ХАНУКА: ЧУДО НА ОЛИВКОВІЙ ОЛІЇ
Чуду Хануки передували майже 3500 років людської історії, які вмістили в себе багато — шість днів Створення, вбивство Ѓевеля Каїном, Всесвітній потоп і спорудження Вавилонської вежі, а також великий завойовницький похід Олександра Македонського, його раптову смерть і розпад імперії на чотири ворогуючі держави.
Спочатку здавалося, що євреям пощастило — вони потрапили під владу єгипетських (знову!) володарів Птолемеїв — толерантних і віротерпимих інтелектуалів, які з повагою та інтересом ставилися до євреїв та їхньої релігії. Однак єврейське щастя закінчилося дуже швидко, приблизно через 150 років, коли владу над Ерец-Ісраель захопили правителі Сирії — Антіохи (там, як у Франції часів Людовиків -надцятих, була ціла низка правителів з нехитрим ім'ям Антіох).
Греко-сирійці намірилися вирішити єврейське питання і почали посилено боротися з єврейською культурою і релігією, одночасно насаджуючи давньогрецьку (елінську) культуру і елінську ж релігію. І треба визнати, що серед євреїв у них знайшлося чимало прихильників-мітьявнім (перекладається з івриту як «огречившиеся», тобто елліністи). Їхні аргументи були простими і зрозумілими: давньогрецька культура — це
по-перше, — красиво;
по-друге, — прогресивно (Аристотель, Платон, Сократ, Фалес Мілетський, Олімпійські ігри, гімнастика в оголеному вигляді…);
по-третє, — вони нас перемогли, нам при них жити і нам треба якось влаштовувати майбутнє дітей.
А Антіохи з номера в номер були раді старатися, видаючи указ за указом. Особливо старався Антіох Четвертий. Вони заборонили вивчення Тори і обрізання (деякі особливо завзяті асимілятори навіть йшли на вкрай болючу операцію з пришивання собі тієї «пари дрібниць», яку їм відібрали у віці восьми днів). У Храмі була встановлена статуя Зевса, а хтось Апостумос навіть спалив сувій Тори!
Знаючи євреїв, можна було очікувати повстання, і воно сталося. Почалося все в містечку Модіін, десь на півдорозі між Єрусалимом і нинішнім Тель-Авівом. Загін грецьких солдатів прибув туди, щоб змусити євреїв принести жертву Зевсу (причому, в якості жертви пропонувалася свиня). Деякий єврей таки погодився «розривати з проклятим минулим і стати на шлях виправлення», і тоді один із міських старійшин — Матитягу бен Йоханан — вбив його і закликав народ до повстання.
За Матітіагу пішли багато хто, однак він був уже старий і через рік помер, а керівництво повстанням взяли на себе п'ятеро його синів, відомих під прізвиськом Макабім (Маккавеї). Уміло використовуючи переваги рідних гір, а також допомогу Всевишнього, повстанці за три роки розгромили вшестеро переважаючі сили противника і вступили в Єрусалим. Відразу ж після перемоги і вигнання загарбників з Єрусалиму, брати Макабі приступили до очищення території Храму. 25 кислева всі «ремонтно-відновлювальні» роботи були завершені, і євреї приступили до церемонії освячення Храму.
Одним з її етапів було запалення храмового світильника — Менори — однак, для цього була потрібна спеціально виготовлена оливкова олія (на неї йшли перші краплі першого віджиму, причому перед збором врожаю збирачі занурювалися в ритуальний басейн (мікву), щоб перебувати в стані ритуальної чистоти). Тим часом греки встигли знешкодити всі запаси «пального», так що на всій території Храму вдалося знайти лише один глечик з печаткою первосвященика. Цього запасу вистачало лише на один день, тоді як на приготування нової порції олії потрібно було вісім днів.
Можна було б почекати, але тоді ці вісім днів Храм простояв би недієздатним (при єврейській владі!) і брати вирішили діяти. Вони залили цю олію в Менору і далі сталося диво — одноденного запасу олії вистачило на вісім днів.
Свято Ханука триває вісім днів, але що саме ми святкуємо в ці дні — думки розходяться. Однозначно, ми не святкуємо звільнення Єрусалиму і перемогу над греко-сирійцями (звичайно святкуємо, але ж не вісім днів поспіль!). У Хануку святкується диво з глечиком олії. Правда, на думку одних мудреців брати залили весь запас відразу ж, за іншою версією — розділили його на вісім рівних порцій і заливали щодня одну восьму денної норми. У першому випадку в цей день святкується «просто» початок освячення Храму (масла в Менорі вистачало на горіння за звичайними фізичними законами), а в другому випадку в цей день відзначається і початок ханукального дива, тому що масла на цілий день горіння не вистачало. Починаючи з другого і по сьомий день ніяких питань не виникає — при будь-якій версії заправки Менори масла там не вистачало і це було диво.
ХАНУКА: А МИ ТАКІ, ЗАЖИГАЄМО...
Основний принцип запалювання ханукальних світильників — пірсуме де-нісе (повідомлення про диво), тобто світильники потрібно розташувати так, щоб якомога більше людей бачили свічки Хануки. Для тих, хто живе на перших поверхах, можна поставити світильник на підвіконня, однак, якщо він знаходиться вище 9,6 м від рівня землі, то так робити не слід. У цьому випадку світильник ставлять на стілець в отворі дверей з лівого боку від вхідного (тобто навпроти мезузи, так щоб у одного косяка дверей була мезуза, а в іншого — ханукія). Хоча жінки теж можуть запалювати ханукальні світильники, зазвичай цей почесний обов'язок на себе беруть чоловіки.
Свічки розташовують починаючи з крайнього правого канделябра ханукії, на наступний день додають ще одну свічку зліва, на третій — ще одну зліва і т.д. Запалювати світильники ханукії починають, навпаки, зліва направо — спочатку новододану свічку, потім найближчу праву і т.д. Спочатку запалюють службовий світильник/свічку — шамаш, і вже від нього запалюють всі ханукальні свічки.
Перед запалюванням вогнів ханукії той, хто їх запалює, вимовляє благословення, а всі присутні кажуть «омейн».
БЛАГОСЛОВЕННЯ НА ЗАПАЛЕННЯ ХАНУКАЛЬНИХ СВІЧОК
Перед запаленням першого вогника (але з уже запаленим шамашем) промовляють:
1. Борух А-то, А-дой-ной Е-ло-кей-ну Мелех ѓо-Ойлом ашер кідешону бе-міцвойсов ве-цівону леѓадлік нейр Хануко! (Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Владико Всесвіту, що освятив нас своїми заповідями і заповів нам запалювати ханукальну свічку!)
2. Борух А-то, А-дой-ной Е-ло-кей-ну Мелех ѓо-Ойлом ше-осо нісім ле-авойсейну ба-йомім ѓо-ѓейм бі-зман ѓа-зе! (Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Владико Всесвіту, що створив чудеса нашим предкам у ті дні в цей час!)
А це благословення вимовляється тільки при першому запалюванні ханукії:
3. Борух А-то, А-дой-ной Е-ло-кей-ну Мелех ѓо-Ойлом ше-ѓехейону ве-киймону ве-ѓигіону лі-зман ѓа-зе! (Благословенний Ти, Господи, Боже наш, Владико Всесвіту, що зберіг нас живими, забезпечив наше існування і довів нас до цього часу!)
ХАНУКА: ПОКИ ГОРИТЬ СВІЧКА
Ханукальні світильники повинні горіти, щонайменше, протягом півгодини і прийнято, щоб весь цей час жінки утримувалися від домашньої роботи. При бажанні (і можливості) жінки можуть утриматися від домашньої роботи і на весь час Хануки, а, якщо сподобається і чоловік дозволить — то продовжити це утримання і далі.
Ханукальні світильники запалюються тільки для виконання заповіді свята, тому ними не можна користуватися для читання або іншої роботи. Для цього використовується світло розташованої поруч службової свічки шамаш. Втім, при наявності в будинку електрики ця проблема втрачає актуальність. Але, якщо ви надумаєте вимкнути світло і почитати, влаштувавшись поруч з ханукією, то перевірте, чи не згас шамаш (якщо він горить, то вважається, що при читанні ви користуєтеся світлом саме шамаша, а не інших свічок).
У дні Хануки прийнято їсти страви, приготовані на олії (оливковій, соняшниковій, кукурудзяній тощо). Особливо популярні латкес (оладки, ідиш) і суфганієт (пончики, іврит). Також у багатьох громадах прийнято їсти молочні страви, на згадку про подвиг жінки на ім'я Йеѓудит (Юдіфь), завдяки якій була здобута перемога над греко-сирійцями.
У дні Хануки прийнято грати в різні ігри, по можливості, уникаючи азартних. Діти грають, зокрема, в севівон (на ідиш «дрейдл») – чотиригранний дзига, на гранях якого накреслені єврейські літери «нун», «гімель», «ѓей» і «шин» — перші літери івритських слів, що складають фразу «Велике диво сталося там (в Ерец-Ісраель)». У самому Ізраїлі остання літера змінюється на «пей» і виходить фраза «Велике диво сталося тут».
У ніч на четвертий або п'ятий день Хануки батьки дають дітям хануке гелт (ханукальні гроші (ідіш)), які вони можуть витратити на свій розсуд, проте бажано, щоб частину грошей вони віддали на цдаку. Взагалі ж у дні Хануки прийнято давати на цдаку більше грошей, ніж зазвичай.