ЛІЧБА ОМЕРА
Омер – міра об'єму. Заповідь вести відлік 49 днів (семи повних тижнів) між Песахом і Шавуотом дана нам у Торі, а оскільки початок відліку збігається з днем, коли в Храмі приносили в жертву перші плоди нового врожаю (розмір приношення – якраз омер, приблизно 1,1 л), то ці дні отримали назву "відлік омера". Згідно з єврейськими законами ввечері (або, в крайньому разі, вранці) єврей повинен вимовити такі слова: "Сьогодні перший (сьомий, двадцять дев'ятий і т.д.) день рахунку омера". Якщо минуло більше семи днів, то додають "двадцять четвертий день або три тижні і три дні рахунку омера". Оскільки кожен єврей зобов'язаний самостійно рахувати омер, то на запитання "Який сьогодні день омера?" заведено відповідати: "Учора був такий-то день", щоб той, хто ставить запитання, сам підрахував, який же саме сьогодні день.
Щодня, перед вимовлянням сьогоднішнього числа кажуть благословення: «Борух Ато А-дой-ной, Е-лой-ѓей-ну, Мелех ѓо-Ойлом, ашер кідешону, беміцвойсов вецівону аль-сфірас ѓо-оймер! (Благословенний ти, Боже, Б г наш, Цар Всесвіту, що освятив нас Своїми заповідями і повелів нам рахувати омер!)». Якщо ви пропустили хоч один день лічби, то, продовжуючи рахувати омер, ви вже не повинні вимовляти це благословення.
Дні рахунку омера мають траурний відтінок (т.зв. напівтраурні дні) на знак скорботи за 24 тисячами учнів рабі Аківи, які померли в цей період від епідемії. У дні рахунку омера не грають весіль, не влаштовують розваг і не стрижуться (єдина перерва – на 33-й день рахунку, у свято Лаг-ба-оймер).
ПОМИНАЛЬНА МОЛИТВА "ІЗКОЙР"
Ізкойр – це поминальна молитва, яку читають чотири рази на рік: в останній день Песаха, у Швуес (за межами Ерец-Ісраель – у другий день свята), у Йом Кіпур і в Шміні-Ацерет.
Ізкойр – це особлива молитва, в якій той, хто молиться, просить Всевишнього дати душі померлого спокій, світле світло і місце серед душ праведників, а також проголошує свій намір зробити пожертвування на згадку про душу покійного.
Слова Ізкойра, що містять обіцянку благодійності, слід сприймати цілком серйозно: обіцянка має бути виконана після свята (адже у свято, згідно з єврейським Законом, не можна платити гроші). Якщо людина не збирається жертвувати, їй краще утриматися від обіцянки; у такому разі не слід вимовляти фразу, де йдеться про пожертвування.
Згідно зі звичаєм більшості громад, ті, у кого живі обоє батьків, під час читання Ізкойра виходять із залу синагоги. В Ізкойрі згадують єврейське ім'я покійного і єврейське ім'я його матері, якщо, зрозуміло, воно відоме. Якщо воно невідоме або якщо у покійного не було єврейського імені, його поминають тим ім'ям, яким зазвичай називали за життя.
УРОК У НІЧ 7-ГО ДНЯ ПЕСАХА
21 нісана, через сім днів після Виходу, євреї опинилися в пастці, замкнені з одного боку єгиптянами, які переслідували їх, і водами Чорного моря ("Ям Суф" на івриті) з іншого.
Усю ніч вогняний стовп перебував між євреями і єгиптянами, а коли розвиднілося, Всевишній скомандував Моше: "Веди людей уперед!". Першим у воду увійшов Нахшон бен Амінодав із коліна Йеѓуди. Вода відступила і євреї перейшли море, немов по суші. Коли ж єгиптяни кинулися за ними навздогін, морські води повернулися до свого звичайного стояння, потопивши єгиптян, а євреї, які дивом врятувалися, співали на березі "Пісню моря".
На згадку про диво розсічення моря прийнято, що чоловіки в ніч із 6-го на 7-й день Песаха не сплять і вчать Тору.
ТРАПЕЗА МОШІАХА
Єврейська традиція говорить, що у восьмий день Песаха в нашому світі найсильніше розкривається сяйво світла Мошиаха. На честь цього цього дня влаштовують "сеудат Мошіах" ("трапезу Мошіаха"), під час якої, як і під час седера, випивають 4 келихи вина.
"Сеудат Мошіах" відбудеться 30 квітня, з 19.50 у залі готелю "Лондонський".