3 тамуза 5754 року пішов з цього світу Ребе, рабі Менахем-Мендел Шнеєрсон. Він був безсумнівним лідером, людиною, яка протягом чотирьох десятиліть очолювала Хабад — найчисленніший і найактивніший єврейський рух двадцятого століття. Ребе доклав величезних зусиль до того, щоб поширити єврейські знання і єврейський спосіб життя серед усіх євреїв, де б вони не знаходилися, і саме в роки його керівництва з'явився знаменитий принцип: «Хабад є скрізь, де є «Кока-кола». Він є навіть там, де «Кока-коли» немає».
Ребе, який доклав багато зусиль до того, щоб наблизити прихід Мошіаха, ніколи не говорив, що Мошіахом є саме він. Тим не менш, деякі з його прихильників сподівалися на те, що це саме так, і на їхньому боці були цілком вагомі доводи.
Серед принципів визначення Мошіаха, сформульованих великим Рамбамом (рабі Моше бен Маймон, один з найбільших законовчителів єврейського народу), сказано, що він:
а) має бути нащадком царя Давида; б) бути великим у Торі; в) вести війни в ім'я Всевишнього; г) відбудувати Храм; д) зібрати всіх євреїв; е) встановити мир у всьому світі; є) ну і фіналом усього цього великоліпя буде «тхіат га-метім» — воскресіння з мертвих усіх-усіх-усіх, хто коли-небудь жив на Землі.
І лише при виконанні всіх цих умов ми можемо сказати, що перед нами людина, яка дійсно є Мошіахом. В усіх інших випадках це… називайте, як хочете: «кандидат у Мошіахи», «людина з душею і потенціалом Мошіаха», але не більше того.
А що ж Ребе? Він:
а) був прямим нащадком царя Давида і походив з роду великого празького каббаліста рабі Єгуди Ліви бен Бецалеля. Пам'ятаєте Лева бен Бецалеля і його диван з Білим Тезою з «Понеділок починається в суботу» братів Стругацьких? — то це про нього. Тільки справжній бен Бецалель жодних диванів не створював, а створив першого у світі робота — голема Йосі;
б) його пізнання в Торі були справді великі (тут його авторитет ніким не оспорювався);
в) він вів війни в ім'я Всевишнього. Війна ж — це не обов'язково «піф-паф»: коли віддаєш усі сили і все своє життя на поширення єврейства, коли борешся за кожного єврея, що виріс на «Короткому курсі ВКП(б)» — це теж війна.
Але всього іншого Ребе, на жаль, не встиг…
Єврейська традиція говорить, що в кожному поколінні народжується людина з душею і потенціалом Мошіаха, але «короля грає оточення», і якщо люди, що живуть навколо нього, не готові (і негідні), то й розкриття потенціалу не відбувається. Людина йде з цього світу, а душа з'являється тут знову і знову, чекаючи, поки світ дозріє.
Ребе міг стати Мошіахом, але не вийшло. Не встиг… Наприкінці вісімдесятих він сказав: «Я зробив для приходу Мошіаха все, що було в моїх силах. Тепер справа за вами». Ми теж не встигли. Останні два роки Ребе хворів і нерідко опинявся в лікарні. Лікарі робили все можливе, але 3 тамуза 5754 року і цього виявилося вже недостатньо.
Його учні були в шоці (смерть улюбленого вчителя завжди тяжка) і частина з них не захотіла розлучатися з мрією. Поповзли чутки про те, що, мовляв, Ребе не помер, а просто приховав свою фізичну оболонку, що могила порожня тощо.
На жаль, Ребе помер. Це дуже сумно, але це так. Його фізична оболонка припинила існування, але його душа залишилася. Ще раз слід підкреслити різницю між душею і тілом — і ні про яку фізичну присутність Ребе в цьому світі говорити не доводиться.
У Кабалі сказано, що праведник після смерті може зробити в цьому світі навіть більше того, що робив за життя, оскільки його душа тепер не пов'язана з фізичними обмеженнями тіла. До речі, за 18 років, що минули з часу відходу Ребе, рух Хабад значно розширився і зміцнів, так що, як бачите, допомога Ребе своїм хасидам справді збільшилася. Це не є привілеєм тільки нашого Ребе — так само додаткові можливості отримали попередній Ребе, і Віленський Гаон, Рамбам, і рабі Хатам-сойфер, рабі Шимон бар Йохай і Баал Шем-Тов, Хофец-Хаїм, і Алтер ребе, рабі Нахман з Брацлава і наша праматір Рахель і багато-багато інших праведників і праведниць (та й наші з вами родичі, що пішли в інший світ, хоча, можливо, і поступаються в чомусь вищезгаданим людям, теж отримують додаткові сили).
Зараз у світі діють понад 5 тисяч посланців Ребе, так що коли вони збираються на свої традиційні зібрання в Нью-Йорку, виникає проблема — як сфотографувати стільки людей одразу. Ну, дай Б-г, щоб це була остання проблема.