в райському саду Адам не відпочивав, а працював і робота його полягала в догляді за садом. Звісно ніяких сапок, секаторів і розпилювачів діоксинів Адам не використовував. Він просто молився і просив Всевишнього, щоб той посилав дощ у потрібний час і в потрібне місце саду і щоб Він благословив прийдешній урожай. Просив - цвіло. не просив - усе приходило в запустіння. Ось таким було садово-паркове мистецтво першого дня Творіння.
1 тишрея 1565 року (2105 рік до н.е.) - Третій виліт голуба з Ноєвого ковчега.
На 307-й день Потопу Ноах втретє випустив голуба з ковчега (два попередні польоти див. 17 і 23 елула). Голуб не повернувся (це був не поштовий голуб) і Ноах зрозумів, що води Потопу відступили і земля почала підсихати. Цього ж дня Ноах зняв дах ковчега, але і сам Ноах із сім'єю, і всі інші мешканці ковчега залишалися на ньому ще 57 днів, до 27 хешвану, доки вони не переконалися, що поверхня Землі висохла остаточно, і коли Всевишній скомандував їм вийти з ковчега і почати знову заселення землі.
1 тишрея 2084 року (1677 рік до н.е.) - Зв'язування Іцхака.
1 тишрея 2084 року (1677 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) дружини Авраама і матері Іцхака Сари.
Це було останнім, десятим за рахунком, випробуванням Авраама - згідно з вказівкою Всевишнього він мав принести в жертву свого улюбленого сина Іцхака. Авраам послухався Всевишнього і відвів Іцхака на гору Морія (Храмова гора в Єрусалимі), де зв'язав його і поклав на жертовник. Однак Всевишній, побачивши, що Авраам готовий іти до кінця, у виконанні його вказівок, виявив милосердя і скасував указ. А замість Іцхака в жертву принесли барана, який опинився поруч (традиція свідчить, що його створили наприкінці шостого дня Творіння, спеціально для цієї мети).
Того ж дня, у віці 127 років пішла з цього світу дружина Авраама і мама Іцхака - Сара, що входить до числа трьох праматерей єврейського народу. Традиція свідчить, що померла вона від того, що їй з'явився Сатан (сатана) і оголосив, що її Авраам повів Іцхака для принесення його в жертву, але жертвопринесення не відбулося. Сара, вирішивши, що Іцхак просто виявився негідним (жертва - хлібна, плодова, м'ясна повинна відповідати вельми суворим вимогам чистоти), дуже засмутилася і померла від розриву серця. Похована вона була в Хавроні, в печері Махпела, там же, де спочивають Адам, Хава, Авраам, Іцхак і його дружина Рівка, Яаков і його дружина Лея.
1 тишрея 2229 року (1532 рік до н.е.) - Йосеф вийшов із в'язниці.
Після 12 років ув'язнення молодший син Яакова, Йосеф, вийшов із в'язниці, куди його ув'язнили за помилковим звинуваченням. З цього моменту почалася його запаморочлива кар'єра, що привела його до другого за значимістю посту в державі.
1 тишрея 5507 року (15 вересня 1746 року) - "Піднесення душі", "підняття душі" засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това (Бешта) та його зустріч із Мошиахом
У листі до свого шурина раббі Гершону Кутоверу раббі Бешт писав: "У Рош ѓа-Шана 5507 року, як відомо тобі, сім разів здійснював я "підняття душі" і бачив речі дивовижні в цьому видіннях, чого не бачив я дотепер, від дня, коли набув я розуміння мого... <...> ...І піднімався я з однієї сходинки на іншу, аж доти, доки не ввійшов я в палац Мошиаха... <...> ...І спитав я Мошиаха: "Коли прийдеш, Господине? " І відповів він: "Коли поширяться твої джерела назовні (тобто, коли вчення хасидизму стане надбанням світу)!".
1 тишрея 5684 року (11 вересня 1923 року) - Розпочато традицію даф-йомі - щоденного вивчення одного аркуша Талмуда.
Даф йомі ("щоденний аркуш" (іврит, на ідиш - блат Геморе) - запропонований рабі Меїром Шапіром із Любліна порядок вивчення Талмуда, за якого всі євреї у світі щодня вивчають одну й ту саму сторінку Талмуда. На вивчення кожної сторінки відводиться один день і в такому темпі всі 2711 сторінок Талмуду "проходять" за 7 років і 5 місяців. Розпочато вивчення було 1 тишрея 5684 року. 29 вересня 1997 року було завершено 10-й цикл вивчення, 2 березня 2005 року завершили 11-й цикл, а 12-й цикл завершився 2 серпня 2012 року. Наразі триває 14-й цикл вівчення.