15 тевета 5619 року (26 грудня 1942 року) - День народження ребецн Стерни-Сари, дружини раббі Шолом Дов-Бера (ребе Рашаб).
Ребецн Стена-Сара народилася в Любавичах у сім'ї раббі Йосефа-Іцхака з Овруча, сина третього Любавицького ребе Цемах Цедека, і ребецн Хани, доньки раббі Яакова-Ісраеля з Черкас (зятя Мітелер ребе). Чоловіком її був п'ятий Любавицький ребе раббі Шолом-Дов-Бер (ребе Рашаб), а сином - раббі Йосеф-Іцхак (шостий Любавицький ребе, ребе Раяц).
17 тевета 5515 року (31 грудня 1754 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу раббі Аѓарона-Зейліга бен Йоеля Фейвуша.
Раббі Аѓарон так само відомий як реб Ареле або Толдот Аѓарон (в ашкеназькій вимові - Толдес-Арен), за назвою своєї книги. Його послідовники ("зебри") носять халат з особливої білої або срібної тканини з чорними або темно-синіми смугами (за ці смугасті шати хасиди реб Ареле й отримали своє прізвисько). Виробляють цю тканину тільки в Сирії і контрабандою доставляють у Східний Єрусалим. Завершує вбрання вайс-ярмулке - біла арабська в'язана ярмолка з пензликом у центрі купола.
17 тевета 5601 року (10 січня 1841 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Яакова бен Вольфа Кранца (Дубненський магід)
Раббі Яаков народився 1740 року в містечку Здзенчел (нині Дятлово) неподалік від Вільни (Вільнюс). Уже в дитинстві він виявляв великі здібності і в 20 років став проповідником-даршаном у рідному місті. Пізніше раббі Яаков почав мандрувати містечками Польщі й остаточно осів у Дубно. Раббі Яаков - проповідник із Дубна (Дубненський магід) - користувався повагою найбільших рабинів того часу, включно з рабином Еліяѓу з Вільно (Віленський гаон).
17 тевета 5687 року (22 грудня 1926 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Шмарії-Ноаха з Бобруйська.
Раббі Шмарія-Ноах народився в Любавичах і був молодшим сином рабі Ієѓуди-Лейба (рабі Маѓаріль), сина третього Любавицького ребе Цемах Цедека. Після відходу дідуся з цього світу він разом із батьком перебрався в містечко Копис, де раббі Маѓаріль став главою копиських хасидів.
Раббі Шмарія довгі роки керував громадою в Бобруйську й організував там хасидську єшиву. Він був останнім керівником кописької гілки Хабада, і після його відходу з цього світу копиські хасиди приєдналися до любавицької гілки.
18 тевета 4229 року (469 рік) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Хуни бар Мар Зутри.
Батько перського владики Пероза Ездігерд II - прихильник зороастризму - всіляко переслідував євреїв, заборонивши, наприклад, святкування шабату. Пероз пішов далі - скасували єврейські суди, закрили знамениті академії в Сурі та Пумбедиті, а дітей насильно віддавали на виховання жерцям.
Крім того, за наказом Пероза в Пумбідіті було вбито раббі Хуна бар Мар Зутра (в історії відомий як Хуна V) - екзиларх ("Рейш галут" - "глава вигнання") вавилонських євреїв. Після смерті раббі Хуни посада екзиларха протягом деякого часу залишалася незайнятою.
18 тевета 5601 року (11 січня 1841 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Цві-Елімелеха Шапіро з Дінова.
Коли Цві-Елімелех був ще дитиною, його дядько - один із найвідоміших хасидських цадиків - раббі Елімелех із Лиженська, передбачив, що племінник стане великим мудрецем Тори.
Його пророцтво збулося - племінник став відомим єврейським ученим, який прославився не тільки своїми знаннями, а й незвичайними працьовитістю і посидючістю. Його вчителями були такі відомі хасидські цадики, як рабі Хозе мі-Люблін ("Сліпий провидець із Любліна"), Кожинецький магід і рабі Менахем-Мендл із Риманува. Він жив і працював у Стрижові, Мункачі (Мукачеві) та Динові, і репутація чудотворця приваблювала до нього тисячі послідовників.
Перу раббі Цві-Елімелеха належить безліч книг, головна з яких - "Бней Іссахар" (назва стала другим ім'ям автора). До речі. Хозе мі-Люблін говорив, що раббі Цві-Елімелех є реінкарнацією найвидатніших мудреців Тори з покоління Іссахара.
Його нащадки стали засновниками динівського, блажевського і мункачського хасидизму (зараз усі глави цих рухів живуть у Нью-Йорку).