30 тишрея 5676 року (8 жовтня 1915 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Якова-Мордехая Безпалова, рабина Полтави.
Раббі Яків-Мордехай протягом тридцяти років обіймав посаду рабина Полтави і був хасидом четвертого і п'ятого Любовицького ребе, рабі Шмуеля (ребе Маѓараш) і рабі Шолома-Дов-Бера (ребе Рашаб). Він був одним із трьох учнів, які здобули "зміху" (посвяту в рабини) з рук ребе Маѓараша, а до того часу, як ребе Рашаб очолив рух Хабад, раббі Яків-Мордехай займався з ним у парі (ми вже говорили, що в єшивах існує така практика: двоє рівних за знаннями й інтелектом студента утворюють хавруту (товариство) і займаються удвох, разом шукають розв'язання складних проблем і незрозумілих місць у вивчаючомуся матеріалі).
1 хешвана 5642 року (24 вересня 1881 року) - День народження ребецн Нехами-Діни, дружини рабі Йосефа-Іцхака, шостого Любавицького ребе.
Ребецн Нехама-Діна народилася в Кишиневі. Її матір'ю була ребецн Йохевед, а батьком - онук третього Любавицького ребе Цемах-Цедека, син рабі Ісраеля-Ноаха (ребе Маґараян) із Ніжина, рабі Авраама Шнеєрсона.
1 хешвана 5002 року (1 жовтня 1241 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Елазара бен Йеѓуди бен Калонімуса з Вормса (Рокеах).
Раббі Елазар, також відомий під ім'ям Рокеах (за назвою однієї з головних своїх праць. Назва вибрана не випадково - гематрія слова "Рокеах" (виробник пахощів) дорівнює гематрії імені автора. До речі, під ім'ям Рокеах також відомий раббі Елазар із Брод, див. 27 тишрея). І по батьківській, і по материнській лінії раббі Елазар походив зі старовинного роду Калонімус, відомого своїми мудрецями-кабалістами.
Раббі Елазар народився в Майнці й навчався спочатку у свого батька, а потім у багатьох видатних рабинів Європи. Роки його життя припали на час Третього хрестового походу, і ще живучи в Майнці, рабі Елазар змушений був ховатися від них. 1189 року стотисячне військо на чолі з імператором Фрідріхом Барбаросою зібралося біля Регенсбурга, але раббі Елазар усе-таки вирушив туди, щоб навчати кабалу у великого мудреця раббі Йеґуди Гасида. Закінчивши навчання, він оселився у Вормсі, де його обрали рабином міста і заснував власну єшиву.
За кілька років хрестоносці все ж дісталися до мудреця. Вони зарубали мечем його дружину і двох доньок, а самого раббі Елазара, його сина та учнів було тяжко поранено.
Серед учнів раббі Елазара був і Рамбан (див. 11 нісана), до того ж раббі Елазар спеціально переїхав до Герони, щоб навчити його таємниць практичної Каббали.
Хоча раббі Елазар і отримав від своїх учителів дозвіл відкрити те, що протягом століть вважали таємницею втаємничених і передавали з вуст у вуста (зокрема, у книжці "Содей разія" ("Таємниці прихованого") він дає докладну інструкцію з виготовлення штучної людини (голема)), більша частина з написаних ним 60 книжок, усе ще залишається в рукописах. Час публікації кабалістичних таємниць, що містяться в них, ще не настав.
2 гешвана 5672 року (24 жовтня 1911 року) - Раббі Шолом-Дов-Бер (четвертий Любавицький ребе, ребе Рашаб) засновує в Хевроні єшиву "Торат Емес".
Для створення єшиви раббі Шолом-Дов-Бер відправив до
Ерец-Ісраель учнів любавицької єшиви "Томхей тмімім" Алтера Сімховіца, Гілеля Приюткіна, Цві-Ѓірша Кацева, Єхезкеля Фейгіна, Нахмана-Менахема Карасика, Авраама-Елі Ошерова та Ісраеля-Залмана Аснаса, а також їхнього наставника, раббі Шломо-Залмана Ѓевліна.
Єшива почала свою роботу, але за кілька років, із початком першої світової війни, коли Росія і Туреччина, яка володіла Ерец-Ісраель, опинилися по різні лінії фронту, усім власникам російських паспортів довелося покинути країну.
3 хешвана 5627 року (12 жовтня 1866 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Йеѓуди-Лейба з Копис.
Раббі Йеѓуда-Лейб (відомий також під акронімом Маѓаріль) був сином третього Любавицького ребе раббі Цемах-Цедека. Він народився 1807 року, був другим сином ребе Цемах-Цедека, а на церемонії обрізання сандаком (людиною, яка тримає немовля на руках) був його прадідусь Алтер ребе. Дитячі роки раббі Йеѓуда провів поруч зі своїм улюбленим дідусем - другим Любавицьким ребе Мітелер ребе, який навчав його Торі та хасидуту.
Після відходу з цього світу його батька, третього Любавицького ребе, раббі Йеѓуда залишив Любавичі й оселився в містечку Копис, де очолив групу хасидів. У раббі Маѓаріля були тисячі послідовників (т. зв. копиські хабадники), хоча сам він очолював їх лише два місяці - елул і тишрей. На свято Симхат-Тора він захворів, і 3 хешвана, за пів року після відходу свого батька, рабі Йеѓуда-Лейб також пішов із цього світу.
3 хешвана 5611 року (9 жовтня 1850 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Ісраеля Фрідмана, ребе з Ружина.
Раббі Ісраель Фрідман, правнук раббі Дов-Бера з Межерича (відомого як Межерицький магід) народився 1797 року в містечку Погребище під Києвом. Уже в ранній молодості раббі Ісраель обрав містечко Ружин (по-єврейськи воно називалося Рижин) своєю резиденцією. Подвір'я Ружинського ребе (тобто його свита і його майно) за блиском і пишністю не поступалося більшості князівських дворів тогочасної Європи - раббі Ісраель тримав безліч слуг і виїжджав у розкішній кареті, запряженій четвіркою коней. Утім, незважаючи на такий зухвалий спосіб життя, Ружинський ребе був загальним улюбленцем (зокрема, він товаришував із третім Любавицьким ребе раббі Цемах-Цедеком), і йому прощали все. Говорили, що "Ружинський ребе, звісно, ходить у золотих чоботях, але ці чоботи без підошви, тож він ступає босоніж по снігу".
1838 року раббі Ісраель був звинувачений владою в тому, що віддав розпорядження про страту двох донощиків. Процес тривав півтора року, сотні євреїв були заарештовані і піддані тортурам, а 80 осіб постали перед судом. Шістьох голів громади було засуджено до довічної каторги, інших - до заслання в Сибір. Ружинський ребе перебував під арештом майже два роки; адвокати зробили все, щоб довести його непричетність до справи, і після закінчення слідства його звільнили, але залишили під поліцейським наглядом, оскільки влада запідозрила його в намірі стати єврейським правителем. Ребе переселився до Кишинева, де місцевий губернатор був більш прихильний до євреїв, потім переїхав до Ясс, а звідти - до буковинського містечка Шацьк. Так він переїжджав із міста в місто, аж поки після багатьох зусиль його прихильників, 20 грудня 1845 року імператор Фердинанд I дозволив йому проживати в Садагорі (Садигурі) на Буковині (зараз Сад-гора - один із районів Чернівців). Хасиди купили для нього маєток Золотий Потік поруч із містом, він побудував собі багатий особняк і знову став вести розкішний спосіб життя. Ружинський ребе багато зробив для жителів Ерец-Ісраель, зокрема, надав кошти для спорудження синагоги "Тіферет Ісраель" у єврейському кварталі Старого міста Єрусалима.
Похований раббі Ісраель Фрідман у Садигорі. Сини Ружинського ребе заснували хасидські династії в інших містечках, ставши родоначальниками садігорського і боянівського хасидизму.