11 хешвана 1656 року (2105 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Метушелаха бен Ханоха.
Метушелах (у біблійних перекладах його називають Мафусаїл) став відомим як людина, яка прожила на землі найдовше. Він був главою восьмого, рахуючи від Адама, покоління і прожив 969 років, пішовши з цього світу менш ніж за тиждень до початку Вселенського Потопу. Як ви пам’ятаєте, у тому потопі вціліла лише родина його онука Ноаха (Ноя).
11 хешвана 2208 року (1554 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) нашої праматері Рахелі.
Рахель народилася в місцевості Арам (територія нинішнього Іраку) приблизно в 1585 році до н. е. Її батьком був Лаван, брат Рівки — дружини нашого праотця Іцхака. Живучи в домі Лавана, Яаков закохався в Рахель і попросив її руки, а, не маючи грошей на викуп нареченої, відпрацював у Лавана сім років. На жаль, майбутній тесть обдурив його, і на ранок після весілля Яаков виявив, що його дружиною стала не Рахель, а її сестра Лея. Яків відпрацював ще сім років, вже за Рахель, і таким чином опинився одруженим одразу на двох сестрах.
Протягом довгих років Рахель була безплідною, тоді як її сестра-суперниця народила шістьох хлопчиків і одну дівчинку. Однак у 1562 році до н. е. Рахель все ж народила свого первістка Йосефа, а через 9 років, коли вся родина Яакова поверталася до його батька Іцхака в Хеврон, народила другого сина, Біньяміна.
На жаль, під час пологів Рахель померла, і Яків поховав її біля дороги, поблизу міста Бейт-Лехем (Віфлеєм). Її могила досі є одним із тих місць, куди євреї приходять просити у Всевишнього заступництва.
Найбільше людей приходить до могили Рахель у рош-ходеш (новомісяць, день, який у єврейській традиції присвячений жінкам), протягом усього місяця нісан та в день йорцайта нашої праматері.
11 хешвана 2208 року (1554 рік до н. е.) — День народження Біньяміна бен Яакова.
11 хешвана 2318 року (1443 рік до н. е.) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) Біньяміна бен Яакова.
Гад був дванадцятим сином нашого праотця Яакова і другою дитиною однієї з його дружин — Рахелі. Біньямін народився в Ерец-Ісраель (єдиним із дітей Яакова) і покинув цей світ рівно через 111 років. На жаль, мати Біньяміна померла під час пологів і була похована біля міста Бейт-Лехем (Віфлеєм). Перед смертю вона назвала сина «Бен-Оні» («син скорботи»), але Яаков перейменував його на Біньяміна (за однією з думок це означає «син моєї сили», тобто син правої руки, яка уособлює силу; за іншою думкою, це ім’я він отримав тому, що народився в Ерец-Ісраель, яка розташована на півдні, якщо йти з Арам-Нагараїма. Біньямін — Бен-Ямін, син півдня (у давнину у євреїв схід позначався як «прямо», а південь — «направо», тобто «ямін»).
Територія колена Біньяміна простягалася від гірської області, населеної коленом Ефраїма, до гірської області колена Єгуди. На території колена Біньяміна розташовувався Єрусалим, хоча він перебував у особистому царському володінні.
Плем’я Біньяміна вважалося наймолодшим із племен, і його територія була найменшою, проте це плем’я відігравало важливу роль в єврейській історії. Одним із перших суддів був Егуд, син Гери з племені Біньяміна, а перший цар Ізраїлю Шауль також належав до цього племені. Війна племені Беньяміна з усіма іншими племенами ледь не поставила його на межу знищення, однак усе закінчилося благополучно.
Одними з останніх згаданих нащадків племені Беньяміна були герої пурімської історії Мордехай та його племінниця Естер.
11 хешвана 5588 року (31 жовтня 1797 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Менахема-Нахума бен Цві Тверського з Чорнобиля.
Прізвище цієї знаменитої династії утворено не від назви російського міста Твер, а на згадку про предків, які походили з Тверії — одного зі святих міст Ерец-Ісраель.
Родоначальником став Менахем-Нахум бен Цві, який навчався в єшивах Литви, а потім став учнем рабі Баал Шем-Това, а після його відходу з цього світу — одним із найвідоміших учнів його наступника рабі Дов-Бера з Межерича (Межерицького маггіда).
Рабі Менахем-Нахум був прийнятий на посаду магіда (проповідника) у містечку Чорнобиль, де й прожив усе своє подальше життя, ставши родоначальником чорнобильського хасидизму.
11 хешвана 5669 року (5 листопада 1908 року) — Йорцайт (річниця відходу з цього світу) рабі Шнеура-Залмана-Агарона (Разо), старшого сина четвертого Любавицького ребе.
Рабі Разо, що мав багато чеснот і чудових якостей, був гідним сином свого батька, але після його відходу з цього світу він відмовився очолити рух і зайнявся торгівлею, хоча, як і раніше, приділяв багато часу та сил громаді та її потребам.
Рабі Разо пішов з цього світу на 51-му році життя і був похований у місті Вітебську.