КІЛЬКА СЛІВ ПРО ТРИ ТИЖНІ

Починаючи з 17 тамуза (цього року — 2 липня) і до 9 ава (цього року — 23 липня) триває скорботний період «драй вохн» (дослівно з їдишу — «три тижні») — час, протягом якого євреї оплакують руйнування Першого і Другого Храмів та наше вигнання.

У ці дні не заведено (точніше, заведено не влаштовувати) галасливі й веселі зібрання. Звичайно, якщо у вас народилася дитина, цю подію неодмінно слід відсвяткувати. Але всі інші приводи — День захисту комах чи, скажімо, дев'ята річниця захисту кандидатської дисертації — цілком можуть зачекати. Або, принаймні, святкування має відбуватися без демонстрації широкої слов'янської душі з биттям посуду та циганськими хорами.

Період драй вохн також називається «бейн га-мецарім» («між тіснинами» на івриті), оскільки цей час вважається найбільш несприятливим для єврейського народу. Наші мудреці всіляко рекомендують не розпочинати в ці дні важливих справ, особливо якщо успіх зовсім не є очевидним. Це не означає, що будь-яке починання неодмінно завершиться невдачею. Зовсім ні — усе може скластися якнайкраще. Але не дивуйтеся, якщо для досягнення бажаного результату доведеться докласти набагато більше зусиль, ніж у звичайні дні. Втім, коли євреям було легко?

Протягом цих трьох тижнів не промовляють благословення «Шегехіяну» (його читають, коли вперше в році куштують плоди нового врожаю або купують нові речі), тому бажано зробити покупки заздалегідь. Якщо ж якусь річ необхідно придбати саме в цей період, її купують, але не вдягають до 10 ава.

Так само і з їжею. Або потрібно встигнути до вечора 1 липня вперше скуштувати бажаний плід нового врожаю, або відкласти це до завершення трьох тижнів.

І насамкінець. У період драй вохн не стрижуться, тому варто зробити це заздалегідь або просто запастися терпінням — зрештою, що таке три тижні?

Крім того, написано, що в ці дні «не миються і не перуть одяг». Звучить доволі моторошно, але, на щастя, юдаїзм значно глибший, ніж може здатися. Насправді це означає таке: якщо у вас є одяг, який ви носите і який потрібно прати, — періть. Але не варто саме в ці дні влаштовувати генеральне прання зимово-весняної колекції фланелевих сорочок. Вони можуть зачекати.

Те саме стосується й купання. Якщо ви забруднилися — мийтеся, приймайте душ чи купайтеся. Але занурюватися в гарячу ванну не заради очищення, а лише для того, щоб розслабитися й отримати задоволення, не слід. Зараз не той час, щоб шукати насолоди.

ЩО ТАКЕ ПІСТ

Можливо, дехто ще пам'ятає з піонерсько-комсомольського дитинства вислів «пост № 1». У євреїв теж є свій «пост № 1» — Йом Кіпур. На щастя, він не має нічого спільного з тим «постом». Про Йом Кіпур ми поговоримо свого часу, а зараз — про інші пости.

Передусім варто запам'ятати: на відміну від більшості інших релігій, єврейський піст передбачає повну відмову від будь-якої їжі та пиття. Щоправда, на щастя (і також на відміну від багатьох інших традицій), наші пости тривають не більше доби, а найчастіше — лише від світанку до появи зірок. Тому піст не такий страшний, як його змальовує голодний шлунок.

Усього в юдаїзмі є п'ять обов'язкових постів. Один із них — Йом Кіпур — встановлений Торою, а решту запровадили мудреці на згадку про трагічні події єврейської історії.

Усі пости, окрім Йом Кіпуру та посту 9 ава, тривають від світанку до появи зірок. Тому ввечері й уночі можна їсти (якщо ви ще не лягли спати). Якщо ж людина вже заснула, а потім прокинулася до світанку, їсти вона вже не може — для неї піст уже розпочався. Водночас той, хто, лягаючи спати, заздалегідь вирішив прокинутися до світанку, щоб поїсти, має на це право. Більше того, якщо ви звикли пити воду одразу після пробудження, то, прокинувшись до світанку в день посту, можете випити води навіть без попереднього наміру.

У пости, що тривають лише вдень (зокрема, 17 тамуза), дозволено вмиватися, користуватися косметичними чи лікувальними оліями та носити шкіряне взуття. Водночас забороняється полоскати рот водою, а також брати до рота будь-яку їжу навіть лише для того, щоб відчути її смак і виплюнути.

Хворі (навіть якщо їхній стан не становить небезпеки для життя), вагітні та жінки, які годують грудьми й яким важко постити, а також діти звільняються від обов'язку посту цього дня (тут ідеться саме про 17 тамуза; про інші пости говоритимемо окремо).

Однак ці люди не повинні їсти демонстративно перед іншими або ласувати делікатесами. Узагалі цього дня не слід їсти заради задоволення. Варто обмежитися простою їжею, необхідною для підтримання здоров'я. Це саме стосується і дітей. Попри те, що вони не постять, вони також повинні розділяти скорботу за зруйнованим Храмом разом із дорослими.

Наші мудреці говорять: «Слово "тааніт" ("піст"), якщо переставити дві літери, перетворюється на вислів "тет ані" — "дай бідному".» Це означає, що під час посту не слід заощаджувати для себе: усе, що було «зекономлено» цього дня, потрібно віддати нужденним. Найкраще безпосередньо роздати їм продукти харчування, а якщо це неможливо — продати ці продукти, а отримані кошти пожертвувати на виконання будь-якої заповіді.

Коли прийде Машіах (і Храм буде відбудований), усі пости, встановлені на згадку про руйнування Храму, будуть скасовані.