17 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) — Ноах відправляє на розвідку голуба.
Після невдалого розвідувального польоту ворона, Ноах випустив із борту ковчега голуба. Голуб теж не знайшов місця, де зміг би приземлитися, і повернувся до ковчега ні з чим, а Ноаху довелося відкласти наступну спробу на сім днів.
17 елула 5503 року (5 вересня 1743 року) — Весілля батьків Алтер ребе.
Цього дня в місті Ліозно стали під хупу рабі Барух і ребецн Рівка, а рівно через два роки і один день у них народився хлопчик, названий Шнеур-Залманом.
17 елула 5747 року (11 вересня 1987 року) — Ребе закладає «наріжний камінь» для розширення «Дому ребе у Вавилоні (тобто в діаспорі)».
На фарбренгені, влаштованому 4 елула того ж року, Ребе оголосив про необхідність будівництва нових будівель — будівель Тори, Служіння і благодійності (це алегоричне висловлювання, оскільки в трактаті «Пірке авот» сказано, що світ стоїть на трьох речах — на Торі, служінні й благодійності»). Тоді ж було прийнято рішення про будівництво нової розширеної будівлі Великої єшиви.
18 елула 5369 року (17 вересня 1609 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Єгуди-Ліви бен Бецалеля (Маѓараля) з Праги.
Цього дня відзначається йорцайт видатного мислителя і мудреця Тори, кабаліста і багаторічного лідера празької єврейської громади рабі Єгуди-Ліви, також відомого як Маѓараль. Рабі Єгуда був нащадком царя Давида, а серед його нащадків — засновник Хабаду Алтер ребе. Маѓараль перебував у добрих стосунках із германським імператором Рудольфом, який цінував його знання і мудрість, і рабі Єгуда неодноразово використовував цю дружбу для захисту громади від утисків. Крім того, рабі відомий тим, що створив голема (фігуру з глини, яку він оживив, використовуючи знання кабали), призначеного для захисту празьких євреїв від нерідких у ті часи погромів.
Примітка: у знаменитому романі братів Стругацьких є розділ, де активно діє диван із відомим Білим тезисом, який належав, як написано в книзі, придворному алхіміку імператора Рудольфа Льву Бен Бецалелю. Так от «придворний алхімік Лев» — це і є наш рабі Єгуда-Лива бен Бецалель. А як його ще могли назвати в радянській книзі на 40-му році радянської влади?
18 елула 5458 року (25 серпня 1698 року) — День народження рабі Ісраеля Баал Шем-Това (Бешта).
18 елула 5458 року у мудреця і праведника рабі Еліезера та ребецн Сари з містечка Окуп народився син.
На момент народження сина його батькові було сто років, а матері дев'яносто. Хлопчик народився незвичайним: у віці трьох місяців він уже ходив і розмовляв. Коли йому було півтора року, його батько помер, перед відходом наказавши синові, щоб він не боявся нікого, крім Всевишнього. У річницю смерті батька померла і його мати, і містяни взяли сироту під свою опіку.
18 елула 5489 року (12 вересня 1729 року) — пророк Ахія з Шило відкривається Баал Шем-Тову і стає його вчителем.
Сам рабі Ісраель розповідав: «…У день, коли мені виповнилося 26 років, 18 елула 5489 року, в місті Окуп, опівночі, мені відкрився мій учитель і наставник Ахія з Шило. Перший урок був присвячений тижневій главі «Брейшіт». Пророк Ахія навчався з Бештом протягом 10 років, розкриваючи йому таємниці Тори.
18 елула 5494 року (16 вересня 1734 року) — Розкриття Бешта.
Через 10 років від початку навчання під керівництвом пророка Ахії і за наполегливою вимогою вчителя рабі Ісраель розкрився світові як Баал Шем-Тов (у перекладі з івриту це означає «Володар Доброго Імені», тобто знавець кабали). До цього рабі Ісраель протягом шести років відмовлявся розкриватися, за що згодом від його життєвого терміну було віднято 6 років.
18 елула 5505 року (15 вересня 1745 року) — День народження Алтер ребе.
Хоча з дня весілля рабі Баруха і ребецн Рівки минуло 10 місяців, у них не було дітей, і вони вирішили вирушити до Баал Шем-Това (Бешта). Щороку, у свій день народження, 18 елула, Бешт влаштовував трапезу і виголошував слова Тори. Під час трапези рабі Баал Шем-Тов сказав рабі Баруху: «Якраз до цього часу через рік ви будете обіймати сина». У середу, 18 елула 5505 року, у рабі Баруха і ребецн Рівки народився син, якого назвали Шнеур-Залман, на честь дідуся по батькові.
18 елула 5508 року (11 вересня 1748 року) — Опшернішь (перше стрижіння) Шнеура-Залмана (майбутнього Алтер ребе) Баал Шем-Товом.
Коли рабі Барух, батько Алтер ребе, приїхав до Бешта на дні Рош ѓа-Шана 5508 року, він розповів учителю про свій намір привезти до нього сина, коли на третій день народження малюка потрібно буде вперше постригти. Рабі Бешт дав свою згоду.
18 елула 5508 року ребецн Рівка і її своячениця, ребецн Двора-Лея, разом із дитиною приїхали до Меджибожа. Бешт підстриг дитину і велів жінкам одразу ж вирушати назад додому, не говорячи між собою про те місце, де вони побували. Всю дорогу малюк питав, що за єврей підстриг йому волосся, на що мама відповідала йому: «Це дідусь».
18 елула 5573 року (13 вересня 1813 року) — Мітелер ребе оселяється в Любавичах.
Після відходу з цього світу Алтер ребе, його син — Мітелер ребе — кілька місяців провів у Кременчуці. Українські хасиди просили, щоб ребе оселився в Україні, але хасиди Білорусі також надсилали до нього делегації з проханнями оселитися серед них. Врешті-решт «білоруські» взяли гору, і Мітелер ребе після свята Шавуот вирушив до Білорусі. 102 роки Любавичі були резиденцією чотирьох поколінь керівників Хабаду і центром хасидизму для сотень тисяч хасидів Росії та інших держав світу.
18 елула 5657 року (15 вересня 1897 року) — початок занять у єшиві «Томхей-Тмімім» у Любавичах.
Як говорилося вище, єшива «Томхей-Тмімім» була заснована 15 елула, однак справжній початок занять припав на 18 елула. Ось що писав про це шостий Любавицький ребе, рабі Йосеф-Іцхак: «У день Тов місяця елул (тов — «благо» (іврит), гематрія цього слова відповідає числу 17, тобто Тов елул — 17 елула) мій батько, п'ятий Любавицький ребе, обрав 18 перших учнів і передав їх у руки відомого хасида рабі Шмуель-Грунема Естермана з міста Зембина, щоб він навчав хасидизму.
А 18 елула, під час моєї трапези «Шева брахот» (весільної трапези), тато сказав: «Сьогодні 18 елула, знаменний день, у який народилися Алтер ребе та вчитель наш, Баал Шем-Тов. І в цей святий день я засновую єшиву <…> єшиву, яка дасть учнів, що володіють самопожертвою в ім'я Тори і Служіння шляхами хасидизму…».
20 елула 5766 року (13 вересня 2006 року) — В Одесі розпочато написання нового сувою Тори.
Цього дня в синагозі на вулиці Осипова, 21, у присутності сотень людей розпочалося написання нового сувою Тори. Честь написання першої букви була надана підприємцю і другу громади пану Маноаху Голану, який і виділив кошти на написання цього сувою.
21 елула 5524 року (18 вересня 1764 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Йонатана Айбешица з Праги.
Рабі Йонатан бен Натан Ната Айбешиц (іноді трапляється написання його прізвища як Айбенщюц, Ейбеншюц і Ейбшюц) народився 1690 року в Кракові, в родині нащадків відомого равина Натана Нети Шапіро (серед його нащадків рабі Пінхас із Корця) і навчався в єшивах Польщі, Відня і Моравії. Після цього рабі Йонатан керував єшивою в Празі, був головою празького суду і рабином французького міста Мец, а також рабином «Трьох громад» — міст Альтони, Гамбурга і Вандсбека.
Рабі Йонатан здобув відомість як кабаліст і блискучий оратор-проповідник, а також як один із найвидатніших талмудичних учених свого часу, який чимало зробив для розвитку пілпула, одного з методів аналізу текстів Талмуду.
Рабі Йонатан пішов із цього світу 1764 року. Похований він на знаменитому кладовищі єврейського кварталу Праги.
21 елула 5699 року (5 вересня 1939 року) — Рабі Йосеф-Іцхак перебирається з Отвоцка до Варшави.
1 вересня 1939 року вторгненням німецьких військ до Польщі почалася Друга світова війна. Після її початку шостий Любавицький ребе рабі Йосеф-Іцхак (ребе Раяц) вирішує залишити Польщу і повернутися до Риги.
21 елула (5 вересня) о 3 годині дня ребе Раяц залишив Отвоцьк і вирушив до Варшави. Залишаючи місто, куди він приїхав чотири роки тому, рабі Йосеф-Іцхак плакав.
По дорозі до Варшави німці накрили їх своїм вогнем. Усі пасажири залишили машини, сховавшись на узбіччі дороги, але ребе сказав своїм домашнім, що боятися нічого, «оскільки Батько зараз працює за нас».
Коли вони прибули до Варшави, з'ясувалося, що через війну неможливо виїхати до Латвії. Ребе перебував у Варшаві до 2 тевета (14 грудня), коли буквально дивом йому вдалося вирватися до Риги.
21 елула 5700 року (24 вересня 1940 року) — Урочисте відкриття рабі Йосефом-Іцхаком центру руху Хабад у США.
З такої нагоди, як і належить у хасидів, був влаштований фарбренген. Штаб-квартирою руху став будинок «Севен севенті» — будівля під номером 770 на бруклінській вулиці Істерн-парквей.
22 елула 5177 року (3 вересня 1417 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Яакова Моліна (скорочено Мааріль), прозваного «батьком ашкеназських звичаїв».
Рабі Яаков, який народився 1365 року, був найкращим учнем рабі Меїра з Відня і вважається найбільшим законодавчим (ѓалахічним) авторитетом усього європейського (ашкеназського) єврейства тієї доби.
До цього часу в равинів з'явилися дві «наукові школи» — ашкеназька і сефардська (німецька та іспанська) — які використовували різні методики для прийняття законодавчих рішень. Обидві методики ґрунтувалися на традиціях, отриманих ланцюжком поколінь, і рабі Мааріль прославився як ревний захисник і хранитель ашкеназьких традицій, включно навіть із найменш значними звичаями, наприклад, такими як мелодії святкових молитов.
23 елула 1656 року (2105 рік до н.е.) — Голуб приносить у дзьобі оливкову гілку.
На 301-й день Всесвітнього Потопу Ноах вдруге відправляє голуба на розвідку. Цього разу голуб літав цілий день і лише надвечір повернувся з оливковою гілочкою в дзьобі. З цього Ноах зрозумів, що вода пішла на спад, якась рослинність уже підноситься над водою, тож скоро можна буде завершувати плавання.
23 елула 5697 року (30 серпня 1937 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Меїра-Шломо Яновського.
Рабі Меїр-Шломо Яновський — батько ребецн Хани і дідусь нашого Ребе, відомий мудрець, знавець Тори і хасидизму. Його дідусь, мудрець і праведник рабі Авраѓам-Давид Лавут, автор книги «Шаар ѓа-колель», був рабином міста Миколаєв, і після його відходу з цього світу рабі Меїр-Шломо отримав пропозицію обійняти цю посаду.