20 хешвана 5624 року (2 листопада 1863) — Трирічний Шолом-Дов-Бер «помазаний» ребе Цемах-Цедеком.
Коли Шолом-Дову-Беру було три роки і настав час його опшерніш (першого стриження), його дідусь, третій Любавицький ребе Цемах-Цедек, наказав своєму синові, рабі Шмуелю, зробити це скромно, не привертаючи уваги.
Увечері, за добу до того, як Шолом-Дов-Беру виповнилося три роки, ребе Цемах-Цедек наказав принести дитину спати в його кімнату. Вранці, прокинувшись, він наказав омити руки дитини і вимовив з нею ранкові благословення. Після молитви ребе Цемах-Цедек покликав батьків дитини і сказав їм: «Силою того духовного глечика олії, який вчитель наш рабі Баал Шем-Тов вручив своєму учневі і нашому вчителю Межерицькому магіду (щоб він помазав Алтер ребе на правління в поколіннях його) був помазаний мій тесть Мітелер ребе. А я цією силою помазав тебе, і цією силою помазую його...»
Того дня трирічного Шолом-Дов-Бера внесли в хедер і відповідно до давньої традиції дідусь (ребе Цемах-Цедек) кинув на нього цукерки, кажучи, що їх кинув ангел Михаїл. Малюк сприйняв це серйозно і не хотів їсти цукерки, тому що вони були «послані з небес». Однак напередодні свята Песах, коли прийнято перевіряти кишені одягу дітей, ребе Цемах-Цедек покликав свого онука, запитав, що той зробив з цими цукерками, і змусив їх з'їсти.
22 хешвана 5666 року (14 листопада 1805 року) — День народження рабі Боруха-Шалома (Рабаш), прадідуся нинішнього Ребе.
Раббі Барух-Шолом, старший син третього Любавицького ребе Цемах-Цедека, не створив свою особливу гілку в Хабаді, і його нащадки були рабинами в містах Російської імперії, зате його правнуком по чоловічій лінії був наш Ребе Менахем-Мендл Шнеерсон.
23 хешвана 3624 року (137 рік до н.е.) — Свято очищення Храму.
За часів написання Талмуда день 23 хешвана було прийнято відзначати як день, коли Хашмонаї (в біблійних перекладах — Хасмонеї, вони ж брати Макабі) почали очищати Храм. У цей день з Храму видалили камені жертовника, на якому греки приносили жертви на честь язичницьких богів.
24 хешвана 5404 року (8 листопада 1643 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраама Азулая.
Рабі Авраѓам народився в місті Фес (Марокко) в той рік, коли пішов з цього світу великий кабаліст рабб Моше Кордоверо, і сам став великим кабалістом.
По дорозі з Мароко до Ерец-Ісраель корабель, на якому плив рабі Аврѓаам, причалив у Греції і був тут потоплений жорстоким штормом. На щастя, самого рабі Авраѓама на борту не було, проте багато його унікальних рукописів загинули. Рабі Авраѓам був дуже вдячний Всевишньому за порятунок і з цього моменту змінив свій підпис, так що він тепер став нагадувати контур корабля.
Одна з примітних сторінок життя рабі Авраѓама Азулая пов'язана з рукописами учня Аризаля — рабі Хаїма Віталя. За бажанням раббі Хаїма майже всі його рукописи були поховані разом з ним у Дамаску (Сирія), проте через рік кабалісти рабі Авраѓам Азулай і Яаков Цемах під час кабалістичних медитацій отримали від нього дозвіл розкрити його могилу і забрати рукописи.
Правнуком раббі Авраама був відомий мудрець рабі Йосеф-Хаїм-Давид Азулай, також відомий як Хіда.
25 хешвана 5703 року (7 листопада 1942 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) раббі Менахема-Мендела Ѓоренштейна.
Раббі Менахем-Мендл був сином ребецн Хаї-Мушки, дочки четвертого Любавицького ребе раббі Шмуеля, і рабі Моше ѓа-Коѓена Ѓореншейна. Його дружиною була ребецн Шейна, молодша дочка шостого Любавицького ребе раббі Йосефа-Іцхака (ребе Раяц).
Після того як ребе Раяцу і його родині вдалося вирватися до Риги із захопленої нацистами Варшави, він спробував врятувати свою дочку і зятя, проте їх, польських громадян, з країни не випустили. Крім того, рабі Менахем-Мендл не хотів залишати свого батька, рабі Моше, який був прикутий до ліжка, а після його відходу з цього світу в березні 1941 року покинути Польщу вже було неможливо.
Рабі Менахем-Мендл був схоплений нацистами і відправлений до концтабору Треблінка, а 25 хешвана разом з іншими євреями-в'язнями потрапив до печі крематорію.