1 тамуза 5587 року (26 червня 1827 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Калонімуса-Калмана бен Аѓарона ѓа-Леві Епштейна з Кракова (Маор ва-Шемеш).
Раббі Калонімус-Калман навчався у великого хасидського мудреця рабі Елімелеха з Лиженська, рабі Менахема-Мендела з Риманува і рабі Яакова-Іцхака ѓа-Хозе ("Провидця") з Любліна. Останній, до речі, говорив, що душа раббі Калонімуса є душею згаданого в Талмуді мудреця рабі Еліезера бен Харсома - первосвященика Другого Храму.
Раббі Калонімус очолював єврейську громаду Кракова, а ім'я "Маор ва-Шемеш" ("Світило і Сонце") він отримав за назвою своєї основної праці, виданої його сином рабі Аѓароном Епштейном.
2 тамуза 2199 року (1562 рік до н.е.) - День народження Йосефа, сина Яакова і Рахель.
2 тамуза 2309 року (1452 рік до н.е.) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) народження Йосефа, сина Яакова і Рахель.
Йосеф був бажаною дитиною, адже його народженню передували сім років бездітного шлюбу Яакова і Рахель. Він народився в Харані, але коли йому було 6 років сім'я повернулася в Ерец-Ісраель, оселившись біля Хеврона.
Молодший з дітей, Йосеф, був улюбленцем батька, що викликало невдоволення старших братів і врешті-решт вони спробували його вбити. Один із братів, Йеѓуда, умовив інших змінити своє рішення, але внаслідок цілого ланцюжка випадковостей Йосеф потрапив до Єгипту, де був проданий у рабство. Йому було на той момент 17 років.
Тут, у Єгипті, під час подій, викладених у Торі (протистояння чарам дружини господаря, в'язниця, розгадані сни фараона), Йосеф опинився другою людиною в країні. Він одружився з жінкою на ім'я Аснат і став батьком двох малюків - Менаше та Ефраїма.
Йосеф пробачив своїх братів і навіть запросив їх зі своїми сім'ями пожити в Єгипті той час, поки в Ерец-Ісраель лютував голод. Так сини Яакова, в кількості 70 осіб, опинилися в Єгипті, що в кінцевому підсумку призвело до єгипетського рабства і подальшого звільнення. Через півтори тисячі років римляни, які правили на той час Ерец-Ісраель, стратили десятьох єврейських мудреців, заявивши, що саме вони повинні і можуть понести покарання за продаж 10 братами Йосефа.
Перед смертю Йосеф узяв із братів обіцянку, що після відходу з Єгипту вони заберуть із собою його рештки і поховають їх в Ерец-Ісраель.
Могила Йосефа розташована в місті Шхеме. Біля могили знаходилася будівля єшиви "Од Йосеф хай" ("Йосеф ще живий"), проте кілька років тому, коли ізраїльські війська пішли зі Шхема, палестинці зруйнували єшиву й осквернили могилу Йосефа.
2 тамуза 5525 року (21 червня 1765 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Нахмана з Городенки.
Раббі Нахман, як і Алтер ребе, був нащадком знаменитого мудреця і каббаліста раббі Йеѓуди-Ліви бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги. Він був близьким учнем основоположника хасидизму раббі Ісраеля Баал Шем-Това, а його син, раббі Симха, був одружений з онукою Баал Шем-Това, ребецн Фейгою, сестрою раббі Боруха з Меджибожа і раббі Моше-Ефраїма із Судилкова. Сином раббі Нахмана і ребецн Фейги був знаменитий раббі Нахман із Брацлова.
Раббі Баал Шем-Тов дуже цінував і любив раббі Нахмана. Інший учень Баал Шем-Това, раббі Пінхас із Кореца запевняв, що поки раббі Нахман жив у Польщі, Російська імперія не могла захопити країну. Але того ж дня, коли раббі Нахман поїхав із Польщі до Ізраїлю, російські солдати увійшли до Польщі.
Розповідають, що, знаменитий раббі Елазар Роках, вирушаючи в Ерец-Ісраель, розраховував зустріти тут раббі Нахмана, щоб разом із ним привести у світ Мошиаха. Однак, прибувши в країну, він дізнався, що раббі Нахман терміново відбув до Європи. Зі свого боку раббі Нахман, почувши, що раббі Елазар прибув до Ерец-Ісраель, терміново повернувся, але, на жаль, поки він добирався до Святої землі, раббі Елазар, проживши в Ерец-Ісраель один рік, покинув цей світ.
2 тамуза 5649 року (1 червня 1889 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Авраѓама бен Мордехая Тверського з Тріска.
Раббі Авраѓам був п'ятим сином знаменитого хасидського цадика раббі Мордехая Тверського з Чорнобиля, а популярність він здобув під ім'ям Магід із Тріска (місто Турійськ). Нащадки його синів, раббі Менахема Нахума з Бріска (Брест), Мордехая з Кужміра і Яакова-Лейба з Тріска, створили свою Тріську династію.
До раббі Авраѓама стікалися тисячі прихильників (серед них було багато талмудистів, заможних людей, рабинів і навіть цадиків) і всіх їх він приймав як гостей, утримуючи власним коштом. Магід із Тріска мав неабиякий вплив серед хасидів і в період правління Миколи I був навіть заарештований (на щастя, ненадовго) за підозрою в підбурюванні до непокори уряду.
3 тамуза 2488 року (1237 рік до н.е.) - Єгошуа бін Нун зупинив у небі Сонце і Місяць.
Для того щоб євреї могли продовжити битву з ворогами - жителями Гівона і вразити їх, ватажок євреїв Йоѓошуа бін Нун звернувся до всевишнього з проханням зупинити сонце біля Гівона і місяць біля долини Аялон. У результаті сонце безперервно світило 36 годин. 3 тамуза 5611 року (3 липня 1851 року) - Велика пожежа в Любавичах.
У суцільно дерев'яних Любавичах пожежі траплялися неодноразово, але 3 тамуза сталася одна з найсильніших пожеж в історії містечка. Тоді згорів будинок третього Любавицького ребе раббі Менахема-Мендела (ребе Цемах-Цедек), а також будинки його синів.
3 тамуза 5687 року (3 липня 1927 року) - День визволення раббі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц, шостий Любавицький ребе) зі Шпалерної в'язниці.
Цей день хасиди називають "початком Визволення". Заарештований 15 сівана ребе Раяц був засуджений спершу до смертної кари, але, завдяки зусиллям пана Мордехая Дубіна та д-ра Ускера Когана - депутатів латвійського та німецького парламенту, а також представниці "Червоного Хреста" в СРСР Катерини Пєшкової (дружини Максима Горького) - вирок було замінено на 10-річне заслання на Соловки. Після цього, клопотами пані Пєшкової, він знову був замінений, цього разу 3 роками перебування в Костромі.
3 тамуза ребе Раяц у супроводі молодшої доньки Хаї-Мушки і двох хасидів - старшого зятя рава Шмар'ягу Гурар'є і рава Еліягу Алтгойза, відбув до Костроми.
3 тамуза 5754 року (12 червня 1994 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Мендела Шнеєрсона, сьомого Любавицького Ребе.
Відхід із цього світу на 93-му році життя одного з найвидатніших мудреців і лідерів нашого покоління породив чимало запеклих суперечок і навіть спекуляцій як серед його прихильників, так і його противників. Втім, заслуги його настільки великі й безсумнівні, що 2000 року, за результатами Інтернет-опитувань, його було названо найвидатнішим євреєм століття, що минає.
4 тамуза 4931 року (9 червня 1171 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Яакова бен Меїра (рабейну Там).
Раббі Яаков бен Меїр - онук великого коментатора Тори рабі Шломо-Іцхакі (Раші), починав своє навчання під керівництвом батька, рабі Меїра бен Шмуеля, і старшого брата, рабі Шмуеля бен Меїра, відомого під акронімом Рашбам.
Раббі Яаков відомий як рабейну (наш учитель) Там (від слова "там", цілісний, той, у кого немає недоліків. Тора називає нашого праотця Яакова - іш там, досконала людина, праведник). Рабейну Там був визнаний найвидатнішим єврейським вченим свого покоління і до нього прибували учні з таких віддалених від Франції місць, як Богемія і Росія. Разом із кількома мудрецями того періоду (серед них другий зять Раші раббі Йеѓуда бар Натан (Ріван), онуки Раші - Рашбам і Рівам (рабі Іцхак бен Меїр), і правнук Рі ѓа-Закен) він брав участь у створенні величезного зводу доповнень до коментарів Раші до Талмуду. Ця праця отримала назву "Тосафот" ("Доповнення"), а самих учених називають тосафістами.
Одне з найвідоміших рішень рабейну Тама - "тфілін рабейну Там": на думку раббі Яакова (думку, що ґрунтується на стародавній традиції) розташування уривків усередині коробочок тфілін дещо відрізняється від загальноприйнятого (відомого як "тфілін Раші"). Обидві ці традиції дуже давні, і під час археологічних досліджень у Хірбет-Кумрані (т. зв. сувої Мертвого моря) було виявлено обидва варіанти тфілін.
Раббі Яаков жив у містечку Рамрю, де знаходилася єшива, яку він і очолював, а на життя заробляв, видачею позик і виноробством. Це змушувало його підтримувати контакти з французькою знаттю і владою, з якими у нього були численні конфлікти.
Під час Другого хрестового походу 1146 року раббі Яаков, будучи заможним виноторговцем, постраждав від погромників: його дочиста пограбували, нанесли п'ять глибоких ножових ран і, напевно, вбили б, якби поруч чудом не опинився якийсь лицар, який особисто знав Рабейну Тама і цінував його праведність. Лицар відбив його від збожеволілої черні і вивів з небезпечного місця. Мудреця було врятовано, після чого він покинув Рамрю, перебравшись до Труа.
4 тамуза 5565 року (1 червня 1805 року) - Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Пінхаса бен Цві-Ѓірш ѓа-Леві Гурвіца.
Раббі Пінхас народився в українському містечку Чорткові й разом зі своїм братом, майбутнім рабином Шмуелем-Шмельке з Нікольсбурга (див. 2 іяра), навчався спершу в свого батька, раби Цві-Ґірша, а потім у негасидській ("литовській") єшиві, але після поїздки до Межиріча й зустрічі з Маґідом - рабином Дов-Бером - брати стали його відданими учнями й послідовниками.
Спочатку раббі Пінхас був помічником рабинів у Віткові та Леховиці, але 1772 року він отримав престижне запрошення очолити єшиву у Франкфурті-на-Майні. Добросердий і м'який раббі Пінхас користувався любов'ю і повагою всіх городян, зокрема й неєвреїв. У Франкфурті раббі Пінхас прожив 33 роки, аж до самого відходу з цього світу.
Раббі Пінхас вів активну боротьбу з "батьком реформізму" Мойсеєм (Моше) Мендельсоном, зокрема щосили опирався задумуваному ним перекладу Танаха німецькою мовою (сам Мендельсон розглядав цей як перший крок на шляху до асиміляції євреїв).
Син раббі Пінхаса, раббі Цві Гурвіц, відомий як раббі з Франкфурта.
4 тамуза 5579 року (27 червня 1819 року) - Йорцайт (річниця відходу зі світу) ребецн Естер-Мир'ям, доньки другого Любавицького ребе, раббі Дов-Бера (Мітелер ребе).
1990 року на любавицькому єврейському кладовищі було виявлено бляшану пластинку з частково пошкодженим написом. З нього випливало, що ребецн Естер-Мир'ям померла ще за життя батька (до імені Мітелер ребе додано слова "нехай триватимуть його роки", яке використовують тільки з іменами живих людей).
Цікаво, що до цього моменту ніхто не знав (точніше, не пам'ятав) про існування в Мітелер ребе доньки Естер-Мір'ям.
5 тамуза 3332 року (429 рік до н.е.) - Бачення пророком Єхезкелем Меркави (Б-жественної колісниці).
Цього дня у пророка Йехезкеля, першого з пророків, які пророкували поза Ерец-Ісраель, було бачення Б-жественної колісниці (маасе Меркава), описом якої є алегорією духовної інфраструктури цього світу.
5 тамуза 5046 року (29 червня 1286) - Арешт раббі Меїра з Ротенбурга.
Раббі Меїр бен Барух, відомий як Маѓарам, був неперевершеним авторитетом для європейських євреїв XIII століття. Після сходження 1286 року на німецький престол Рудольфа I Габсбурга на євреїв країни було накладено додатковий податок, який водночас змінював статус німецького єврейства і перетворював їх і все їхнє майно на особисту власність імператора. Відповіддю на це був масовий вихід євреїв з Німеччини. Вождем результату став раббі Меїр, якого заарештували і заточили у в'язницю. Оскільки влада зажадала як викуп величезну суму (що дорівнює сумі податку), то раббі Меїр заборонив громаді викупити себе, щоб не створювати прецеденту і запобігти здирництву з боку влади (у Талмуді зазначено, що якщо за бранця просять суму, що значно перевищує розумні межі, то викуповувати бранця не можна, щоб не спокушати викрадача легким заробітком). Раббі Меїр помер у в'язниці 1293 року, але його останки не видавали для поховання аж до 1307 року, коли євреї викупили їх за велику суму.
6 тамуза 5736 року (4 липня 1976 року) - Операція "Йонатан" (вона ж "Операція "Ентеббе").
Арабські терористи, які захопили літак із заручниками-ізраїльтянами, сховалися в аеропорту міста Ентеббе, столиці африканської країни Уганда. Правителем Уганди був жорстокий диктатор-антисеміт Іді Амін, тому терористи були впевнені у своїй безкарності. Однак, у результаті зухвалої операції ізраїльських "командос" заручники були звільнені. Під час операції загинув керівник групи спецназу Йонатан Нетаніяѓу (брат відомого ізраїльського політика, нині прем'єр-міністра, Біньяміна Нетаніяѓу).