
12 кислева 5334 року (7 листопада 1573 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шломо бен Єхіеля Лурії (Маѓаршаль або Рошаль).
Рабі Шломо народився на початку XVI століття в Познані. Рано осиротівши, він виховувався у дідуся з боку матері, ерудованого талмудиста Іцхака Клойбера, а згодом навчався у рабина Острога й голови місцевої єшиви рабі Калонімуса Габеркастна, з дочкою якого й одружився. Уже в молодості Маѓаршаль прославився своєю вченістю (найвідомішою з його праць стала збірка коментарів до Талмуду «Ям шель Шломо» («Соломонове море»)), і багато рабинів, зокрема й з інших країн, почали звертатися до нього з питань єврейського законодавства. Його рішення визнавалися більшістю авторитетів, із якими він листувався, хоча надзвичайною твердістю у відстоюванні власної думки та різкими судженнями як про сучасників, так і про попередників Маѓаршаль нажив собі чимало ворогів.
Рабі Шломо бен Єхіель Лурія відійшов із цього світу 1573 року в польському місті Любліні. Його нащадки відомі нам під прізвищем Рошаль.
12 кислева 5759 року (1 грудня 1998 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йосефа-Іцхака Каценa, «батька єврейського Інтернету».
Рабі Кацен народився 1954 року в родині рабі Залмана та ребецн Шифри-Шули, які втекли до Америки від жахіть сталінських таборів і нацистських концтаборів. Юнаком він залишив рідний Клівленд і вирушив до Нью-Йорка, де почав працювати у штаб-квартирі Хабаду.
Рабі Йосеф-Іцхак усіляко намагався поставити сучасні технології на службу ідшкайт. У 1988 році він залучив тисячі людей до мережі Фідонет — попередниці нинішнього Інтернету. Він перевів у цифровий формат тисячі єврейських книжок, створивши таким чином першу у світі віртуальну єврейську бібліотеку. А згодом, у міру розвитку Інтернету, рабі Кацен створив сайт www.chabad.org, ставши «батьком єврейського Інтернету».
Рабі Йосеф-Іцхак відійшов із цього світу у віці 44 років і був похований на кладовищі «Old Montefiore» у Квінсі, неподалік від місця спочинку Ребе.
13 кислева 4235 року (475 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Равіни бар рав Гуни (Равіна II).
Матеріал для Талмуду накопичувався протягом 200 років, від часу укладання рабі Єгудою га-Насі та групою мудреців-танаїв основного зводу законів — Мішни. На початку V століття мудреці Аші та Равіна I очолили групу амораїв (талмудичних мудреців), які мали завершити укладання Вавилонського Талмуду. Редагування Талмуду тривало протягом кількох поколінь. Равіна II — голова єшиви у вавилонському місті Сура — очолив останню групу редакторів-амораїв. Після епохи Равіни II Талмуд було «закрито», і наступне покоління мудреців-савораїв займалося лише мінімальним редагуванням наявних текстів.
14 кислева 2193 року (1568 рік до н. е.) — День народження Реувена бен Яакова.
14 кислева 2318 року (1443 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Реувена бен Яакова.
Реувен був первістком нашого праотця Яакова та його дружини Леї, а також узагалі першою дитиною Яакова. За правом первородства він мав очолити єврейський народ, отримавши для свого коліна подвійну частку в Ерец-Ісраель та атрибути царської влади, однак після того, як він, за висловом Тори, «розладнав батькове ложе», усе змінилося. Великий мудрець і коментатор Раші так пояснює слова Тори: «І пішов Реувен, і ліг із Білгою, наложницею батька свого» (глава Ваїшлах 35:22): «За те, що розладнав (батькове) ложе, Писання зараховує йому це так, наче він ліг із нею. А чому він розладнав і порушив його ложе? Тому що, коли померла Рахель, Яаков узяв своє ложе, яке завжди стояло в наметі Рахелі й ніколи в жодному іншому наметі, та переніс його до намету Білги. Тоді Реувен прийшов заступитися за свою матір і розладнав батькове ложе». Згідно з іншими коментарями, він ліг на порозі намету Білги, маючи намір не дати Яакову увійти, і батько зрозумів його натяк. Однак після цієї події згадані привілеї були відібрані у Реувена й передані Єгуді та Йосефу.
У віці 45 років Реувен разом із батьком і братами переселився до Єгипту, де й відійшов із цього світу рівно на 125-й день свого народження. Нащадки коліна Реувена отримали свою частку на схід від Йордану, а їхніми сусідами були також коліно Гада та половина коліна Менаше.
14 кислева 5689 року (27 грудня 1828 року) — Весілля Ребе Менахема-Мендела Шнеерсона та ребецн Хаї-Мушки, дочки рабі Йосефа-Іцхака (шостого Любавицького ребе, ребе Раяца).
Звістка про весілля викликала неабиякий ажіотаж у єврейському світі, і до Варшави, де мала відбутися церемонія, прибули тисячі євреїв. Серед них були батько нареченої, ребе Раяц, який приїхав із Риги, та його тесть, рабі Авраѓам Шнеерсон із Кишинева. На жаль, виїхати з Країни Рад було неможливо, тому батьки нареченого, рабі Леві-Іцхак і ребецн Хана, не змогли приїхати. Того дня вони влаштували у себе вдома трапезу, у якій взяли участь багато євреїв Дніпропетровська.
Церемонія каболас панім (зустрічі нареченої та нареченого) відбувалася в будівлі варшавської єшиви «Томхей Тмімім». До зали входили за запрошеннями, і там опинилася «лише» тисяча осіб, зате саму церемонію хупи у дворі синагоги могли спостерігати всі охочі, а таких було понад п'ять тисяч!
Весільне застілля, співи й танці тривали до сьомої ранку. Такого весілля Польща ще не бачила.
18 кислева 4998 року (7 грудня 1237 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Авраѓама Маймуні.
Рабі Авраѓам Маймуні га-Нагід, який народився 1185 року й також відомий як «Авраѓам бен га-Рамбам», був сином великого мудреця Рамбама (рабі Моше бен Маймона) і вже у віці 19 років, услід за батьком, очолив єврейську громаду міста Фостат (старої частини Каїра). Його перу належить чимало коментарів і респонсів (відповідей на запитання з єврейського законодавства), у яких він захищає та розвиває погляди батька.
18 кислева 5572 року (4 грудня 1811 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Боруха бен Єхіеля з Межибожа.
Рабі Борух народився 1753 року. Його батьком був рабі Єхіель Ашкеназі, а матір'ю — ребецн Адель, дочка засновника хасидизму рабі Ісраеля Баал Шем-Това.
Рабі Борух був рабином у Тульчині, а згодом повернувся до рідного Межибожа, де й очолив хасидський рух, маючи численних прихильників і послідовників. При «дворі» рабі Боруха жив знаменитий дотепник, «єврейський Ходжа Насреддін», Гершеле Острополер.
18 кислева 5637 року (4 грудня 1876 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йосефа-Іцхака з Овруча.
Рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) народився в Любавичах і був п'ятим сином третього Любавицького ребе Цемах-Цедека. Його дружиною стала ребецн Хана — дочка рабі Якова-Ісраеля з Черкас та ребецн Двори-Леї (дочки Мітелер Ребе). Після весілля, на наполягання тестя, вони оселилися в нього. У віці 36 років, ще за життя батька, рабі Йосеф-Іцхак оселився в містечку Овруч, де став керівником хасидського руху.
Дочкою рабі Йосефа-Іцхака була ребецн Стерна-Сара, яка згодом стала дружиною п'ятого Любавицького ребе рабі Шолома-Дов-Бера. Її син, рабі Йосеф-Іцхак (шостий Любавицький ребе, також відомий під акронімом «ребе Раяц»), отримав своє ім'я на честь дідуся.
