ПЕЙСАХ ШЕНІ
14-й день місяця іяр називається «Другим Песахом» (Пейсах шени), бо за часів існування Храму в цей день приносили пасхальну жертву ті, хто не міг принести її вчасно, оскільки 14-го нісана перебували в стані ритуальної нечистоти або не могли вчасно прибути до Єрусалима. «Другим Песахом» ця дата названа тому, що іяр є другим місяцем року. В Єрусалимському Талмуді цей день названо інакше — «Малим Песахом» (Песах катан).
На другий рік після Виходу з Єгипту, коли євреї святкували свій перший Песах у пустелі, ті з них, хто були ритуально нечисті через дотик до людського трупа (зокрема Мішаель та Ельцафан, які несли тіло Йосефа) і не могли вчасно принести пасхальну жертву, прийшли до Моше та Аарона і сказали: «Чому ж ми будемо позбавлені можливості принести жертву Господу у призначений для неї час серед синів Ізраїля?» Хоча ми знаємо, що не будемо покарані за невиконання заповіді, оскільки не мали можливості її виконати, чому ми позбавляємося великої нагороди за її виконання?».
«І Г-сподь говорив Моше так: «Скажи синам Ізраїля так: кожен, хто буде нечистий через померлого, або буде в далекій подорожі, з вас або з нащадків ваших, той і повинен звершити Песах Г-сподній (тобто принести Йому пасхальну жертву). У другому місяці, чотирнадцятого дня, у сутінки нехай святкують його, з мацою та марором нехай їдять його».
День Песах шені не є святковим або напівсвятковим днем, однак оскільки за часів Храму це був радісний день для всіх тих, хто виконував у нього заповідь про пасхальну жертву, ми продовжуємо виділяти його і сьогодні, не читаючи в цей день покаянну молитву «Таханун».
Прийнято їсти в цей день мацу, що залишилася від свята Песах, на згадку про пасхальну жертву, яку з'їдали разом з мацою. Хліб та інший хомец при цьому знищувати не потрібно, і їсти його теж можна.
Цього року Пейсах шені припадає на п'ятницю, 1 травня (14 нісана).