21 кіслева 2313 року (1448 рік до н.е.) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу Шимона бен Яакова.
Шимон був другим сином нашого праотця Яакова і праматері Леї та другим у загальному списку синів Яакова. У роки перебування в Єгипті, після смерті первістка Яакова – Реувена, Шимон очолював єврейський народ.
Саме Шимон і його молодший брат Леві заступилися за зганьблену честь своєї сестри Діни і помстилися жителям міста Шхем (було тоді юним месникам 14 і 13 років!). Після першого візиту синів Яакова до Єгипту Шимон залишився в цій країні як заручник, тоді як інші брати вирушили до Кнаану по брата, що залишився (Біньяміна). Коментатори пояснюють це тим, що свого часу саме Шимон запропонував вбити Йосипа, ну і крім того, пам'ятаючи про можливості братів, Йосеф постарався розділити Шимона і Леві... Саме з цієї ж причини представники поколінь Шимона і Леві були розсіяні по Ерец-Ісраель. Коліно Леві взагалі не отримало свого наділу і займалося служінням Всевишньому, а коліно Шимона хоч і мало наділ серед земель коліна Йеѓуди (на південному заході країни, до їхнього володіння входила, зокрема, Беер-Шева), але серед його представників було багато меламедів (вчителів) і бідняків – і ті, й інші в пошуках заробітку й прожитку мандрували по Ерец-Ісраель...
Шимон пішов із цього світу у віці 120 років і був похований разом зі своїм молодшим братом Леві в місті Масада.
У книзі «Ялкут Шимоні» сказано, що з покоління Шимона не вийшло жодного судді або царя Ізраїлю через гріх глави покоління Зімрі бен Салу, який трапився в пустелі (його приклад підштовхнув народ до вступу в заборонені зв'язки з моавитянками, що викликало мор серед євреїв).
21 кіслева 5705 року (6 грудня 1944 року) – Порятунок Сатмарського ребе.
Глава сатмарських хасидів раббі Йоель Тейтельбаум (1887-1979) був врятований в числі 1368 інших євреїв з нацистського концтабору Берген-Бельзен. Операцією з порятунку керував глава сіоністської організації Угорщини Рудольф Кастнер (29 ава йому вдалося врятувати ще 1686 євреїв). Уже після війни в Ізраїлі розгорівся скандал, т.зв. «справа Кастнера». Уцілілі в Голокості угорські євреї звинувачували його в тому, що він врятував три тисячі людей в обмін на життя сотень тисяч інших (Кастнер умовив євреїв Будапешта не чинити опір під час депортації їх до «таборів смерті», а натомість йому дозволили вивезти кілька тисяч видних діячів єврейської громади і сіоністського руху). Судді не змогли винести однозначний вердикт, а Кастнер був убитий одним з угорських євреїв.
Але, так чи інакше, раббі Йоель був врятований, а сатмарські хасиди відзначають 21 кислєва як своєрідний День Подяки.
24 кіслева 5052 року (15 грудня 1291 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Авраѓама бен Шмуеля Абулафії.
Раббі Авраѓама Абулафію вважають одним із найвидатніших кабалістів середніх віків. Він народився в Сарагосі (Іспанія). У віці 20 років він вирушив до Ерец-Ісраель, де намагався відшукати міфічну річку Самбатіон, за якою мешкають загублені десять колін Ізраїлевих. У 40 років Абулафія, переконаний у тому, що має пророчий дар, вирушив до Риму, щоб розкрити перед папою Миколою III усю міру страждань єврейського народу і переконати главу церкви полегшити долю євреїв. Миколай засудив Абулафію до спалення, проте вирок не було виконано через смерть папи. Абулафія з великою впевненістю пророкував прихід Мошиаха 1290 року, і багато хто вірив цьому, збираючись переселитися на Святу землю.
25 кіслева 1 року (3720 рік до н.е.) – Вбивство Каїном Ѓевеля.
Цього дня відбулося перше, і на жаль, не останнє в історії вбивство. Цього дня старший із синів Адама і Хави (Єви) Каїн убив свого молодшого брата Ѓевеля (Авеля).
25 кіслева 2449 року (1312 рік до н.е.) – завершено будівництво Переносного Храму (Мішкана).
Виготовлення храмового начиння, полотнищ та елементів конструкції було повністю завершене 25 кислєва, проте Мішкан ще не був готовий «до здачі в експлуатацію». Елементи переносного Храму були вже готові, але Мішкан ще не був зібраний. Лише через 3 місяці, 25 адара відбулося «тренування», коли протягом тижня конструкцію щодня збирали й розбирали. Служба в Переносному Храмі розпочалася 1 нісана.
Наші мудреці кажуть, що 25-й день місяця кислів отримав «компенсацію» 12 століть потому, коли, Маккавеї, які вигнали з Єрусалима загарбників, розпочали церемонію освячення Храму саме цього дня.
25 кіслева 3241 року (520 рік до н.е.) – Освячення Ѓейхала Другого Храму.
Після повернення євреїв із вавилонського полону вони взялися відновлювати зруйнований Храм. Цього дня було освячено Ѓейхал Другого Храму – будівлю, в якій знаходилася Святая Святих.
25 кіслева 3597 року (165 рік до н.е.) – Початок освячення Храму після перемоги над військами Антіоха IV.
Одразу ж після перемоги над греко-сирійцями і вигнання їх з Єрусалима, брати Маккабі приступили до очищення території Храму. І ось, 25 кислєва всі «ремонтно-відновлювальні» роботи було завершено, і євреї приступили до церемонії освячення Храму. Про те, що при цьому сталося – читайте тут.
За однією з думок, цей день був першим днем ханукального дива.
25 кіслева 5665 року (3 грудня 1904 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Хаїма-Хізкіяѓу Медіні.
Раббі Хаїм-Хізкіяѓу народився в Єрусалимі і вже в юності став відомий як видатний знавець Тори. Довгі роки він був рабином у різних містах Туреччини, а потім повернувся в Єрусалим. Після цього раббі Хаїм став головою рабинського суду в Хевроні та головою місцевої єшиви. Протягом багатьох років раббі Медіні був одним із найвидатніших законовчителів сефардської громади того часу (його перу належить 20-томна ѓалахічна енциклопедія «Сдей Хемед») і мав повагу не тільки серед євреїв, а й серед арабів, які вважали його святим. Після його відходу з цього світу вони навіть спробували викрасти його тіло, щоб перепоховати в мечеті, але на щастя ця спроба закінчилася невдачею.
26 кіслева 4959 року (27 листопада 1198 року) – Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Авраѓама бен Давида з Поск'єра.
Раббі Авраѓам бен Давид, відомий під акронімом Раавад I (Раавад II жив у тому самому районі в той самий час), народився в місті Нарбонні південнофранцузької провінції Прованс. Уже в юності він очолив єшиву в сусідньому місті Нім, яка в роки його керівництва стала провідним єврейським навчальним закладом Провансу. Пізніше він відкрив у місті Поск'єрі академію, де оплачував навчання нужденних студентів зі своєї кишені.
Раавад здобув популярність своїми критичними творами (ѓасагот), спрямованими проти праць Рамбама. Крім того, Раавад відомий як знавець Каббали – його перу належать коментарі до кабалістичного твору «Сефер Йецира» («Книга Творіння»).