ПІСТ ЕСТЕР
Цей піст був установлений мудрецями на згадку про ті три дні, коли цариця Естер і всі євреї Перської імперії постили, намагаючись відвернути небезпеку, що нависла над ними (ще з часів Моше-рабейну євреї знали про велику силу посту і в час випробувань постили, щоб пробудити милосердя Всевишнього).
Піст Естер триває протягом світлої частини доби в день, що передує Пуріму (якщо цей день припадає на суботу, піст переносять на найближчий четвер і він називається «мукдам», тобто «достроковий»). У цей час заборонено їсти й пити. Цього року в Одесі піст розпочнеться о 05:01 і триватиме до 18:15. Не прийнято їсти доти, доки не буде виконано заповідь «крият мегіла», тобто доки не буде прослухано Свиток Естер.
Склалася традиція не вважати Піст Естер таким же обов’язковим, як чотири пости, згадані в книгах пророків (3 тішрея, 10 тамуза, 17 тевета, 9 ава), тому від нього звільняються вагітні жінки, породіллі протягом 30 днів після пологів, матері, що годують, а також хворі, які важко переносять своє нездужання (навіть легке запалення очей). Не постять також молодята, якщо Піст Естер припадає на один із семи днів після весілля. Усі вони «викуповують» пропущений день посту тим, що дають щедрішу цдаку.
ПУРІМ, СКОРО ГРЯНЕ ПУРІМ
У середині IV ст. до н.е. наймогутнішою державою у світі була Перська імперія, що виникла на руїнах Вавилонської імперії. Вона простягалася від Індії до Ефіопії та включала також Ерец-Ісраель, єврейське населення якої тоді було нечисленним — це були ті, хто повернулися з вавилонського полону й відбудували Єрусалим. Столиця Перської імперії — Сузи (Шушан) — була водночас і головним центром єврейської діаспори, і саме тут жили герої цієї історії — один із керівників єврейської громади Мордехай бен Яїр і його племінниця Естер.
Одного разу на бенкеті, влаштованому перським володарем Ахашверошем, його дружина, цариця Вашті, насмілилася заперечити чоловікові, і розпалений вином цар наказав її стратити. Згодом він вирішив одружитися знову і серед усіх дівчат імперії обрав за дружину саме Естер, яка за порадою дядька приховала від чоловіка своє походження.
Тим часом найближчому до Ахашвероша міністрові — Аману — вдалося переконати правителя в необхідності знищити весь єврейський народ, і над євреями, що жили в імперії Ахашвероша (а на той момент там проживали всі євреї світу), нависла смертельна небезпека. Датою «остаточного вирішення єврейського питання» було обрано 13 число місяця адар наступного року. Дату визначили жеребом («пур»), тому свято й отримало назву Пурім.
Дізнавшись про загрозу, Мордехай звернувся до Естер і попросив розповісти про все цареві. Естер відповіла, що без особистого дозволу володаря ніхто, навіть дружина, не може увійти до його покоїв (на порушників чекала смертна кара), а її вже місяць туди не запрошували. Проте вона поступилася проханню дядька. Перед тим як іти до царя без запрошення, Естер і Мордехай оголосили триденний піст серед єврейської громади імперії. Попри все, піст і каяття зробили своє: цар прийняв Естер і погодився прийти до неї на вечерю.
Під час бенкету Естер розповіла чоловікові про задум Амана та про своє єврейське походження. Розгніваний Ахашверош вибіг із покоїв, а Аман кинувся до Естер, благаючи про помилування. Повернувшись і побачивши це, цар вирішив, що Аман посягнув не лише на життя цариці, а й на її честь. Амана було страчено. Проте указ про знищення євреїв уже був підписаний і не підлягав скасуванню. Тому видали інший указ, який дозволяв євреям захищатися, що вони й зробили.
На згадку про це мудреці встановили, що 14 адара, коли євреї святкували перемогу над ворогами, має навіки стати святом. Воно отримало назву Пурім, а вся ця історія була записана в книзі Естер (Мегилат Естер), яку в день Пуріму двічі читають при великому зібранні людей.
МАХАЦіТ ГА-ШЕКЕЛЬ
Зазвичай напередодні свята, 13 адара, у день Посту Естер, перед денною молитвою «Мінха» в синагозі дають (і збирають) махаціт га-шекель — «півшекеля».
Це робиться на згадку про половину шекеля, яку кожен єврей щороку жертвував на Храм. Перед початком вечірньої молитви прийнято давати «півшекеля» — половину монети, що має обіг у цій країні. Обов’язок давати півшекеля лежав на чоловіках, але в нашій громаді прийнято жертвувати по три «півшекеля» за кожного члена родини (оскільки в уривку Тори, де згадується ця заповідь, тричі вживається слово «трума» — «пожертва»).
Якщо людина не може бути в синагозі в цей час, прийнято відкласти потрібну суму, щоб пізніше, перебуваючи в синагозі (наприклад, під час ранкового читання Мегили), виконати цю заповідь.
ШЕЛАХМУНЕС І ПОДАРУНКИ БІДНИМ
У Пурім кожен єврей зобов’язаний надіслати іншому єврею (принаймні одному) щонайменше два види їжі або один вид їжі й один напій. Ця заповідь називається «мішлоах манот» («посилання страв») івритом або «шелахмунес» на їдиші.
Надсилають лише таку їжу, яка не потребує додаткового приготування: варене чи смажене м’ясо, кондитерські вироби, солодощі, фрукти, вино або інші напої, але не сире м’ясо чи рибу. Чоловіки надсилають чоловікам, а жінки — жінкам.
Ще одна заповідь Пуріму — «матанот ла-евйонім» («подарунки бідним»). Для її виконання слід у Пурім дати цдаку щонайменше двічі. Цій заповіді надається перевага перед «мішлоах манот» і святковою трапезою.
ТРАПЕЗА
Ще одна заповідь Пуріму — святкова трапеза й особлива радість, більша, ніж у будь-яке інше свято. Святкування починається вже вночі на 14 адара, але головна трапеза відбувається вдень.
У Пурім прийнято їсти трикутні пиріжки з маком. На їдиші вони називаються гоменташ («сумка Амана»), а на івриті — «озней Аман» («вуха Амана»). Вино відіграло велику роль у пурімському диві, тому мудреці сказали: «Зобов’язаний кожен напитися в Пурім так, щоб не розрізняти слів “проклятий Аман” і “благословен Мордехай”». Проте людині зі слабким здоров’ям або тій, хто втрачає контроль під впливом вина, не слід пити навіть у Пурім.
СУВІЙ ЕСТЕР
Кожен чоловік і кожна жінка зобов’язані двічі — увечері й уранці — прослухати читання книги Естер. Бажано слухати її в синагозі в присутності не менше десяти дорослих євреїв.
Сувій читають із рукописного тексту, написаного за особливими правилами на пергаменті (клаф). Якщо читають із друкованого видання, заповідь вважається невиконаною.
Під час читання прийнято «заглушати» ім’я злодія Амана — створювати шум тріскачками, тупотом тощо. Оскільки заповідь вважається невиконаною, якщо пропущено хоча б одне слово, слухати слід дуже уважно.
В Одесі, у центральній синагозі «Хабад Шомрей Шабос», Сувый Естер читатимуть 1 березня о 18:15 і 2 березня о 09:30.