Свідомо і підсвідомо
Наш рабин розповідав у суботу...
Розділ «Матот — Масей»
Сучасний світ надає величезного значення людському підсвідомому. Фрейд описав захисні механізми психіки: інколи ми ховаємо глибоко всередині важкі переживання і травми, щоб не зруйнувати свій ідеальний образ. Через це виникає суперечність: людина повністю впевнена у своїй правоті, хоча насправді нею можуть керувати приховані мотиви і страхи.
Коли ми не усвідомлюємо, що нами рухає зсередини, ми стаємо рабами шрамів нашого минулого. Ми ранимо людей, яких любимо найбільше, ведемо непотрібні війни і руйнуємо сім’ї та соціальні зв’язки — лише тому, що наша психіка витіснила справжню проблему в темряву.
Іноді це призводить до того, що називається саморуйнуванням. Людина хоче досягти успіху, побудувати хороші стосунки, хоче творити — але власними руками все руйнує і зазнає невдачі. Вона впевнена, що причина її невдач знаходиться зовні, що проти неї повстав увесь світ, — але її найбільший ворог ховається всередині її власного підсвідомого.
Мідраш Танхума наводить дивовижний мідраш про Моше-рабейну і його наступника Єгошуа бін Нуна. У розділі «Матот» Всевишній наказує Моше піти війною на мідьянитян, які втягнули євреїв в ідолопоклонство і розпусту. Одразу після завершення війни, оголошує Б-г, Моше помре. І Моше без жодних вагань збирає військо і посилає його на мідьянитян. Мідраш із похвалою відгукується про дії Моше: щоб продовжити собі життя, він міг би затягнути війну з Мідьяном на роки, але він повністю анулював своє «я» заради святої місії.
Про дії Єгошуа бін Нуна під час завоювання Кнаана сказано: «Багато днів вів Єгошуа війну з усіма цими царями». Мудреці говорять: Єгошуа знав, що як тільки завершиться завоювання землі, його життя обірветься, і тому підсвідомо затягував війну. За це Б-г розгнівався на нього і скоротив його життя на десять років.
Але як таке може бути?! Невже праведний Єгошуа, вірний учень Моше, свідомо жертвував життями євреїв, щоб прожити трохи довше? Звичайно, ні! У книзі третього гурського Ребе «Сфат Емет» сказано, що на свідомому рівні Єгошуа щиро хотів виконати волю Б-га, — але на рівні підсвідомості спрацювало природне людське бажання жити. Коли серце не віддане меті повністю, немає повного душевного прагнення, і саме це призвело до того, що війна затягнулася на «багато днів».
У цьому і полягала найбільша різниця: Моше-рабейну звільнився від особистої зацікавленості не лише на рівні свідомості, але й до самих глибин свого підсвідомого.
Хасидизм і етичне вчення (мусар) постійно говорять про роботу підсвідомого. Прийнято вважати, що підсвідоме і психоаналіз відкрив світові Зигмунд Фрейд у минулому столітті, але наші мудреці випередили його на сотні років, навіть якщо їхні терміни і формулювання були іншими.
Наведемо ще два приклади з Тори.
Тора пише: «І побачив Господь, що Лея ненависна [Яакову]... і зачала Лея і народила сина». Книга «Ор а-Хаїм» пояснює, що на свідомому рівні Яаков сам цього не розумів — його психіка блокувала це знання, і лише Б-г бачив, що вона нелюбима.
У Еліезера, раба Авраама, було підсвідоме бажання видати за Іцхака свою доньку, тому він запитував, що робити, якщо майбутня дружина Іцхака відмовиться з ним іти. І лише коли він усвідомив і усунув своє приховане бажання, його місія увінчалася успіхом.
Що з цього ми можемо використати в нашому повсякденному житті, у стосунках у сім’ї, у вихованні дітей? Мішна каже: «Усі вади бачить людина, крім власних». Ми легко помічаємо помилки наших дітей і подружжя. Нам здається, що в суперечках ми цілком праві і діємо виключно з добрих намірів. Але часто наш гнів породжений старими, захованими в підсвідомості травмами і образами.
Спробуймо під час сварки зупинитися і запитати себе: «Що зараз насправді рухає мною? Істина чи прихована травма з підсвідомості?» Нам потрібно, подібно до Моше, навчитися долати свій егоїзм, щоб стати чистими провідниками миру і любові в наших домівках.
Слухав і переказав Яків Шапіро
===================================================================
Сознательно и подсознательно
Наш раввин рассказывал в субботу...
Глава «Матот — Масей»
Современный мир наделяет огромной значимостью человеческое подсознание. Фрейд описал защитные механизмы психики: порой мы прячем глубоко внутри тяжелые переживания и травмы, чтобы не разрушить свой идеальный образ. Из-за этого возникает противорчие: человек полностью уверен в своей правоте, хотя на самом деле им могут управлять скрытые мотивы и страхи.
Когда мы не осознаём, что нами движет изнутри, мы становимся рабами шрамов нашего прошлого. Мы раним людей, которых любим больше всего, ведем ненужные войны и разрушаем семьи и социальные связи — только потому, что наша психика вытеснила истинную проблему во тьму.
Иногда это приводит к тому, что называется саморазрушением. Человек хочет добиться успеха, построить хорошие отношения, хочет творить — но собственными руками всё разрушает и терпит неудачу. Он уверен, что причина его неудач находится вовне, что против него ополчился весь мир, — но самый большой его враг таится внутри его собственного подсознания.
Мидраш Танхума приводит удивительный мидраш о Моше-рабейну и его преемнике Йеѓошуа бин Нуне. В главе «Матот» Всевышний велит Моше пойти войной на мидьянитян, которые вовлекли евреев в идолопоклонство и разврат. Сразу по окончании войны, объявляет Б-г, Моше умрет. И Моше без малейших колебаний собирает войско и посылает его на мидьянитян. Мидраш с похвалой отзывается о действиях Моше: чтобы продлить себе жизнь, он мог бы затянуть войну с Мидьяном на годы, но он полностью аннулировал свое «я» ради святой миссии.
О действиях Йеѓошуа бин Нуна во время завоевания Кнаана сказано: «Многие дни вел Йеѓошуа войну со всеми этими царями» . Мудрецы говорят: Йеошуа знал, что как только закончится завоевание земли, его жизнь оборвется, и поэтому подсознательно затягивал войну. За это Б-г разгневался на него и сократил его жизнь на десять лет.
Но как такое может быть?! Неужели праведный Йеѓошуа, верный ученик Моше, сознательно жертвовал жизнями евреев, чтобы прожить немножко дольше? Конечно, нет! В книге третьего гурского Ребе «Сфат Эмет» говорится, что на сознательном уровне Йеѓошуа искренне хотел исполнить волю Б-га, — но на уровне подсознания сработало естественное человеческое желание жить. Когда сердце не отдано цели целиком, нет полного душевного устремления, и именно это привело к тому, что война затянулась на «многие дни».
В этом и была величайшая разница: Моше-рабейну освободился от личной заинтересованности не только на уровне сознания, но и до самых глубин своего подсознания.
Хасидизм и этическое учение (мусар) постоянно говорят о работе подсознания. Принято считать, что подсознание и психоанализ открыл миру Зигмунд Фрейд в минувшем столетии, но наши мудрецы опередили его на сотни лет, пусть даже их термины и формулировки были другими.
Приведем еще два примера из Торы.
Тора пишет: «И увидел Господь, что Лея ненавистна [Яакову]... и зачала Лея и родила сына». Книга «Ор а-Хаим» объясняет, что на сознательном уровне Яаков сам этого не понимал — его психика блокировала это знание, и только Б-г видел, что она нелюбима.
У Элиэзера, раба Авраама, было подсознательное желание выдать за Ицхака свою дочь, поэтому он спрашивал, что делать, если будущая жена Ицхака откажется с ним идти. И только когда он осознал и устранил свое скрытое желание, его миссия увенчалась успехом.
Что из этого мы можем использовать в нашей повседневной жизни, в отношениях в семье, в воспитании детей? Мишна говорит: «Все язвы видит человек, кроме собственных». Мы легко замечаем ошибки наших детей и супругов. Нам кажется, что в спорах мы совершенно правы и действуем исключительно из благих побуждений. Но часто наш гнев порожден старыми, спрятанными в подсознании травмами и обидами.
Давайте во время ссоры попробуем остановиться и спросить себя: «Что сейчас по-настоящему движет мною? Истина или скрытая травма из подсознания?» Нам нужно, подобно Моше, научиться преодолевать свой эгоизм, чтобы стать чистыми проводниками мира и любви в наших домах.
Слушал и пересказал Яков Шапиро