Наш рабин розповідав у суботу...
НАВІЩО Б-ГУ ВСЕ ПЕРШЕ?
«...візьми від початку всякого плоду землі, який ти отримаєш із землі твоєї, яку Господь, Б-г твій, дає тобі, і поклади в кошик, та піди на місце, яке обере Господь, Б-г твій, щоб там перебувати Його Імені...» Дварім, глава «Кі таво», 26:2
Наша глава відкривається особливою заповіддю — заповіддю про принесення бікурім — первинок. Людина довгі роки терпляче чекає, поки дерево, яке вона посадила, виросте й почне плодоносити. І коли нарешті з'являються перші плоди, її серце сповнюється гордістю та радістю, а рука сама тягнеться зірвати їх і з'їсти. Але Писання наказує нам інше. Потрібно піти до саду, дочекатися першої зав'язі, обв'язати її тростиною, а коли плід достигне, покласти його в гарний плетений кошик, вирушити до Єрусалима і там, із піснеспівами та радістю, вручити його когену в Храмі.
Окрім заповіді про бікурім, є багато інших заповідей, якими Святий, благословенний Він, вимагає від нас освячувати початок, освячувати первинки, освячувати первістка. Це стосується неживої природи, рослинного й тваринного царств, людини і навіть часу.
Ось приклад заповіді, пов'язаної з неживою природою: господиня замішує тісто, щоб спекти халу до шабату. Тора велить їй: «Від першого вашого тіста відділяйте халу як дар Г-споду».
Про рослинний світ сказано в нашій главі: перший плід, що виріс на дереві, присвячується як бікурім Г-споду.
Щодо тваринного царства: первісток кошерних тварин присвячується Г-споду і належить коену.
Щодо людських істот: первісток-хлопчик, який народився в сім'ї, присвячується Г-споду, тож його потрібно викупити у когена.
Приклади, що стосуються часу: рош-ходеш — початок місяця, і Рош га-Шана — початок року.
Але чому Святому, благословенний Він, важливий саме початок? Адже все й так належить Йому! Чому ж саме перше має таку велику цінність і святість?
Тим більше, як нам відомо, ані первісток, ані перший плід не обов'язково є найякіснішими, найкращими — достатньо згадати Ішмаеля та Іцхака, Ейсава та Яакова, Реувена та Єгуду. То чому ж Б-г вимагає саме перше і перших?
Чудове пояснення наводить книга «Сефер га-хінух». Святий, благословенний Він, просить перше зовсім не тому, що Він Сам так сильно його любить, — а тому, що його любить людина! У першому плоді міститься серцевина «его» людини, її самосвідомість і гордість. У першому плоді людина бачить себе «творцем». Перша дитина робить чоловіка батьком, перший онук робить його дідом.
У чому ж тоді полягає суть принесення Б-гу першого і перших? Раші дає нам ключ до розуміння: коли людина приносить когену кошик перших плодів, вона промовляє довгий ритуальний текст, суть якого зводиться до трьох простих слів: «Я вдячний Тобі».
У цьому й полягала суперечка між Каїном та Гевелем (Авелем). Каїн приніс Б-гу дар із льону — дуже дорогий і цінний дар, але думав він при цьому так: «Б-г допоміг мені, тож Йому належить 30 %, але 70 % належать мені, адже я працював».
Авель же, навпаки, приніс дар із первістків своєї отари. Він віддав Б-гу перше, своє его, і тим самим визнав, що Творець — це Б-г, а не він сам.
Зараз, у дні місяця Елул, перед Рош га-Шана, ми шукаємо шляхи до каяття. Справжнє каяття народжується не зі страху перед покаранням, а з усвідомлення того, яку безліч дарів дав нам Г-сподь: розум, мову, тіло, сім'ю. Як могли б ми отримати ці дари всупереч Його волі? Це каяття з любові та вдячності.
Наші мудреці кажуть: тому, хто приносить перші плоди з радістю та вдячністю в серці, Бат Коль (Небесний голос) проголошує: «Удостоїшся принести їх і наступного року!».
Нехай усі ми удостоїмося бачити й цінувати дароване нам добро, дякувати за кожен подих, віддавати Всевишньому найкраще з наших справ і бути записаними до Книги праведників на добрий, солодкий і благословенний рік!
Слухав і переказав Яків Шапіро
========================================
Наш раввин рассказывал в субботу...
ЗАЧЕМ Б-ГУ ВСЁ ПЕРВОЕ?
«...возьми от начатка всякого плода земли, что получишь от земли твоей, которую Г-сподь, Б-г твой, дает тебе, и положи в корзину, и пойди на место, которое изберет Г-сподь, Б-г твой, чтобы там пребывать Его Имени...» Дварим, глава «Ки таво» 26:2
Наша глава открывается особенной заповедью — заповедью о приношении бикурим — первинок. Человек долгие годы терпеливо ждет, пока дерево, которое он посадил, вырастет и начнет плодоносить. И когда наконец появляются первые плоды, сердце его наполняется гордостью и радостью, и рука сама тянется сорвать их и съесть. Но Писание повелевает нам иное. Нужно пойти в сад, дождаться первой завязи, обвязать ее тростинкой, а когда плод созреет, положить его в красивую плетеную корзину, отправиться в Иерусалим и там, с песнопениями и радостью, вручить его коѓену в Храме.
Кроме заповеди о бикурим, есть много других заповедей, которыми Святой, благословен Он, требует от нас освящать начало, освящать первинки, освящать первенца. Это относится к неживой природе, к растительному и животному царствам, к человеку и даже ко времени.
Вот пример заповеди, связанной с неживым: хозяйка вымешивает тесто, чтобы испечь халу к шабату. Тора велит ей: «От первого вашего теста возносите халу в приношение Г-споду».
О растительном говорится в нашей главе: первый плод, выросший на дереве, посвящается как бикурим Г-споду.
О животном царстве: первенец кошерных животных посвящается Г-споду и принадлежит коѓену.
В отношении человеческих существ: первенец-мальчик, родившийся в семье, посвящается Г-споду, так что его нужно выкупить у коѓена.
Примеры, относящиеся ко времени: рош-ходеш — начало месяца, и Рош га-Шана – начало года.
Но зачем Святому, благословен Он, важно именно начало? Ведь все и так принадлежит Ему! Почему же именно первое имеет такую большую ценность и святость?
Тем более, как нам известно, ни первенец, ни первый плод не обязательно являются самыми качественными, самыми лучшими — вспомнить хотя бы Ишмаэля и Ицхака, Эйсава и Яакова, Реувена и Йегуду. Так почему же Б-г требует именно первое и первых?
Прекрасное объяснение приводит книга «Сефер га-хинух». Святой, благословен Он, просит первое вовсе не потому, что Он сам так сильно любит его, — а потому, что его любит человек! В первом плоде заключена сердцевина «эго» человека, его самосознание и гордость. В первом плоде человек видит себя «создателем». Первый ребенок делает мужчину отцом, первый внук делает его дедушкой.
В чём же тогда заключается суть приношения Б-гу первого и первых? Раши даёт нам ключ к пониманию: когда человек приносит коѓену корзину первых плодов, он произносит длинный ритуальный текст, суть которого сводится к трём простым словам: «Я благодарен Тебе».
В этом и заключался спор между Каином и Ѓевелем (Авелем). Каин принес Б-гу приношение из льна — очень дорогое и ценное приношение, но думал он при этом так: «Б-г помог мне, так что Ему полагается 30%, но 70% полагаются мне, ведь я трудился».
Авель же, напротив, принес подношение из первенцев своего стада. Он отдал Б-гу первое, свое эго, и тем самым признал, что Творец – это Б-г, а не он сам.
Сейчас, в дни месяца элул, перед Рош га-Шана, мы ищем пути к раскаянию. Настоящее раскаяние рождается не из страха перед наказанием, а из осознания того, какое множество подарков дал нам Г-сподь: разум, речь, тело, семью. Как бы мы могли получить эти дары вопреки Его воле? Это раскаяние из любви и благодарности.
Наши мудрецы говорят: тому, кто приносит первые плоды с радостью и благодарностью в сердце, Бат Коль (Небесный голос) провозглашает: «Удостоишься принести их и в следующем году!».
Пусть все мы удостоимся видеть и ценить оказанное нам добро, благодарить за каждый вдох, отдавать Всевышнему лучшее из наших дел и быть записанными в Книгу праведников на добрый, сладкий и благословенный год!
Слушал и пересказал Яков Шапиро