24 кіслева 5052 року (15 грудня 1291 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Авраѓама бен Шмуеля Абулафії.
Рабі Авраѓама Абулафію вважають одним з найвидатніших кабалістів середньовіччя. Він народився в Сарагосі (Іспанія). У віці 20 років він відправився в Ерец-Ісраель, де намагався знайти міфічну річку Самбатіон, за якою живуть загублені десять колін Ізраїлевих. У 40 років Абулафія, переконаний у тому, що володіє пророчим даром, вирушив до Риму, щоб розкрити перед папою Миколою III всю міру страждань єврейського народу і переконати главу церкви полегшити долю євреїв. Микола засудив Абулафію до спалення, проте вирок не був виконаний через смерть папи. Абулафія з великою впевненістю пророкував прихід Мошіаха в 1290 році і багато хто вірив цьому, збираючись переселитися до Святої землі.
25 кіслева 41 року (3720 рік до н.е.) — Вбивство Каїном Ѓевеля.
Цього дня сталося перше, і, на жаль, не останнє в історії вбивство. Цього дня старший із синів Адама і Хави (Єви) Каїн вбив свого молодшого брата Ѓевеля (Авеля).
25 кіслева 2449 року (1312 рік до н.е.) — завершено будівництво Переносного Храму (Мішкана).
Виготовлення храмового начиння, полотнищ і елементів конструкції було повністю завершено 25 кіслева, проте Мішкан ще не був готовий «до здачі в експлуатацію». Елементи переносного Храму були вже готові, але Мішкан ще не був зібраний. Лише через 3 місяці, 25 адара відбулося «тренування», коли протягом тижня конструкцію щодня збирали і розбирали. Служба в Переносному Храмі почалася 1 нісана.
Наші мудреці кажуть, що 25-й день місяця кіслев отримав «компенсацію» 12 століть по тому, коли Маккавеї, які вигнали з Єрусалиму загарбників, почали церемонію освячення Храму саме в цей день.
25 кіслева 3241 року (520 рік до н.е.) — Освячення Ґейхала Другого Храму.
Після повернення євреїв з вавилонського полону вони взялися відновлювати зруйнований Храм. Цього дня було освячено Ґейхал Другого Храму — будівлю, в якій знаходилася Свята Святих.
25 кіслева 3597 року (165 рік до н. е.) — Початок освячення Храму після перемоги над військами Антіоха IV.
Відразу ж після перемоги над греко-сирійцями і вигнання їх з Єрусалиму, брати Маккабі приступили до очищення території Храму. І ось, 25 кіслева всі «ремонтно-відновлювальні» роботи були завершені, і євреї приступили до церемонії освячення Храму. Про те, що при цьому сталося — читайте тут.
За однією з думок, цей день був першим днем ханукального дива.
25 кіслева 5665 року (3 грудня 1904 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма-Хізкіяѓу Медіні.
Рабі Хаїм-Хізкіяѓу народився в Єрусалимі і вже в юності став відомий як видатний знавець Тори. Довгі роки він був рабином у різних містах Туреччини, а потім повернувся до Єрусалиму. Після цього рабі Хаїм став головою рабинського суду в Хевроні і головою місцевої єшиви. Протягом багатьох років рабі Медіні був одним з найвидатніших законознавців сефардської громади того часу (його перу належить 20-томна галахічна енциклопедія «Сдей Хемед») і користувався повагою не тільки серед євреїв, але і серед арабів, які вважали його святим. Після його відходу з цього світу вони навіть спробували викрасти його тіло, щоб перепоховати в мечеті, але, на щастя, ця спроба закінчилася невдачею.
26 кіслева 4959 року (27 листопада 1198 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама бен Давида з Поскьєра.
Рабі Авраѓам бен Давид, відомий під акронімом Раавад I (Раавад II жив у тому ж районі в той же час) народився в місті Нарбонні південнофранцузької провінції Прованс. Уже в юності він очолив єшиву в сусідньому місті Нім, яка в роки його керівництва стала провідним єврейським навчальним закладом Провансу. Пізніше він відкрив у місті Поскьє академію, де оплачував навчання нужденних студентів зі своєї кишені.
Раавад здобув популярність своїми критичними творами (ѓасагот), спрямованими проти праць Рамбама. Крім того, Раавад відомий як знавець Кабали — його перу належать коментарі до кабалістичного твору «Сефер Йецира» («Книга Творіння»).
27 кіслева 1656 року (27 листопада 1198 року) — (2105 рік до н. е.) — Припинився дощ, що став причиною Всесвітнього Потопу.
Дощ, що йшов сорок днів і ночей, повністю покрив поверхню Землі. 27 кіслева він припинився, проте до завершення потопу залишався ще цілий рік.
27 кіслева 5561 року (14 грудня 1800 року) — Звільнення Алтер ребе з його другого ув'язнення.
За два місяці цього ув'язнення Алтер-ребе допитували більше 20 разів. Допитували чиновники різного рангу, і навіть сам імператор Павло. 27 кислева Алтер ребе дозволили переселитися в приватну квартиру, не залишаючи при цьому Петербурга.
27 кислева 5578 року (6 грудня 1817 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Хаїма з Чернівців.
Рабі Хаїм Тирар народився в 1760 році в галицькому містечку Бучач (приблизно через сто років там народився нобелівський лауреат з літератури Шмуель-Йосеф Агнон). Його вчителями були відомі хасидські цадики рабі Шмельке з Нікольсбурга і рабі Іхіель-Міхл із Злочева, а також сам рабі Дов-Бер (Межерицький магід).
Рабі Хаїм був рабином у Могильові, Ботичанах, Кишиневі та Чернівцях. Тутешню громаду він очолював 18 років і здобув популярність як рабі Хаїм Черновицер. Втім, ще більше він відомий як рабі Беер Маїм Хаїм (за назвою однієї зі своїх книг). Пошана, якою він був оточений у Чернівцях, була настільки великою, що довгі роки після його відходу з посади чернівцького рабина це місце залишалося вакантним.
У 1807 році рабі Хаїм залишив свою посаду і його місцезнаходження до 1813 року було невідоме. У 1813 році він разом зі своїми учнями переїхав до Ерец-Ісраль, в місто кабалістів Цфат, де і провів останні роки життя.