11 гешвана 1656 року (2105 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Метушелаха бен Ханоха.
Метушелах (у біблійних перекладах його називають Мафусаїл) здобув популярність як людина, що прожила найбільше на землі. Він був головою восьмого, рахуючи від Адама, покоління і прожив 969 років, пішовши з цього світу менш ніж за тиждень до початку Вселенського Потопу. Як ви пам'ятаєте, у тому потопі вціліла лише сім'я його онука Ноаха (Ноя).
11 гешвана 2208 року (1554 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашої праматері Рахелі.
Рахель народилася в місцевості Арам (територія нинішнього Іраку) орієнтовно 1585 року до н.е. Її батьком був Лаван, брат Рівки - дружини нашого праотця Іцхака. Живучи в будинку Лавана, Яаков покохав Рахель і попросив її руки, а, не маючи грошей для викупу нареченої, відпрацював на Лавана сім років. На жаль, але майбутній тесть обдурив його, і на ранок після весілля Яаков виявив, що його дружиною стала не Рахель, а її сестра Лея. Яаков відпрацював ще сім років, уже за Рахель, і таким чином виявився одруженим одразу на двох сестрах.
Протягом довгих років Рахель була безплідна, тоді як її сестра-суперниця народила шістьох хлопчиків і одну дівчинку. Однак, у 1562 році до н.е. Рахель все ж народила свого первістка Йосефа, а за 9 років, коли вся родина Яакова поверталася до його батька Іцхака в Хеврон, народила другого сина, Біньяміна.
На жаль, під час пологів Рахель померла, і Яаков поховав її біля дороги, біля міста Бейт-Лехем (Віфлеєм). Її могила досі є одним із тих місць, куди євреї приходять просити у Всевишнього заступництва.
Найбільше людей приходять до могили Рахель у рош-ходеш (новомісячне свято, день, який у єврейській традиції присвячений жінкам), упродовж усього місяця нісан і в день йорцайта нашої праматері.
11 гешвана 2208 року (1554 рік до н.е.) - День народження Біньяміна бен Яакова.
11 гешвана 2318 року (1443 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Біньяміна бен Яакова.
Гад був дванадцятим сином нашого праотця Яакова і другою дитиною однієї з його дружин - Рахель. Біньямін народився в Ерец-Ісраель (єдиним із дітей Яакова) і покинув цей світ рівно через 111 років. На жаль, мати Біньяміна померла під час пологів і була похована біля міста Бейт-Лехем (Віфлеєм). Перед смертю вона назвала сина "Бен-Оні" ("син скорботи"), але Яаков перейменував його на Біньямін (на одну думку, це означає "син сили моєї", тобто син правої руки, що уособлює силу, на іншу думку, це ім'я він отримав тому, що він народився в Ерец-Ісраель, що розташована на півдні, якщо йти з Арам-Наѓараїма. Біньямін - Бен-Ямін, син півдня (за старих часів у євреїв схід позначався як "прямо", а південь "праворуч", тобто "ямін").
Територія племені Біньяміна простягалася від гірської області, населеної коліном Ефраїма, до гірської області племені Йеѓуди. На території коліна Біньяміна розташовувався Єрусалим, що належав йому, хоча перебував він в особистому царському володінні.
Коліно Біньяміна вважалося наймолодшим із поколінь, і його територія була найменшою, проте це коліно відігравало важливу роль у єврейській історії. Одним із перших суддів був Еѓуд, син Гери з коліна Біньяміна, а перший цар Ізраїлю Шауль також належав до цього коліна. Війна племені Біньяміна з усіма іншими колінами ледь не поставила його на межу знищення, однак, все закінчилося благополучно.
Одними з останніх згадуваних нащадків коліна Біньяміна були герої пуримської історії Мордехай і його племінниця Естер.
11 гешвана 5588 року (31 жовтня 1797 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Менахема-Нахума бен Цві Тверського з Чорнобиля.
Прізвище цієї знаменитої династії утворено не від назви російського міста Тверь, а в пам'ять про предків, які походили з Тверії - одного зі святих міст Ерец-Ісраель.
Родоначальником став Менахем-Нахум бен Цві, який навчався в єшивах Литви, а потім став учнем рабі Баал Шем-Това, а після його відходу з цього світу - одним із найвідоміших учнів його наступника, рабі Дов-Бера з Межерича (Межеричського маггіда).
Раббі Менахем-Нахум був прийнятий на посаду маггіда (проповідника) в містечку Чорнобиль, де і прожив все життя, ставши родоначальником чорнобильського хасидизму.
11 хешвана 5669 року (5 листопада 1908 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шнеура-Залмана-Аѓарона (Разо), старшого сина четвертого Любавицького ребе.
Володар багатьох чеснот і чудових якостей, раббі Разо, був гідним сином свого батька, але після того, як він пішов із цього світу, він відмовився очолити рух і зайнявся торгівлею, хоча, як і раніше, віддавав багато часу і сил громаді та її потребам.
Раббі Разо пішов із цього світу на 51-му році життя і був похований у місті Вітебську.
14 хешвана 5585 року (5 листопада 1824 року) - Весілля раббі Йеѓуди-Лейба з Кописа.
Другий син ребе Цемах-Цедека (третього Любавицького ребе) - рабі Єгуда-Лейб (Кописький ребе, рабі Маѓаріль) одружився з донькою рабі Шломо Фрейдіса зі Шклова - одного з найвідоміших хасидів Алтер ребе (був у нього "переписувачем", який записував висловлювання ребе) і Мітелер ребе (під час арешту Мітелер ребе одночасно з ним за тим самим звинуваченням був заарештований і раббі Шломо).
14 гешвана 5621 року (1 листопада 1860 року) - Завершення написання сувою Тори, ініційоване раббі Цемах-Цедеком до народження свого онука Шолом-Дов-Бера.
Згодом саме Шолом-Дов-Бер очолив Хабад, ставши п'ятим за рахунком Любавицьким ребе.
15 гешвана 3622 року (139 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Матітьяѓу бен Йоханана Хашмоная, батька братів Маккабі.
У другому столітті до нашої ери Ерец-Ісраель перебувала під владою сирійських владик Селевкідів - нащадків одного з полководців Олександра Македонського. Саме тоді влада (за сприяння єврейських прихильників, так званих "елліністів") почала насаджувати серед євреїв язичницькі грецькі культи і поставила в Храмі статую Зевса.
Повстання проти еллінізації підняв син первосвященика Йоханана Матітьяѓу, сам на той час уже немолодий чоловік. Почалося все в містечку Модіїн, що розташоване серед Юдейських гір, і на заклик Матітьяѓу "Хто за Б-га - до мене" (перші літери цієї фрази на івриті утворюють акронім "Макабі") відгукнулося чимало людей. Почалися сутички, і грецькі солдати були змушені відступити.
Матітьяѓу очолював повстання лише один рік, після чого покинув цей світ, але п'ятеро його синів - Єѓуда "Маккабі", Йоханан, Шимон, Елазар і Йонатан продовжили справу батька і домоглися свободи для рідної землі. На згадку про визволення Єрусалима, очищення Храму і чудо з маслом, яке сталося при цьому, ми святкуємо свято Ханука.
У біблійних перекладах брати Маккабі називаються Маккавеями і в одній із сусідніх релігій є навіть свято Маккавеїв, коли їдять страви з маком. Однак нічого спільного з маком у п'ятьох синів Матітьяѓу бен Йоханана не було.
15 хешвана 5597 року (26 жовтня 1836 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Лейба "Бааль ісурім".
Раббі Лейб, також відомий під ім'ям "Бааль ісурім" (страждалець, мученик), був вельми вченим і богобоязливим хасидом, одним із перших хабадників, що оселилися в Хевроні (Ерец-Ісраель). Наприкінці життя раббі Лейб переселився в інше святе місто - Цфат, де і провів решту днів і де був похований.
Незадовго до свого відходу з цього світу раббі Лейб сказав, що кожен, хто, не дай Боже, має проблеми, має прийти до його могили й прилягти (впасти ниць), і тоді він, раббі Лейб, докладе всіх зусиль, щоб принести допомогу цій людині. Цей звичай зберігся до наших днів.
16 хешвана 5676 року (24 жовтня 1915 року) - П'ятий Любавицький ребе, раббі Шолом-Дов-Бер залишає Любавичі та вирушає до Ростова-на-Дону.
На початку Першої світової війни, коли німецькі війська почали наближатися до кордону Росії, раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб) ухвалив рішення залишити Любавичі та перенести центр Хабада в Ростов.
Любавичі пробули хабадською столицею рівно 102 роки з хешвана 5574 (1813) року до хешвана 5676 року (1915). З 5676 року і до 5684 (1923) року столицею Хабада був Ростов-на-Дону.
16 гешвана 5680 року (9 листопада 1919 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) ребецн Йохевед Шнеерсон.
Ребецн Йохевед була дочкою раббі Йеѓошуа-Фаліка Файнберга, одного з найвизначніших хасидів, які жили в Кишиневі. У 5635 (1874) році вона вийшла заміж за раббі Авраама Шнеєрсона і стала матір'ю ребецн Нехами-Діни, тобто тещею шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака.
Похована ребецн Йохевед у Кишиневі.
17 гешвана 1656 року (2105 рік до н.е.) - Початок Всесвітнього Потопу.
Дощ, що почався 17 гешвана, покрив усю поверхню землі, включно з найвищими вершинами. Унаслідок Потопу (з великої літери) загинуло все живе на землі, окрім сім'ї Ноаха й однієї пари кожного виду тварин, які врятувалися завдяки ковчегу, побудованому Ноахом за вказівкою Всевишнього.