КІЛЬКА СЛІВ ПРО ТРИ ТИЖНІ
Починаючи з 17 тамуза (цього року 13 липня) і до 9 ава (цього року 3 серпня) настає сумний період «драй вохн» (дослівно «три тижні» на ідиш)) — три тижні, протягом яких євреї сумують за зруйнованими Першим і Другим Храмами та нашим вигнанням.
У ці дні не прийнято влаштовувати (точніше прийнято не влаштовувати) гучних і веселих зібрань. Звичайно, якщо у вас народилася дитина, це обов'язково потрібно відсвяткувати, але всі інші події — День захисту комах або, скажімо, 9-та річниця захисту кандидатської дисертації, цілком можуть почекати. Або, в крайньому випадку, все це повинно бути без демонстрації широкої російської душі з биттям посуду і циганськими хорами.
Період драй вохн також називається «бейн ѓа-мцорим» («між теснин» на івриті), тому що цей час вважається найнесприятливішим для євреїв. Мудреці всіляко рекомендують не робити в ці дні якихось серйозних справ, особливо якщо їх успіх абсолютно неочевидний. Це не означає, що будь-яке починання автоматично завершиться невдачею, ні, все може обернутися цілком благополучно, але не дивуйтеся, якщо для досягнення бажаного результату доведеться докласти гора-а-аздо більше зусиль, ніж в інші дні. Втім, коли євреям буває легко?
Протягом цих трьох тижнів не прийнято говорити благословення «Шеѓехійону» (його вимовляють тоді, коли пробують вперше в році плід нового врожаю або купують нові речі), так що бажано зробити покупки заздалегідь. Якщо щось необхідно купити саме в цей час, то річ купують, але не одягають до 10 ава.
Аналогічно з їжею. Або потрібно встигнути до вечора 12 липня спробувати в перший раз бажаний плід, або дочекатися закінчення трьох тижнів.
І наостанок... У драй вохн не стрижуться, тому слід зробити це заздалегідь (до вечора п'ятниці 11 липня) або запастися терпінням — скільки там тих трьох тижнів. Крім того, написано, що в ці дні «не миються і не перуть речі». Звучить жахливо, але, на щастя, іудаїзм набагато складніший, ніж ми про нього думаємо, так що дана фраза означає наступне: «якщо у вас є річ, яку ви будете носити і її потрібно носити — періть. Але влаштовувати прання зимово-весняної колекції байкових сорочок в ці дні не варто. Сорочки почекають. Те ж саме і з миттям. Якщо ви забруднилися — мийтеся, купайтеся, плескайтеся... Але залізти в гарячу ванну не для того, щоб помитися, а щоб розслабитися і отримати задоволення — не можна. Не той зараз час, щоб отримувати задоволення».
ЩО ТАКЕ «ПІСТ»
Перш за все слід запам'ятати — на відміну від більшості інших релігій у євреїв пости передбачають абсолютну відмову від будь-якої їжі та пиття. Правда, на щастя (і на відміну від усіх інших релігій), пости у нас тривають не більше доби (а найчастіше просто світлий час доби), тому не такий страшний піст, як його уявляє голодний шлунок.
Всього у євреїв налічується п'ять обов'язкових постів, з яких один — Йом Кіпур заповіданий Торою, а решта призначені мудрецями в пам'ять про сумні події єврейської історії.
Всі пости, за винятком Йом Кіпура і посту 9 ава, тривають від ранкової зорі і до виходу зірок, так що ввечері і вночі в ці дні можна їсти (якщо ви ще не лягали спати). Той, хто ліг спати і прокинувся до світанку, їсти вже не може — для нього почався піст, хоча... той, хто, лягаючи спати, заздалегідь вирішує прокинутися до світанку, щоб поїсти, має таку можливість. Більш того, якщо ви звикли пити воду відразу ж після пробудження, то в день посту, вставши до світанку, можете пити, навіть якщо не збиралися робити цього спеціально.
У дні постів, що тривають тільки в денний час (зокрема, 17 тамуза), дозволено вмиватися, маститися і носити шкіряне взуття. Але в ці дні забороняється полоскати рот водою, а також брати в рот будь-яку їжу навіть тільки для того, щоб спробувати її на смак і виплюнути.
Хворі (навіть безпечні), вагітні та жінки, що годують груддю, яким важко постити, а також діти звільнені від обов'язку постити в цей день (тут мова йде про піст 17 тамуза. Про інші пости будемо говорити в кожному випадку окремо). Але ці люди не повинні їсти на очах у всіх і ласувати делікатесами (взагалі не повинні в такий день їсти заради задоволення). Їм слід обмежитися простою їжею, корисною для їхнього здоров'я. Це ж стосується і дітей. Вони повинні сумувати про руйнування Храму разом з дорослими, незважаючи на те, що не беруть участі в пості.
Наші мудреці кажуть: «Слово тааніт («піст») – після перестановки двох букв перетворюється на «тет ані» – «віддай біднякові». Це означає, що на постах не економлять – все, що було «зекономлено» в цей день, віддають біднякам. Найкраще безпосередньо розділити між ними продукти, але, якщо це неможливо, їх викуповують, а виручені гроші жертвують на виконання якоїсь заповіді.
Коли прийде Мошіах (і Храм буде відновлено), то пости, встановлені на згадку про руйнування Храму, будуть скасовані