Третій Пурім у війні.
Організація святкування цього року, зважаючи на ситуацію, була набагато складнішою...
Ми роздавали костюми, готували програми для дітей та молоді, накривали царські столи, додавали посмішок, подарунків та мішлоах манот, як це прийнято в єврейських громадах і, можливо, навіть більше...
Цього року як ніколи євреї міста зібралися разом
Хто ввечері – на читання Сувою Естер та бенкет (і радість!), хто вдень, знову за тією ж програмою - СУвой, мішлоах манот і бенкет (і знову радість!)...
Люди входили в зал із заплющеними очима та стурбованими зморшками на обличчях і виходили з широкою посмішкою між вухами.
«Нам вдалося трохи звільнитися, забути про реальний світ», «Ви вселили в нас віру і надію», «Хотілося б, щоб ми потрапили додому і знову було світло...» Ось деякі з речень. ми почули, перед тим як люди поверталися додому, кожен в свий притулок...
Оскільки тривоги не припинялися, а падіння, на жаль, такі ж шкідливі, як завжди... а електрика все ще не повернулася, ми також використовували великий генератор (який п'є паливо ⛽️ і багато... щогодини)
І своєю силою – варити, обігрівати синагогу, освітлювати так, що ніхто не відчує, що немає електрики...
Тому що нас не зламати, і ми будемо продовжувати жити, святкувати свята і суботи і далі молитися і сподіватися на краще.
Нас буде супроводжувати радість з майбутнього...
Так учили нас наші мудреці благлсловіна їх пам'ять: «Навіть коли гострий меч покладений на шию чоловіка, він не повинен заважати собі милосердя» (Талмуд, Брахот).
Тож ми почали з читання розділу Псалмів 📖 за мир воїнів та одужання поранених.
Ми також подбали про солдата Давида, який перебуває на фронті в Україні, на свято, і зв’язали його в емоційній розмові з матір’ю Єлішевої, яка святкувала з нами в залі, і ми всі вболівали за його успіх і благополучне повернення.
І відразу після цього ми розмовляли з Ігорем (Йосіфом-Іцхаком), який був поранений у боях у Газі – випускником наших закладів, наші серця з ним і ми молимося за його одужання та реабілітацію.
І на завершення ми відсвяткували день народження 🎉 для двох милих дітей - Авраама Руденка - хлопчика з дитячого будинку "Мішпаха", який відсвяткував 11
І онука рабина Авраама і Хаї Вольф, який відсвяткував свій 3-й день народження та опшерініш (перше постриження).
Авром був настільки схвильований, що не міг приховати сліз💙
І вся аудиторія плакала від хвилювання і радості і трохи від ситуації...
Ви можете це по бачити – на щасливих і хвилюючих свілинах
Бо радість має силу перемогти відчай.