МОЛИТВА «ІЗКОЙР»
Ізкойр — це поминальна молитва, яку читають чотири рази на рік: в останній день Песаха, у Швуес (поза межами Ерец-Ісраель — на другий день свята), у Йом Кіпур і в Шміні Ацерет.
Ізкойр — це особлива молитва, у якій той, хто молиться, просить Всевишнього дарувати душі померлого спокій, Божественне світло і місце серед душ праведників, а також проголошує свій намір зробити пожертву на пам’ять про душу покійного.
Слова Ізкойру, що містять обіцянку благодійності, слід сприймати цілком серйозно: обіцянка має бути виконана після свята (адже у свято, згідно з єврейським Законом, не можна платити гроші). Якщо людина не має наміру жертвувати, їй краще утриматися від обіцянки; у такому разі не слід вимовляти фразу, де йдеться про пожертву.
Згідно зі звичаєм більшості громад, ті, у кого живі обидва батьки, під час читання Ізкойру виходять із залу синагоги. В Ізкойрі згадують єврейське ім’я покійного та єврейське ім’я його матері, якщо, звичайно, воно відоме. Якщо воно невідоме або якщо у покійного не було єврейського імені, його поминають тим ім’ям, яким його зазвичай називали за життя. Текст Ізкойру наведений у молитовнику (сидурі), який можна взяти в синагозі.
У перший рік після смерті «Ізкойр» не читають, але присутні в залі під час його читання. Напередодні ввечері необхідно запалити поминальну свічку, яку називають «нер нешомо» («свічка душі») і яка горітиме цілу добу. Запалюють її, як і святкову свічку, від вогню, запаленого раніше. Придбати таку свічку можна в синагозі або в кошерному магазині Time kosher.